Чому я такий невпевнений у собі? Як подолати страх і стати розкутішим?

Кожен із нас хоча б раз стикався з ситуацією, коли в незнайомій компанії чи під час спілкування з новою людиною почувається некомфортно. Почуття невпевненості, страх зробити щось не так чи не знати, що сказати, — це знайомо багатьом. Але чому виникає ця невпевненість? І як з нею впоратися, щоб бути розкутішим і впевненішим у собі? Розглянемо можливі психологічні причини цього стану та способи їх подолання.

Чому виникає невпевненість?

Невпевненість і страх часто є результатом наших переконань, які впливають на наше сприйняття ситуацій і взаємодії з людьми. Переконання — це стійкі думки, які визначають наші реакції та поведінку в різних ситуаціях. Вони не завжди є свідомими, але можуть значно обмежувати наші можливості та стосунки з іншими людьми.

Переконання, які блокують

Наша поведінка значною мірою залежить від переконань, які ми сформували протягом життя. Кожен з нас має "внутрішні алгоритми", які визначають, як ми реагуємо в різних ситуаціях. У випадку невпевненості ці переконання можуть бути дуже обмежувальними. Розглянемо кілька найпоширеніших переконань, які заважають нам бути відкритішими та впевненішими.

Переконання «виражати себе небезпечно»

Таке переконання часто з'являється в дитинстві, коли людина зіткнулася з негативною реакцією на своє самовираження — наприклад, після конфлікту з іншими дітьми. Якщо в такій ситуації дитина зазнала принизливої поразки або пережила приниження, це може закріпити у свідомості ідею, що проявляти себе — небезпечно. У результаті, ставши дорослою, людина не наважується висловлювати свою думку або діяти, бо боїться знову зазнати негативної реакції.

Це переконання створює внутрішній бар'єр і спричиняє автоматичну реакцію: страх, паніку, бажання втекти від ситуації. І, незважаючи на те, що ситуація може бути зовсім безпечною, людина все одно застосовує цей шаблон поведінки в нових умовах.

Переконання «краще мовчати»

Ще одне поширене переконання, яке виникає після того, як людина висловила свою думку в компанії і отримала негативну реакцію. Наприклад, якщо когось висміяли або принизили за висловлену думку, це закріплює у свідомості думку, що краще не говорити нічого. Людина поступово починає вірити, що мовчання — це найбезпечніший варіант.

Це переконання запускає ланцюжок: знову і знову людина уникатиме вираження своїх думок, щоб не зазнати осуду чи глузувань. З часом ця звичка стає автоматичною, і людина навіть не помічає, як перестає брати участь у розмовах, щоб не ризикувати і не потрапити в неприємну ситуацію.

Переконання щодо самооцінки

Самооцінка також відіграє важливу роль у формуванні невпевненості. Людина, яка має низьку самооцінку, може автоматично вважати себе гіршою за інших або не настільки гідною в якихось ситуаціях. Це може проявлятися в думках на кшталт: "я не заслуговую на повагу", "мені не можна висловлювати свою думку", або "я не такий, як інші, я не так добре виглядаю або не такий розумний".

Така установка обмежує людину і змушує її замикатися в собі, уникати ситуацій, де потрібно проявляти себе. Самооцінка може бути як глобальною (впевненість або невпевненість у всіх аспектах), так і специфічнішою (наприклад, низька самооцінка в соціальних ситуаціях, але висока в інших сферах).

Переконання щодо оцінки інших

Інше переконання, яке часто виникає у людей, — це страх оцінки з боку інших. Часто люди живуть з переконанням, що інші оцінюють їх, і ця оцінка визначає їхню цінність. Це може призвести до того, що людина починає постійно перейматися тим, як її сприймають інші. Такі переконання можуть бути статичними (коли людина вважає, що всі навколо певним чином оцінюють її) або динамічними (коли оцінка змінюється залежно від ситуації).

Як позбутися цих переконань і стати розкутим?

Щоб стати розкутішим, важливо зрозуміти, які переконання заважають вашій поведінці, і почати працювати над їх зміною. Ось кілька рекомендацій, які можуть допомогти:

• Самоаналіз. Визначте, які переконання обмежують вашу поведінку. Для цього важливо прислухатися до своїх почуттів і думок у різних ситуаціях. Як тільки ви зрозумієте, що саме вас стримує, можна почати роботу над цим.
• Використання нових переконань. Як тільки ви визначили свої обмеження, спробуйте замінити їх на здоровіші і конструктивніші переконання. Наприклад, замість "краще мовчати", скажіть собі: "мої думки мають значення", або "я маю право висловлювати свою думку".
• Практика. Подолання страхів і обмежень неможливе без практики. Почніть з маленьких кроків: спробуйте сказати щось у компанії, навіть якщо вам важко. Чим більше ви практикуватиметеся, тим більше почуватиметеся розкутими.
• Підтримка. Якщо ви відчуваєте, що самостійно це зробити складно, зверніться до психолога. Психотерапія може допомогти вам розпізнати та змінити обмежувальні переконання, а також навчитися ефективніше взаємодіяти з іншими людьми.