ОКР не відступає після терапії: чому так буває і як знайти те, що спрацює

Іноді буває так, що людина щиро старається, вкладає всі сили, проходить місяці інтенсивної роботи з фахівцем — і все одно відчуває, ніби стоїть на місці. Рік минув, а нав’язливі думки й ритуали все так само тримають у полоні. І тоді з’являється думка: може, це назавжди? Може, просто прийняти і перестати боротися? Я розумію це відчуття — воно важке, болісне, і здається, що двері зачинилися. Але ні, це не кінець. Це просто сигнал, що потрібно шукати інший ключ.

Чому одному підходить одне, а іншому — зовсім інше

Ми всі різні, аж до клітинного рівня. Те, як працює наш мозок, як ми сприймаємо світ, як реагуємо на стрес — усе це унікальне. Хтось легко занурюється в структуровані вправи, хтось краще відчуває себе, коли просто говорить і слухає. Хтось виріс у сім’ї, де емоції обговорювали відкрито, а хтось — де про почуття мовчали. І ці відмінності впливають на те, як ми реагуємо на різні підходи в роботі з психологом чи психотерапевтом.

Когнітивно-поведінкова психотерапія з елементами експозиції (те, що часто називають «золотим стандартом» для ОКР) дійсно допомагає дуже багатьом. Але не всім. І це нормально. Це не означає, що ви «неправильна» чи «зламана». Це просто означає, що ваш мозок, ваші переживання потребують іншого підходу.

Є багато шляхів, а не тільки один

Коли один метод не спрацьовує, легко впасти в розпач і подумати, що більше нічого не допоможе. Але насправді існує безліч різних напрямів психотерапії:

• Деякі фокусуються на прийнятті думок, а не на боротьбі з ними (наприклад, ACT).
• Інші — на роботі з тілом і відчуттями.
• Треті — на глибшому розумінні першопричин нав’язливостей.
• Є підходи, які поєднують розмову з творчістю або з уважністю (mindfulness) до моменту.

І ще важливий момент — ліки. Для багатьох людей медикаменти стають тією підтримкою, яка дозволяє мозку «розслабитися» настільки, щоб психотерапія почала працювати. Я бачила, як антидепресанти певних груп допомагали знизити інтенсивність симптомів, і тоді людина нарешті могла дихати вільніше й пробувати нові стратегії.

Як зрозуміти, що час щось змінювати

Якщо ви чесно працювали кілька місяців — приходили на зустрічі, виконували рекомендації, пробували вправи — і все одно не відчуваєте полегшення, це варто обговорити з фахівцем. Не бійтеся сказати: «Мені здається, що ми застрягли. Чи можемо спробувати щось інше?» Хороший психотерапевт чи психолог не образиться. Навпаки — він хоче, щоб вам стало краще, і буде радий підлаштуватися.

Іноді зміна підходу — це не зрада попередньої роботи, а продовження її. Ви вже зробили величезний крок: показали собі, що готові боротися. Тепер просто шукаєте інструмент, який пасуватиме саме вам.

Те, що працює для вас, — найважливіше

Подумайте про себе: що вам взагалі легше дається? Ви любите, коли все структуровано й є чіткі завдання? Чи краще почуваєтеся, коли можна просто виговоритися? Можливо, вам допомагають техніки уважності чи дихальні вправи? Або навпаки — ви відчуваєте, що потрібна глибша робота з минулим?

Не порівнюйте себе з іншими, хто «швидко вилікувався» за одним методом. Ваш шлях — це ваш шлях. І він може бути довшим, з поворотами, але він веде до полегшення. Головне — не зупинятися і не звинувачувати себе.

Ви заслуговуєте відчувати себе краще. І це можливо, навіть якщо перший (чи другий, чи третій) підхід не спрацював. Просто дихайте глибше, говоріть про свої сумніви з фахівцем і продовжуйте шукати те, що підійде саме вам. Воно є.

Література:

• Обсесивно-компульсивний розлад у дорослих. — Київ, 2018. Посібник описує основні симптоми ОКР, діагностику та підходи до лікування, зокрема когнітивно-поведінкові методи, а також торкається можливостей фармакотерапії.
• Піттман К. М., Янгс В. Х. Перепрограмуйте свій мозок з ОКР: потужні навички та ефективні методики. Книга пояснює нейробіологічні механізми ОКР і пропонує практичні інструменти для зменшення симптомів, акцентуючи на індивідуальних стратегіях управління.