Що насправді стоїть за відмовою від сексу у стосунках?

Ми живемо у світі, де секс, здається, є всюди: у фільмах, у музиці, у розмовах за кавою. Нам звідусіль натякають, що це невід'ємна частина щасливих стосунків, мірило дорослості та зрілості. Через цей тиск молоді люди можуть відчувати, що секс — це обов'язковий квиток у доросле життя, а ті, хто старший, — що без нього їхні стосунки неповноцінні.

Але що, якщо це не так? Що, якщо бажання чи небажання сексу — це не показник вашої «нормальності» чи глибини почуттів до партнера? Це абсолютно нормально — не хотіти сексу. Це не робить вас дитиною, незрілою чи «дивною». Це ваш вибір, ваше тіло і ваші кордони. Якщо ви або ваша близька людина відчуваєте відразу до сексу, найважливіше — це доброта та розуміння. Давайте спробуємо розібратися в причинах, чому хтось може сказати «ні» інтимній близькості, і чому це «ні» заслуговує на повагу.

Сексуальність без сексу? Розуміння асексуальності

Коли ми говоримо «сексуальність», перше, що спадає на думку, — це секс. Але це поняття набагато ширше. Деякі люди ідентифікують себе як асексуальні. Це означає, що вони практично не відчувають сексуального потягу до інших. Асексуальна людина може прагнути глибокого емоційного зв’язку, будувати міцні романтичні стосунки, але секс не буде для неї пріоритетом.

Ліцензований психолог, доктор Деніел Марсон, наголошує на важливості розуміння того, чим асексуальність не є. Це не свідома відмова від сексу з релігійних міркувань чи через страх після невдалих стосунків. Це не наслідок медичних проблем, які роблять секс болісним. Це не сексуальна дисфункція чи пригнічення, і тим паче не ідентичність, яка виникає через неможливість знайти партнера. Асексуальність — це така ж природна орієнтація, як і будь-яка інша. Деяким людям секс приносить неймовірне задоволення, а іншим — ні. І це абсолютно нормально.

Коли дотик викликає страх: Сексуальна аверсія та травма

Уявіть, що думка про секс викликає не приємне збудження, а паніку, тривогу чи навіть огиду. Це не просто відсутність бажання, а активне уникнення будь-якої інтимності. У Діагностичному та статистичному посібнику з психічних розладів (DSM) такий стан визначається як розлад сексуальної аверсії — стійка відраза та уникнення генітального контакту з партнером.

Часто корінь цієї проблеми лежить у минулій сексуальній травмі. Психолог Ендрю Розен, засновник Центру лікування тривожних і афективних розладів, пояснює, що цей розлад може бути настільки сильним, що людина уникає будь-яких фізичних дотиків, навіть поцілунків. Це не тому, що вона не любить свого партнера. Це її психіка намагається захистити її від повторення болю. Історія Олени, яка здригається від ніжного дотику коханого, — це не про відсутність почуттів, а про тінь минулого, яка досі впливає на її сьогодення.

Свідомий вибір: Сила в целібаті

Відмова від сексу може бути й абсолютно свідомим, зваженим рішенням. У суспільстві, одержимому сексом, вибір залишатися незайманим або дотримуватися целібату може здаватися дивним. Але тисячі людей роблять такий вибір. Хтось чекає до шлюбу, хтось дотримується релігійних обітниць, а хтось просто не відчуває себе готовим або не отримує від сексу задоволення.

Сексолог, доктор Керол Квін, підкреслює: ключовий елемент тут — власний вибір. Сексуальна позитивність не означає, що всі повинні займатися сексом. Вона означає, що кожна людина має право створювати таке сексуальне життя, яке підходить саме їй, без тиску ззовні. Це включає і право на целібат. Люди, що обирають цей шлях, — не обов'язково сором'язливі чи налякані. Вони просто реалізують своє право розпоряджатися власним тілом.

Дзеркало, що бреше: Вплив образу тіла

Ви можете говорити своєму партнерові, який він красивий і сексуальний, але якщо всередині нього сидить жорсткий критик, ваші слова можуть просто не дійти до мети. Він чи вона може бачити своє тіло як суцільний недолік: щось занадто велике, щось занадто мале, родимка не на тому місці.

Таке самосприйняття часто є симптомом дисморфічного розладу тіла (ДДТ) — стану, що характеризується нав'язливими думками про уявний або незначний дефект у зовнішності. За даними Американської асоціації тривоги та депресії, на цей розлад страждає приблизно одна людина з п'ятдесяти. Сертифікований сексотерапевт Лорі Уотсон пояснює, що образ тіла безпосередньо впливає на сексуальне бажання. Якщо жінка вважає своє тіло непривабливим, її сексуальна самооцінка падає, що призводить до уникнення інтимності. Чим критичніше людина ставиться до себе, тим менше вона хоче, щоб її бачили та торкалися.

Після залежності: Право на утримання

Ми звикли чути про залежність від алкоголю чи наркотиків, але існує і сексуальна залежність. Під час сексу виділяються потужні «гормони щастя» — окситоцин, дофамін, серотонін. Не дивно, що хтось може стати залежним від цих відчуттів. Хоча сексуальна залежність ще не є офіційним діагнозом у всіх класифікаціях, це явище відоме з давніх часів. Психолог Еліза Хартні зазначає, що ще в Стародавньому Римі та Греції описували стани, які ми сьогодні називаємо гіперсексуальністю.

Для людини, яка бореться з такою залежністю, відмова від сексу може бути питанням виживання. Так само як алкоголік у зав'язці уникає алкоголю, людина, що одужує від сексуальної залежності, може свідомо обирати утримання, щоб уникнути зриву. Цей вибір, як підкреслював у своїй книзі «З тіні: розуміння сексуальної залежності» Патрік Карнс, заслуговує на повагу, адже це крок до зцілення, а не прояв байдужості.

Люди займаються сексом з безлічі причин: для близькості, для задоволення, для продовження роду. Але ці причини не є універсальними для всіх. Найголовніше — пам'ятати, що ніхто не має права змушувати вас до чогось настільки інтимного. Ваше тіло і ваші бажання належать тільки вам. І ви маєте повне право сказати «ні».

Література:

• Bogaert, A. F. (2012). Understanding Asexuality. Rowman & Littlefield Publishers.
  (Анотація: одна з фундаментальних праць, присвячених асексуальності як орієнтації. Автор, провідний дослідник у цій галузі, розглядає біологічні, психологічні та соціальні аспекти асексуальності, розвінчуючи поширені міфи. Книга допомагає зрозуміти, що асексуальність — це не розлад, а частина спектра людської сексуальності, що підтверджує відповідний розділ статті).
• Van der Kolk, B. A. (2014). The Body Keeps the Score: Brain, Mind, and Body in the Healing of Trauma. Viking.
  (Анотація: Ключова робота про вплив психологічної травми на тіло і розум. Ван дер Колк детально пояснює, як травматичні події, зокрема сексуальне насильство, можуть призводити до таких реакцій, як відраза до дотиків і сексуальна аверсія. Це підтверджує ідею статті про зв'язок між травмою та небажанням сексу).