Чому мозок з СДУГ влаштований як спортивний болід на міських вулицях

Він може їхати 300 км/год, але коли треба повільно проповзти в заторі – двигун глохне, гальма скриплять, а водій місця собі не знаходить. Ось так приблизно почувається людина з СДУГ (ADHD), коли змушена займатися «нудними» справами: читати довгий договір, стояти в черзі чи заповнювати таблицю Excel. Не тому, що вона лінива. А тому, що її мозок фізично не створений для низьких обертів.

Кнопка «допамін» працює інакше

Уявіть, що в звичайному мозку допамін – це спокійна річка. Робиш щось корисне (навіть якщо воно трохи нудне) – отримуєш маленьку порцію «нагороди», і річка тече далі. У мозку з ADHD ця річка майже пересихає, якщо стимул слабкий. Щоб хоч щось потекло, потрібен або дуже сильний подразник (нова гра, екстремальний спорт, дедлайн за пів години до здачі), або дуже багато дрібних порцій допаміну (прокручувати стрічку, перемикатися між 17 вкладками, слухати музику й одночасно дивитися серіал).

Дослідження, опубліковані у Frontiers in Psychiatry, підтверджують, що в людей з ADHD знижена активність двох ключових допамінових шляхів – нігростріарного і мезолімбічного. Простими словами: система винагороди працює, але наче з розрядженим акумулятором. Тому мозок шукає «швидкий заряд» – і знаходить його в усьому, що дає миттєвий кайф.

Мозок-підліток у дорослому тілі

Ще одна важлива деталь: префронтальна кора (те саме місце, яке відповідає за планування, стримування імпульсів і вміння сказати собі «потім подивлюся TikTok») у людей з ADHD дозріває на 3–5 років пізніше. Це довели фундаментальні дослідження нейробіологів (зокрема Shaw et al., PNAS) за допомогою МРТ сканування тисяч дітей і підлітків.

Тобто 30-річна людина може мати «управлінський центр» мозку на рівні 25-річного – і це не метафора, це буквально видно на знімках.

Тому коли хтось каже «просто візьми себе в руки», це звучить так само логічно, як просити 14-річного підлітка не закохуватися кожні два тижні. Він фізично не може.

Чому «просто постарайся сильніше» не працює

Коли ми змушуємо людину з ADHD робити нудну справу силою волі, відбувається парадоксальна річ: префронтальна кора починає працювати ще гірше. Це як натискати на газ в заблокованій машині – двигун реве, бензин закінчується, а ти стоїш на місці. Мозок витрачає купу енергії, швидко виснажується – і врешті вимикається. Ось чому після двох годин «примусової» роботи людина може буквально заснути на столі або піти грати в ігри до ранку.

Як виглядає ADHD зсередини

Людина може годинами займатися улюбленою справою (програмування, малювання, ремонт мотоциклів) і забувати їсти. Це називається гіперфокус – коли стимул достатньо сильний, допаміновий потік б’є фонтаном.

Але попроси її заповнити податкову декларацію – і вона буде відкладати це тижнями, відчуваючи фізичний біль і провину одночасно. Багато хто описує це так: «Я знаю, що треба. Я хочу це зробити. Але між "хочу" і "роблю" наче скляна стіна».

Що реально допомагає (і це не «просто сядь і зроби»)

• Зовнішні «костилі» для допаміну. Таймер Помодоро, музика без слів, Body doubling (коли поруч сидить хтось і просто присутній) – це не лікування ліні, це обхідні шляхи для особливого механізму.
• Рух = допамін. 20 хвилин швидкої ходьби або 10 віджимань можуть дати більше концентрації, ніж ще одна чашка кави.
• Ліки (якщо призначено лікарем). Стимулятори не «роблять тебе нормальним», вони просто піднімають рівень допаміну до того рівня, який у інших людей є за замовчуванням.
• Розуміння себе. Коли людина перестає вважати себе «лінивою» і починає думати «у мене просто інша операційна система» – рівень провини падає, а ефективність зростає.

Замість висновку

ADHD – це не «дефіцит уваги», це дефіцит правильного палива для уваги. І коли ти нарешті знаходиш те паливо, яке підходить саме твоєму двигуну – спортивний болід перестає глохнути в заторах і починає показувати, на що здатний насправді.

Багато геніїв історії (від Ейнштейна до Сімоне Байлз) мали всі ознаки ADHD. Їхній мозок просто не вмів їхати повільно – зате вмів ламати стереотипи про те, якою має бути «нормальна» швидкість.

Література

• Volkow, N. D., et al. (2024). The dopamine hypothesis for ADHD: An evaluation of evidence accumulated from human studies and animal models. Frontiers in Psychiatry. (Огляд допамінової теорії).
• Shaw, P., et al. (2007). Attention-deficit/hyperactivity disorder is characterized by a delay in cortical maturation. Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS). (Ключове дослідження про затримку розвитку кори на 3-5 років).
• Hoogman, M., et al. (2017). Subcortical brain volume differences in participants with attention deficit hyperactivity disorder (ADHD): an enhanced meta-analysis of ENIGMA working group data. The Lancet Psychiatry. (Масштабне дослідження структурних змін мозку).