Співзалежні стосунки – ілюзія контролю та рятування? Як вийти із співзалежних відносин?
Стаття | Cпівзалежність
Зазирнемо в суть проблеми, щоб знайти шляхи виходу.
Співзалежність – це стан, коли одна людина зосереджена на житті, проблемах, потребах іншої, ігноруючи власні. Це не про турботу та любов, це патологічна потреба контролювати та рятувати партнера, жертвуючи своїм життям, своїми цінностями та потребами. Співзалежний відчуває свою цінність через те, що потрібен іншому.
Зазвичай причини криються у дитинстві.
-
Проблеми в сім’ї:
- Емоційно холодні батьки, які проявляють байдужість або критикують дитину змушують її відчувати себе нецінною та нелюбимою. Дитина починає заслуговувати любов, догоджати, приглушуючи свої потреби.
- Залежності в сім’ї – алкоголь та інші створюють хаотичне та непередбачуване середовище, тоді дитина стає рятівником та намагається контролювати ситуацію, щоб забезпечити стабільність.
- Надмірна опіка чи контроль батьків пригнічує у дитини самостійність та здатність приймати рішення. Дитина виростає безпорадною і не може жити без зовнішнього керівництва.
- Насильство в сім’ї (фізичне, емоційне) – це травматичний досвід, який руйнує відчуття безпеки та довіри, сприяє тому, що дитина буде мати низьку самооцінку та відчуття провини.
- Низька самооцінка. Глибоке відчуття власної неповноцінності є головним у співзалежності. Людина не вірить, що достойна любові, тому намагається її постійно заслужити, через жертовність та контроль.
- Страх самотності та відторгнення примушує йти на компроміси та поступки, навіть якщо вони завдають шкоди. У співзалежності один партнер готовий терпіти все, щоб не втратити партнера.
- Нездорові рольові моделі у сім’ї. Якщо дитина бачила приклад співзалежних стосунків у батьків, вона з великої ймовірністю буде копіювати цю модель у дорослому житті.
- Невміння створювати кордони. Співзалежний партнер часто не вміє відстоювати власні інтереси та казати «ні». Вони дозволяють порушувати особисті кордони, та ще й відчувають при цьому провину та страх.
- Потреба в контролі. Контролю дає ілюзію безпеки та стабільності. Співзалежний щиро вірить, якщо він буте все контролювати, то зможе запобігти болю та розчарування.
- Ідеалізація партнера та стосунків. У співзалежності один партнер часто приписує уявні та неіснуючі якості своєму партнеру, та ігнорує недоліки. Йому так хочеться підтримувати ілюзію ідеальних стосунків, за які треба триматися і боротися.
Наслідками співзалежних стосунків є:
- Втрата себе, своїх бажань, цілей, розчинення в партнері.
- Хронічний стрес, тривога.
- Емоційне вигорання, депресія
- Проблеми зі здоров’ям
- Ізоляція від друзів та родини.
- Фінансові проблеми.
- Повторення циклу співзалежності.
У наступній публікації, я розповім як вийти із співзалежних стосунків.
