Чи корисно відчувати тривогу?
Відчувати тривогу є нормально, ми не можемо викинути її з нашого життя, вона існує на рівні інстинктів. Тривога сигналізує нам про небезпеку.
Коли є фактори, які її спричиняють, включається ділянка мозку така як мигдалеподібне тіло. Це наче сигналізація, яка підказує нам, що може бути небезпека. Після цього вступає в роботу лобна кора, яка аналізує ситуацію. Наприклад, гуляючи по лісі ми відчуваємо шyрхіт у кущах. У цей момент ми можемо завмерти і почати аналізувати: «А, це не вовк шарудить, а горобець.» і після цього продовжуємо звичний спосіб нашого життя, якщо нам не загрожує небезпека.
Хвилювання можуть бути корисні та деструктивні. Яка між ними різниця?
Корисні хвилювання є:
- обмежені в часі;
- ми можемо їх перевести у план дій.
Наприклад, якщо ми хвилюємося, що підходить дедлайн по робочих завданнях, ми можемо пропланувати етапи виконання та поступово приступити їх виконувати. Ми розуміємо, що тривога нам підконтрольна та ми на неї впливаємо.
Коли тривога є деструктивною? Якщо ми застрягаємо в циклі наших переживань, коли вони безкінечно повторюються, перебільшуємо небезпеку та, наче, ходимо по замкненому колу.
Пригадую, одного разу мені потрібно було їхати у відрядження і поїзд був о 5 год. ранку. Вже з вечора у мене почало з’являтися хвилювання: а що якщо я просплю? а що, якщо мені не вдасться викликати таксі і я не встигну на поїзд, та таким чином підведу колег?
Ці думки явно були деструктивними. Вони не додавали ресурсу, а тільки підсилювали беззмістовну тривогу.
Якщо ми розуміємо, що переживання, які у нас виникнули є деструктивним, та ми не можемо на них вплинути, корисно буде дистанціюватися від них. Тут можуть допомогти медитація, майндфулнес чи техніки дистанціювання від думок.
Бережіть себе!
