«Ти мене не розумієш!» — мова підліткових емоцій та шлях до порозуміння

«Ти мене не розумієш!» — мова підліткових емоцій та шлях до порозуміння

                                                               Коли слова — це не лише слова, а крик душі

       Фраза «Ти мене не розумієш!» - часто звучить у моменті конфлікту, — коли підліток підвищує інтонацію, кричить, замикається в кімнаті чи мовчить. Для батьків це перший сигнал, що більше потрібно слухати, відчувати свою дитину. Бо  насправді за цими словами стоїть зовсім інше: непорозуміння, біль, розчарування і потреба в повному прийнятті та любові. 

        У цей непростий, кризовий, перехідний період, коли відбувається і фізіологічна, і психологічна перебудова, підліток особливо потребує розуміння, прийняття та підтримки. Його внутрішній світ постійно змінюється, а дорослі нерідко реагують на це осудом або контролем. Саме тому такі фрази не повинні пройти повз увагу батьків: «Відчепіться від мене», «Чому ти постійно кричиш?», «Що ти хочеш від мене?», «Ти не люиш мене», «Ти не розумієш мене», «Я найгірший», «Я негарний», «Я невдаха», «Я нікому не потрібний» і т.п.. За кожним з цих виразів ховається глибокий емоційний біль. Це не спроба образити, принизити, відштовхнути, це є спосіб пригорути увагу до себе, захиститися від неприйняття, вказати  на свою вразливість. Часто, не маючи слів, щоб висловити, пояснити про свій внутрішній стан розпачу, дитина відштовхує, провокує кофлікти, плаче без причини, відмовляється виконувати звичні для неї справи. Підліток кричить не голосом — його крик у емоціях, які дорослий може не почути.

Головне — бути поруч, а не доводити свою правоту:

«Оберіть стосунки, а не перемогу»

    Це про безумовну любов та повне прийняття своєї дитини  - з усіма недоліками та перевагами. Підлітки не хочуть ідеальних батьків. Вони хочуть справжніх - тих, хто не злякається їхніх емоцій та почуттів. Фраза «Ти мене не розумієш» - не вирок, а запрошення. Запрошення до нової мови та порозуміння - мови присутності, прийняття  та довіри.

Коли підліток відчуває, що його чують — він перестає кричати.

                 Поради, як почути підлітка між рядками його слів:

1.    Запрошення дитини до діалогу замість критики та крику та осуду.

2.    Використовувати техніку «Активне слухання »:

·       Не перебивайте: дайте підлітку можливість висловити все, що він відчуває, навіть якщо це здається не важливим на вашу думку, дріб'язковими.

·       Називайте емоцію, співчувайте: «Я розумію тебе», « Я розумію, що це було неприємно тобі, боляче», «Я бачу, що ти справді засмучений, злий через цю ситуацію». Це показує, що ви його бачите і чуєте.

3.          Уникайте знецінення ситуації, яка склалась : Не кажіть: «Це дурниця», «Коли я був  у твоєму віці...то …» чи «Просто забудь…». Замініть такі вислови на: «Для тебе це зараз дуже важливо, і я це розумію».

4.    Співчуття, а не порада та пояснення.

  Часто дорослі поспішають дати пораду чи «полагодити», урегулювати    ситуацію. Підлітку ж спершу потрібно, щоб його просто вислухали, зрозуміли й поспівчували. Краще у дитини запитати: «Ти хочеш, щоб я просто вислухав, чи щось порадив тобі?»

3. Навчіться розмовляти, а не критикувати.

    Використання  техніки: «Я-повідомлень». Коли настає ваша черга говорити, використовуйте конструкції висловлень, які описують ваші  думки та почуття  без звинувачення.

 + Я-повідомлення (вираз своїх почуттів): «Мені стає тривожно і я не знаю, як реагувати, коли ти так кричиш. Допоможи мені зрозуміти, що ти відчуваєш.

  - Ти-повідомлення (звинувачення): «Ти мене доводиш своїми істериками!» такі звернення призведуть до більшого конфлікту і розладу у стосунках.

  Фраза «Ти мене не розумієш!» є важливим сигналом про  дорослішання вашої дитини, та свідчать про наявність психологічних змін, які відбуваєтються у ній. Це період, коли виникають запитання на які підліток активно шукає відповіді, шукає підтрики , розуміння та допомоги. Це виклик не лише для стосунків, а шанс бути тією людиною, яка зрозуміє, стане другом та товаришем, чи навпаки ворогом.

   Розуміння мови підліткових емоцій вимагає терпіння, великої Божої любові, безумовного прийняття, бажання побачити світ очима людини, яка стоїть на порозі дорослого життя.

   На закінчення згадаємо вислів В. Сухомлинського: ««Люби дитину, вір у неї, знай, розумій її».»