Випадковий секс: короткочасне задоволення та довготривалі наслідки для психіки

Коли я чую від подруг про щасливий шлюб, я відчуваю щиру радість за них і, зізнаюся, трохи заздрості. Сучасний світ знайомств часом нагадує поле бою, де ти не просто шукаєш «свою» людину, а намагаєшся пробратися крізь обман, удавання і нещирі наміри. І, мабуть, найскладніша його частина — це секс. Він може бути вершиною близькості або ж джерелом глибокого розчарування. Особливо, коли йдеться про секс без зобов'язань — тему, яка, здається, ніколи не втратить своєї суперечливості. Як ця культура впливає на нашу здатність будувати стабільні стосунки? Адже саме стабільність є тим, чого ми так прагнемо.

Тривога «а що, якщо?»: Психологічна ціна невизначеності

Ви колись відчували, як усередині все стискається перед чимось новим і невідомим? Це знайоме багатьом відчуття — навчена тривога. Ми боїмося, бо є ризик відмови, ризик втратити частинку самоповаги або навіть себе, якщо щось піде не так. А тепер перенесімо цю ідею на культуру випадкових зв'язків. Неважливо, де відбулося знайомство — у додатку, через друзів чи на вечірці, — завжди залишається ця маленька, але настирлива нотка невпевненості: «А я йому справді сподобалася, чи це було лише на одну ніч, хоча він казав, що ніколи не зустрічав такої, як я?»

Ці «а що, якщо?» накопичуються і розхитують наше ментальне здоров'я. Британські дослідження у сфері охорони здоров'я підтверджують цей зв'язок: люди, які частіше вступали у випадкові сексуальні контакти, нерідко демонстрували нижчий рівень самооцінки, задоволеності життям та загального відчуття щастя. Коли ми вводимо у своє життя таку «дику карту», як випадковий секс, ми несвідомо даємо дозвіл сумнівам руйнувати наше уявлення про себе. На противагу цьому, стабільність — коли ти спілкуєшся або зустрічаєшся з однією людиною — дає твердий ґрунт під ногами. Нам не доводиться аналізувати, чому попередній партнер зник, не відповівши на повідомлення, або обрав когось іншого без пояснень. Це дає змогу чесно оцінити, як стосунки вписуються у ваше життя і що ви готові в них вкладати.

Наше тіло — наш храм: Фізичні ризики, про які ми забуваємо

Ми часто чуємо фразу: «Моє тіло — мій храм». Це про священне місце, про яке ми маємо дбати. Та коли до рівняння додається випадковий секс, турбуватися доводиться не лише про душевний, а й про фізичний стан. Статистика невблаганна. За даними Центрів з контролю та профілактики захворювань США (CDC), кількість захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), продовжує зростати. Лише за 2021 рік було зафіксовано близько 2,5 мільйона випадків хламідіозу, гонореї та сифілісу. І хоча існують ліки, від багатьох із цих хвороб досі немає вакцин. Більше того, нещодавно в Массачусетсі було виявлено штам гонореї, стійкий до антибіотиків.

Незахищений секс значно підвищує ризики. Небезпека полягає ще й у тому, що деякі інфекції, як-от хламідіоз, можуть протікати безсимптомно. Ви можете навіть не підозрювати, що щось не так, але тривале носійство інфекції може мати серйозні наслідки. Наприклад, у жінок хламідіоз, який не лікували, може призвести до проблем із фертильністю. Звісно, заразитися можна і від постійного партнера, але обговорити питання здоров'я та безпеки набагато простіше з людиною, з якою ви будуєте довірливі стосунки, аніж із випадковим знайомим, покладаючись на удачу.

Пошук дофаміну: Коли секс стає знеболювальним

Це особливо знайомо тим, хто має справу з розладами настрою або підвищеною тривожністю. Іноді ми шукаємо не вирішення проблеми, а швидкий спосіб отримати полегшення — дозу дофаміну. І ось хтось робить комплімент, торкається руки, і якщо це взаємно, метелики в животі роблять свою справу. Наступний крок — ви в його обіймах, у чужому домі, і сценарій всім відомий.

Що ж відбулося з точки зору біохімії? Ваш мозок отримав потужний викид дофаміну та ендорфінів, яких так прагнув. Випадковий секс, подібно до алкоголю чи інших стимуляторів, може стати способом отримати швидке задоволення, щоб не відчувати внутрішньої порожнечі чи смутку. Це також може бути формою самосаботажу — несвідомим способом уникнути справжньої роботи над собою та побудови глибоких зв'язків. У моменті це приносить полегшення, але по суті — це лише пластир на значно глибшій рані, яка може називатися співзалежністю або страхом самотності.

Стилі прихильності: Чому ми несвідомо обираємо біль

Те, як нас виховували в дитинстві, формує наш стиль прихильності — модель поведінки, яку ми відтворюємо у дорослих стосунках. Існує кілька таких стилів, але серед тих, хто схильний до випадкових зв'язків, часто зустрічається тривожний тип. Це парадоксальна ситуація: ви відчайдушно прагнете близькості, але водночас панічно боїтеся, що насправді нікому не потрібні.

Виникає нескінченний цикл. Ви шукаєте підтвердження своєї цінності в очах іншої людини, щоб хоч на мить підвищити самооцінку. Випадковий секс здається єдиним способом заповнити емоційну прірву. Але він лише підтверджує хибну думку, що для повноцінного самовідчуття вам потрібен хтось інший. Це заважає пізнати себе, почути власні бажання та потреби. Зрештою, це може стати на заваді тому, щоб стати тією людиною, якою ви мрієте бути, і знайти ті стосунки, на які ви заслуговуєте.

Розуміння цих механізмів — не вирок, а ключ. Ключ до того, щоб перестати шукати підтвердження своєї цінності ззовні і почати будувати її всередині. Адже справжня близькість починається не в чужому ліжку, а в чесній розмові з собою.

Література:

• Levine, A., & Heller, R. S. F. (2010). Attached: The New Science of Adult Attachment and How It Can Help You Find—and Keep—Love. TarcherPerigee.

  (Анотація: Ця книга є одним із найвідоміших науково-популярних джерел з теорії прихильності у дорослих. Автори детально описують тривожний, уникаючий та надійний стилі прихильності, пояснюючи, як вони впливають на вибір партнера та поведінку у стосунках. Вона допомагає зрозуміти, чому люди з тривожним стилем можуть бути схильні до пошуку валідації через випадкові зв'язки, що безпосередньо стосується теми статті).

• Fisher, H. E. (2004). Why We Love: The Nature and Chemistry of Romantic Love. Henry Holt and Company.

  (Анотація: Антрополог Хелен Фішер досліджує біохімічні процеси, що лежать в основі кохання, потягу та прихильності. У книзі пояснюється роль дофаміну, норадреналіну та серотоніну у формуванні романтичних почуттів. Ця робота підтверджує тезу статті про те, що сексуальний потяг та випадкові контакти можуть використовуватися як спосіб отримання «дофамінового сплеску» для тимчасового полегшення емоційного стану. Див. особливо частини про хімію потягу).

• Centers for Disease Control and Prevention. (2023). Sexually Transmitted Disease Surveillance, 2021. U.S. Department of Health and Human Services.

  (Анотація: Офіційний звіт CDC, що надає детальну статистику щодо захворюваності на ЗПСШ у США. Цей документ є першоджерелом для даних, наведених у статті, зокрема щодо 2,5 мільйонів випадків хламідіозу, гонореї та сифілісу у 2021 році, що підтверджує актуальність обговорення фізичних ризиків випадкових статевих контактів).