Як пережити розставання, якщо здається, що це неможливо?

Якщо ви читаєте ці рядки, ймовірно, ваше серце зараз болить. Незалежно від того, чи закінчилися багаторічні стосунки, чи ви сумуєте за тим, що так і не змогло початися, ваш біль реальний. Вам кажуть, що час лікує, що треба рухатися далі, але як це зробити, коли кожна клітина тіла протестує? Як впоратися з почуттям, ніби частину вас просто вирвали? Давайте спробуємо розібратися, що відбувається насправді і як можна собі допомогти.

Залежність на ім'я «Кохання»

Ви пам'ятаєте свої перші спогади про цю людину? Ті моменти, коли здавалося, що час зупинився, а світ навколо став яскравішим і кращим? Можливо, вперше за довгий час ви відчули себе по-справжньому щасливою. Є наукова причина, чому відпустити це відчуття здається неможливим. Дослідження, опубліковане в журналі Frontiers in Psychology, показало, що мозок закоханої людини демонструє активність у тих самих ділянках, що й у людей з поведінковою чи хімічною залежністю.

Це не ваша провина. Цей механізм закладений у нашій ДНК. Вчені припускають, що романтичне кохання еволюціонувало мільйони років тому як природна, часто позитивна залежність, що спонукала людей утворювати пари для виживання та продовження роду. Сканування мозку підтверджує: коли ми закохані, наш мозок перебуває в унікальному стані. І якщо кохання — це залежність, то розставання — це справжня абстиненція. Ви намагаєтеся знайти відповіді, зрозуміти, що пішло не так, але мозок просто вимагає нової «дози».

Психолог Гай Вінч пояснює, що кожна думка про минуле, кожне перечитане повідомлення, кожна хвилина, проведена за переглядом їхніх соціальних мереж, — це лише підживлення залежності. Це поглиблює емоційний біль і робить одужання значно складнішим.

Ілюзія ідеального минулого

Після розриву наш розум починає грати з нами злі жарти. Він бреше, переконуючи, що ця людина була ідеальною, а стосунки — безхмарними. Але це не так. Щоб пережити це, потрібно постійно нагадувати собі, чому вам краще без них.

Саме тому створення детального списку може стати справжньою терапією. Запишіть усе: погані спогади, їхні недоліки, образливі слова, неприємні звички, моменти, коли ви почувалися самотньою поруч із ними. Збережіть цей список у нотатках телефону, прикріпіть на дзеркало у ванній чи на холодильник. Звертайтеся до нього щоразу, коли розум почне ідеалізувати минуле. Не дозволяйте брехні перемогти. Стосунки не були суцільною казкою, вас ображали, і ви заслуговуєте на правду та на краще.

Правда, яку ви ігнорували

Можливо, ви хвилюєтеся, що більше ніхто не зрозуміє вас так, як вони. Здається, що це була перша людина, яка нарешті побачила вас справжню і полюбила. Але це теж може бути частиною ілюзії. Знайдеться інша людина, яка полюбить вас ще сильніше і глибше.

А тепер згадайте ті моменти, коли щось усередині підказувало вам: «тут щось не так». Але ви відганяли це почуття, бо не хотіли вірити, що казка може закінчитися. А що, як ваша інтуїція мала рацію? Що, якби ви зібрали всі ті маленькі сумніви докупи й подивилися на реальну картину? Клінічна психологиня Маха Баам вважає, що ми схильні закривати очі на погану поведінку, бо наша потреба в любові та прийнятті заважає мислити раціонально. Ви не хотіли бачити їхні негативні риси, бо так сильно прагнули, щоб усе було добре.

Дозвольте собі сумувати

«Сумуйте, оплакуйте втрату і дозвольте собі відчувати все», — радить ліцензована психотерапевтка Радіша Браун. Це нормально — відчувати відторгнення, спустошеність, свободу, покинутість, невпевненість, одержимість, розгубленість, полегшення, зраду, гнів і відчай. Кожна з цих емоцій — це хімічний сигнал того, що ви виводите біль зі своєї системи.

Якщо вам хочеться згорнутися в клубок і плакати — плачте. Скоро ці емоції вщухнуть, і цей нестерпний біль у грудях мине. Зараз у це важко повірити, але це жахливе відчуття тимчасове. Ви можете і пройдете через це.

Повернення до себе

Згадайте, чи не перестали ви робити те, що колись любили, коли були у стосунках? Можливо, ви закинули своє хобі, бо партнер вважав його «дивним» або «нудним». Можливо, перестали зустрічатися з друзями, бо весь вільний час присвячували йому. Зараз — ідеальний час, щоб повернутися до себе. Займіться тим, що робить щасливою саме вас.

Тепер ви можете попрощатися з негативом, який приносили стосунки, і зосередитися на новому та кращому. Ваше серце не загоїться, якщо ви будете подумки повертатися до них. Як сказала поетеса Найїра Вахід (Nayyirah Waheed): «Той, хто тебе зламав, не може тебе зцілити».

Біль від втрати може бути нестерпним, але ви не повинні проходити через це наодинці. Поговоріть з друзями, рідними, а якщо відчуваєте, що не справляєтеся, не бійтеся звернутися по допомогу до психолога. Пам'ятайте, ви важливі.

Література:

• Гелен Фішер. Чому ми кохаємо: Природа та хімія романтичного кохання. (Книжка однієї з провідних дослідниць у цій галузі, яка на основі сканування мозку пояснює, чому романтичне кохання є однією з найпотужніших людських потреб, подібною до залежності. Ця праця підтверджує тезу статті про біологічну основу кохання та болю від розставання).
• Guy Winch. How to Fix a Broken Heart. (Англійською мовою. Практичний посібник від клінічного психолога, який детально розглядає вплив розриву на психіку. Автор пропонує конкретні вправи та техніки для відновлення, зокрема ідею створення списку негативних якостей партнера для боротьби з ідеалізацією, що безпосередньо згадується у статті).