Співзалежність

Спів залежність — вид дисфункціональних відносин, у якому один із учасників психологічно і емоційно залежить від іншого і тому жертвує заради нього своїми інтересами та потребами.

Термін виник у 1950-х. Американські психологи, які тоді працювали з людьми з алкоголізмом і наркоманією, припустили, що в членів їхніх сімей нерідко виникає особливий психологічний розлад, який і назвали спів залежністю. Його основними симптомами вважалися: прагнення поступатися благополуччям — своїм та інших членів сім'ї — заради залежної людини і неусвідомлене потурання її залежності.

Сучасні психологи не заперечують, що в сім'ях людей з алкоголізмом та наркоманією нерідко складаються деструктивні та нездорові стосунки. Але, як свідчать дослідження, якоїсь спеціальної спів залежності вони виникають. А прагнення допомагати близькому, який потрапив у складну ситуацію, більше не вважається патологією.

Психіатричні асоціації відмовляються визнавати спів залежність окремим діагнозом.

Тому в сучасній психології термін «спів залежність» використовують інакше — для опису будь-яких незбалансованих і нерівноправних відносин, у яких одна людина постійно виступає в ролі того, хто отримує, інший — у ролі того, хто дає. І це вкрай негативно впливає на життя останнього.

Спів залежність, як вважається, може набувати найрізноманітніших форм, виникати не лише між романтичними партнерами, подружжям, батьками та дітьми, але також між друзями і навіть начальником і підлеглим.

Найчастіше для людини, яка перебуває в ролі, що дає в спів залежних відносинах, властиві:

• Концентрація на одній людині — на тій, хто у ролі одержувача у відносинах.
• Прагнення всіма силами уникати конфлікту з нею.
• Потреба постійно постійно звірятися з її думкою, навіть у простих повсякденних справах.
• Потреба запитувати в нього дозвіл перед тим, як щось зробити.
• Схильність постійно вибачатися перед нею навіть коли не зробив нічого поганого.
• Схильність співчувати людині, навіть коли вона завдає болю.
• Бажання — і активні спроби — врятувати чи змінити людей із залежностями чи захворюваннями, чиї проблеми явно не вирішуються силами однієї людини.
• Готовність зробити для одержуючого будь що, навіть якщо це завдає дискомфорту.
• Схильність ідеалізувати іншу людину.
• Необхідність подобається іншим, щоб подобатися самому собі.
• Складнощі з тим, щоб знайти час на самого себе, тому що все воно йде на іншого.
• Почуття, що у відносинах з тими, хто отримує ви втрачаєте самого себе, ваша особистість розмивається і ніби перестає бути значущою.

❗️❗️❗️ Якщо ви знаходите у себе кілька з цих пунктів, це може означати, що ви перебуваєте в спів залежних відносинах.

Спів залежність може виражатися у таких фразах та думках:

«У неї знову проблеми, але я щось придумаю»;
«Я маю врятувати його»;
«Він накричав на мене, але це все через проблеми з грошима, мені так його шкода»;
«Вона знову просить приїхати. Я на роботі, але не можу відмовити»;
«Я можу вгадати його настрій по тому, як він відчиняє двері»;
«Незважаючи ні на що, вона найкраща мама та головна людина для мене»;
«Я хотіла б з'їздити у відпустку, але не можу залишити його одного»;
"Все моє життя - це він, його проблеми, радості, інтереси".

У чому небезпека❓

Багато хто з нас дбає про близьких, проводить з ними багато часу і співпереживає їхні проблеми. Але така поведінка перетворюється на проблему, коли турбота стає основною частиною життя. В результаті згодом людина втрачає саму себе. При цьому вона не може піти, думаючи, що від неї повністю залежить інша людина.

Її партнер, який отримує турботу, теж не може вийти з цих відносин, відчуваючи почуття провини та власну неспроможність. При цьому подібний зв'язок складно назвати здоровим і гармонійним, адже в ньому порушено баланс сил: один партнер лише віддає, а другий лише отримує.

Поза своїми відносинами спів залежні люди часто страждають від низької самооцінки: їм здається, що вони недостатньо хороші, якщо не дають чогось людям. Їм складно приймати рішення, адже вони звикли спочатку дізнаватися, чого від них хочуть інші, жертвувати своїм комфортом заради чужого щастя.

Часто вони звертаються через депресію, почуття тривоги, хронічний стрес.

Якщо потрібно детально розібратися у цій ситуації, не терпить, пишіть в особисті повідомлення і приходьте на консультацію.

З турботою про Вас, психолог і коуч Ірина Арцибашева