Сталкінг: психологічний розлад чи нещаслива історія кохання?
Як романтично пишуть в книжках та знімають у кіно, коли один не має почуттів, а інший добивається його. Виходячи з сучасних тенденцій - дивний концепт, чи не так? Адже культура згоди ніколи не має відходити на другий план перед чужими бажаннями.
Нещодавно, передивлялась серіал "Оленя" та замислилась: "а як часто сталкінг присутній в нашому житті?"
Одна ситуація, коли ностальгуєш по минулому та раз в століття заходиш подивитися в інсту, як там справи у колишніх, а інша, коли зламують пошту, банківські рахунки, спостерігають за твоєю локацією та чекають на розі будинку.
Важливо розуміти, що сталкінг - це форма психологічного насильства, яка може мати непередбачувані наслідки.
Людина, яку переслідують відчуває постійну тривогу, відчуття небезпеки, відчуття чужої присутності та незахищеності. Це виснажує та може викликати невротичні розлади.
А що ж по видам сталкінгу? Ну тут є де розгулятися...В основному його розділяють на офлайн та онлайн форму.
- Якщо офлайн форма (або фізичний сталкінг) - це пряме переслідування, небажані контакти або стеження, залякування, і навіть можливий напад.
- То онлайн форма (або кіберсталкінг) може включати в себе моніторинг соціальних мереж через фейки, створення фейкових акаунтів з метою здобуття інформації, доксинг (yep, нове слово, тобто пошук або публікація особистих даних людини, яку переслідують) або навіть харасмент (цифровий), тобто надсилання погроз різного характеру.
- Окремо ще виділяють вікарний сталкінг - коли переслідується близьке оточення людини, з метою здобуття про неї інформації.
Так, це все кріпово, але є і гарні новини (як і завжди), в Україні за подібні дії передбачена відповідальність, а також зараз існує багато ресурсів, куди можна звернутися за допомогою з подібною проблемою.
