Реакції людини з безпечним типом прив'язаності на емоційне відсторонення партнера
Коли ви знаходитесь у стосунках із кимось, хто починає закриватися від вас, уникає будь-якого діалогу або поводиться так, ніби ви для нього не існуєте, це може бути надзвичайно болісно. Іноді така поведінка супроводжується неприємним відчуттям, виникає враження що стіни, які зводяться навколо партнера, стають дедалі вищими. Особливо важко це переносити людям із безпечним топом прив’язаності – тим, хто звик до відкритих, чесних і підтримуючих стосунків, де обидві сторони намагаються зрозуміти одне одного. Як же в таких випадках вони реагують на зневажливе уникнення партнера?
Безпечна прив'язаність – це тип емоційного зв'язку, який формується в дитинстві між дитиною та її опікунами. Цей зв'язок впливає на те, як ми будуємо стосунки з іншими людьми протягом усього життя. Безпечна прив'язаність формується в дитинстві, коли дитина відчуває, що її потреби задоволені, а вона сама – кохана та захищена. Відчуття безпеки та стабільності, які дитина отримує від своїх батьків, формують у неї впевненість у собі та довіру до інших людей. Що ще є не менш важливим - люди з безпечним типом прив'язаності, як правило, мають більш здорові та щасливі стосунки. Вони вміють ефективно справлятися зі стресом, будувати міцні соціальні зв'язки і досягати успіхів у житті.
Передусім, коли людина з безпечним типом прив'язаності стикається з відчуттям емоційного відсторонення свого партнера, вона не кидається одразу вирішувати проблему. Це не тому, що вона не хоче її вирішити, а тому, що така людина розуміє: у стосунках важливо перш за все бути в гармонії з собою. Тому першим кроком для неї стає самозаспокоєння і турбота про себе. Чому це так важливо? Бо людина з безпечним типом прив'язаності знає: тільки в спокійному стані вона здатна побачити ситуацію чітко і зрозуміти, що дійсно відбувається.
Варто уявити цю ситуацію як поїздку на американських гірках. Спершу ви на великій висоті, але з кожним різким підйомом або спуском вас може кидати то вгору, то вниз, і ви втрачаєте контроль над тим, що відбувається. А ось коли ви зупиняєтеся і робите паузу, можна побачити реальний стан речей. Для когось це означає прогулянку на свіжому повітрі, або ж просто кілька хвилин із самим собою, щоб "видихнути" і знайти внутрішню рівновагу.
Тільки після цього, коли людина вже почувається спокійно і впевнено, вона готова будувати простір для конструктивного діалогу. Людина з безпечним типом прив'язаності не намагається одразу "зламати" партнера, зобов'язати його говорити або щось змінювати в собі. Натомість вона створює атмосферу, де обидва партнери можуть висловлювати свої почуття без страху бути засудженими чи відкинутими. Вона уважно слухає і намагається показати, що важливо бути почутими обом. Наприклад, вона може сказати: "Мені важливо зрозуміти, що відбувається, але для цього мені потрібна твоя підтримка і готовність поговорити".
Проте, варто розуміти, що такі питання рідко вирішуються миттєво. Людина з безпечним типом прив'язаності знає, що для вирішення подібних проблем потрібен час. Вона не тисне на свого партнера, не вимагає негайних змін, а радше терпляче чекає, коли обидві сторони зможуть опрацювати свої емоції та зробити кроки назустріч. Тут важливо не лише терпіння до партнера, а й до себе. Можливо, ви не відразу знайдете відповідь на всі запитання, але саме в цьому процесі взаєморозуміння часто криється шлях до покращення стосунків.
А тепер про комунікацію. Люди з безпечним типом прив'язаності добре розуміють, що під час розмови важливо не лише те, що ви говорите, а й як ви це робите. Тому вони ретельно підбирають слова, щоб не викликати додаткових конфліктів або образ. Іноді краще говорити менше, але з більшою щирістю. Вони звертають увагу і на невербальні сигнали — жести, вираз обличчя, інтонацію. Щоб не викликати агресію у партнера або ще більше віддалення, вони намагаються бути максимально спокійними і відкритими в спілкуванні.
Але інколи трапляється так, що, навіть незважаючи на всі зусилля, конфлікт не вирішується. І тут людина з безпечним типом прив'язаності не впадає в паніку чи відчай. Вона вміє приймати реальність такою, як вона є. Якщо партнер продовжує уникати взаємодії, зневажати почуття або ігнорувати всі спроби відновити діалог, така людина готова відпустити ситуацію. Це не означає, що вона здається. Це про розуміння, що не всі стосунки можна врятувати, і деколи найздоровіше рішення — це рухатися далі.
Таким чином, людина з безпечним типом прив’язаності реагує на зневажливе уникнення, зберігаючи спокій, проявляючи терплячість і обережність у спілкуванні. Вона не боїться вирішувати конфлікти, але й не боїться відпустити, якщо розуміє, що стосунки не ведуть до взаємної поваги і підтримки.