Кінець епохи Tinder: як будувати глибокі стосунки у світі швидких знайомств

Схоже, ми опинилися посеред руїн. Там, де колись були чіткі шляхи до створення сім'ї, тепер — величезне поле невизначеності. І саме моєму поколінню, тим, кому зараз 30, доводиться вчитися будувати стосунки в цьому новому, дивному світі. Можливо, ті, хто вже давно в шлюбі, дивляться на нас зі здивуванням, не розуміючи, в чому, власне, проблема. А проблема є, і це серйозна проблема.

Колись соціальна структура, хоч і жорстка, але давала орієнтири: одружитися до 25 років було нормою, навіть очікуванням. Сьогодні 30-річна людина, яка не перебуває у стосунках, — це звичне явище. І справа не в тому, що ми раптом стали інфантильними чи егоїстичними. Це радше прагматична реакція на реальність: фінансова нестабільність, висока вартість життя, складність самого інституту шлюбу та невтішна статистика розлучень. Усе це змінює нашу мотивацію і саме сприйняття мети знайомств. Побудувати щось довготривале стало складніше, ніж будь-коли.

Втрачені спільноти та цифрові ілюзії

Перша і найпомітніша проблема — це парадоксальне відчуття ізоляції посеред натовпу. Ми оточені людьми, але по-справжньому нових облич у нашому житті з'являється вкрай мало. Після закінчення університету коло спілкування ніби замикається. Ми залишаємося з друзями, яких уже маємо, і це коло рідко розширюється. Романтичні зв'язки часто виникають саме з якості, а не з кількості соціальних контактів.

Раніше цю функцію виконувала спільнота — сусіди, колеги по роботі в невеликих колективах, друзі друзів. Наскільки добре ви знаєте своїх сусідів сьогодні? Ймовірно, не дуже. Можливо, у вас немає нічого спільного, або ви просто ніколи не перетиналися настільки, щоб зав'язати розмову.

Сенс спільноти трансформувався. Ми більше не відчуваємо зв’язку з тими, хто живе поруч фізично. Натомість ми знаходимо свої «спільноти» в інтернеті: фан-клуби, ігрові гільдії, тематичні форуми. На перший погляд, це чудова альтернатива. Але вона не може замінити справжнього людського контакту, необхідного для побудови глибоких стосунків. В онлайн-просторах у центрі уваги завжди буде тема, що вас об'єднала — гра, серіал чи мода, — а не ви як особистість. Це не сприяє пошуку партнера на все життя.

Парадокс додатків для знайомств: більше вибору, менше сенсу?

Логічним рішенням, здавалося б, мали стати додатки для знайомств. Там уся увага зосереджена на вас і на меті знайомства. Наміри зрозумілі, ніщо не відволікає. Проте тут криється інша проблема: сама ідея довгострокової стратегії побудови стосунків зникає.

У додатках для знайомств немає місця для природного розвитку дружби чи поступового залицяння. Ви змушені рухатися швидко: або ви пара, або ні. Якщо ні — гортаємо далі. Ця модель, орієнтована на миттєвий результат, впливає на наше сприйняття, очікування та поведінку. Дослідження психологів підтверджують, що сучасні платформи для знайомств формують у нас споживацьке ставлення до людей і стосунків. Звісно, не всі шукають традиційну романтику. Але навіть ті, хто віддає перевагу неформальним зв'язкам, часто зізнаються, що такі стосунки не лікують глибинну самотність, адже в них немає близькості, немає спільної історії, яка б вас пов'язувала.

Повернення в реальність: чому підійти до незнайомця так складно?

Добре, якщо не онлайн, то, може, варто спробувати в реальному житті? Сама думка про це у багатьох викликає скептичну посмішку. Підійти до незнайомої людини неймовірно складно.

Найкращий фундамент для стосунків — це дружба, коли ви знаєте одне одного особисто або обертаєтесь у спільних компаніях, поступово зближуючись. Коли такої можливості немає, доводиться починати з нуля, з позиції незнайомця. У такому підході є вроджене відчуття об'єктивації. Якщо чоловік підходить до жінки на вулиці, він, найімовірніше, робить це через її зовнішність. Жінки це чудово розуміють і, природно, не хочуть, щоб їх сприймали лише як об'єкт. Більше того, незнайомець може становити небезпеку, тому захисна реакція — цілком природна.

Без органічної спільноти, де люди знають одне одного через репутацію та спільних знайомих, ми змушені бути просто «незнайомцями з вулиці». Єдиний критерій, за яким можна зробити перший крок, — це зовнішність. А ми всі знаємо, що її недостатньо для побудови чогось справжнього.

Віднайти себе, щоб знайти іншого

То що ж робити? Як вирватися з цього кола? Відповідь може здатися простою, але вона вимагає внутрішньої роботи. Перестаньте «шукати» і почніть «бути». Не намагайтеся бути кимось іншим. Знайдіть місця, де вам комфортно бути собою.

Якщо ви любите музику — станьте частиною місцевої музичної сцени. Ходіть на концерти, будьте помітною особою, приводьте друзів і спілкуйтеся з людьми навколо. Робіть це не для того, щоб знайти пару, а для того, щоб жити цікавим життям. Якщо ви відчуваєте зв'язок із якоюсь справою, приділяйте їй час. Розвивайте свої захоплення, працюйте над собою. Людина, яка має сильне почуття власної гідності та живе наповненим життям, є привабливою сама по собі.

Людина, яка виходить у світ, спілкується з людьми, почувається комфортно і невимушено, завжди матиме більше шансів, ніж та, що сидить вдома, гортаючи Tinder. Будьте відкритими до повільнішого темпу. Спробуйте сповільнитися, зробіть пріоритетом побудову дружніх стосунків і участь у житті реальних спільнот. Розширюючи своє соціальне коло, ви створюєте умови, за яких можете органічно зустріти людину, яка зацікавиться вами не лише через поверхневі причини.

Надія є для кожного. І вона полягає в прагненні бути найкращою версією себе.

Література:

• Zygmunt Bauman, Liquid Love: On the Frailty of Human Bonds (В оригіналі англійською. У цій праці відомий соціолог розглядає, як у сучасному світі, що він називає «плинною сучасністю», людські стосунки стають крихкими, тимчасовими та споживацькими, що безпосередньо стосується теми нестабільності сучасних знайомств, описаної у статті).
• Eva Illouz, Why Love Hurts: A Sociological Explanation (В оригіналі англійською. Авторка аналізує, як соціальні та культурні зміни, зокрема підйом капіталізму та психологічної культури, трансформували досвід кохання, зробивши його більш болісним і невизначеним. Це підтверджує тезу статті про те, що сучасні труднощі в знайомствах є системною проблемою).