Про занижену самооцінку
Я не достатньо хороша…”
«Я стараюся, а все одно відчуваю, що не дотягую».
«Інші кращі, красивіші, розумніші».
«Мені важко прийняти комплімент, здається, що мене просто жаліють».
Так говорить біль заниженої самооцінки. Це не просто думки — це відчуття, яке пронизує все життя. Людина ніби живе під невидимим мікроскопом, постійно оцінюючи себе і очікуючи оцінки від інших.
Самооцінка формується ще з дитинства — коли нас або підтримували, або порівнювали. Якщо замість «ти впораєшся» звучало «чому ти не як інші», — у дорослому віці ми починаємо несвідомо шукати підтвердження своєї цінності зовні.
Занижена самооцінка проявляється у багатьох сферах:
- важко приймати рішення — «а раптом зроблю помилку?»;
- страх висловити себе — «мене не зрозуміють»;
- постійна потреба в схваленні — «скажи, що я все зробила правильно»;
- невміння радіти своїм успіхам — «це випадковість, мені просто пощастило».
Це виснажує. Людина втрачає контакт із собою, перестає відчувати, що вона має право просто бути.
Підвищення самооцінки — це не про “стати найкращою”. Це про те, щоб навчитися бачити в собі цінність уже зараз. Без змагання. Без доведення. Без умов.
На консультації ми вчимося чути себе, повертати опору всередину, розуміти, звідки виросла критика і як поступово замінити її прийняттям.
Бо коли ти починаєш вірити в себе — змінюється все: вибір, стосунки, життя.
Хочеш повернути відчуття власної цінності?
Можеш записатися на консультацію — і ми почнемо цей шлях разом
