Психологічна допомога дітям у зоні військового конфлікту

У військових умовах, в яких перебуває наша країна, діти є найвразливішою групою. Поза безпечним середовищем, де захист дітей є пріоритетним, їм загрожують всі можливі наслідки збройних конфліктів – вимушене переміщення, розлука з батьками і навіть втрата дому й родини. Ці травматичні події матимуть довготривалий вплив на процес розвитку та дорослішання дитини, який відчуватиметься навіть у дорослому віці.

Руйнування, бідність та насильство утворюють замкнене коло. Зруйнована інфраструктура та ризик потрапляння ракет у навчальні заклади створюють перешкоди для освітнього процесу та нерідко призводять до його зупинення або навіть до закриття шкіл.

У доповідях Організації Об’єднаних Націй було неодноразово опубліковано результати дослідження, які свідчать про негативний вплив військових дій на розвиток мозку дітей віком до 7 років, що прожили все своє життя в зонах конфліктів у надзвичайно стресовому середовищі. Таким чином, для завдання непоправної шкоди мозку дитини не обов’язково, щоб вона перебувала поблизу активних військових дій.

Це відкриття було зроблено на підставі звіту, опублікованого у 2017 році Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) - організацією, що надає ресурси дітям у багатьох країнах світу, які зазнають військових конфліктів.

У зв’язку з завданою шкодою діти можуть відчувати загрозу або імпульсивно реагувати на ситуації, де реальна загроза відсутня, наприклад, бачити гнів або ворожість навіть в тому випадку, коли їх насправді немає. Або вони можуть залишатися надмірно стурбованими ще тривалий час після того, як загроза зникла.

Внаслідок такої тривожності тіло та розум постійно перебувають у стані підвищеної готовності, незалежно від того, чи існує реальна небезпека.

Незважаючи на те, що вироблення вміння справлятися зі складними ситуаціями має вирішальне значення для росту дитини, надмірний стрес може мати токсичний вплив на молодий мозок. Стрес може активувати гормон кортизол, який виснажує нейрони та зменшує обсяг гіпокампа - частини мозку, яка відповідає за пам’ять та навчання. Стрес також може порушувати зв’язки між амігдалою - центром емоцій - та префронтальною корою - центром раціональності. Внаслідок цього діти стають більш імпульсивними, агресивними, тривожними, депресивними.

Але є і добра новина: мозок дітей має високу пластичність, тобто здатність відновлюватися та адаптуватися. Однак для забезпечення цієї можливості необхідні відповідні умови.

Ось деякі рекомендації батькам для покращення психічного здоров’я дітей:

1. Найголовніше — хочу порадити батькам, які ще цього не зробили, якомога далі забрати дітей від місць ведення активних бойових дій. Це критично важливо для збереження їхнього життя, здоров'я й психічного благополуччя. Тому існують різні організації, готові надавати допомогу та підтримку батькам та дітям, які прагнуть виїхати подалі від місць активних бойових дій, а також надають їм подальшу підтримку.

2. Надавайте інформацію відповідно до віку дитини та подбайте, щоб вона не ретравмувала дитину. Діти з найменшого, дошкільного віку, мають право знати, що відбувається у їхній країні. Говоріть з дітьми зрозумілою їм мовою, через казки та історії, наприклад, козаки боролися проти зла, захищали свою землю. Під час розмови стежте за реакціями дитини та будьте чутливими до її рівня тривоги. Намагайтеся, наскільки це можливо, ввечері, замість перегляду відео контенту з дітьми, робити з ними разом релаксаційні вправи, грати в ігри або читати казки.

3. Батьки та інші дорослі не повинні бути заклопотаними, тривожними та сумними. Це нормально, якщо ви дуже переживаєте через те, що відбувається, але пам’ятайте, що діти сприймають емоційні сигнали від дорослих, тому, говорячи з дитиною, намагайтеся тримати контроль над емоціями. Батьки повинні нагадувати собі про необхідність подавати приклад. Діти часто відображають реакцію дорослих, в товаристві яких вони знаходяться. Батьки повинні стерегтися, щоб не бути занадто поглиненими новинами про війну.

4. Дбайте про медіагігієну та медіаграмотність вашої дитини під час воєнного конфлікту. Будьте уважними до того, яку інформацію отримують ваші діти з соціальних мереж, таких як Тік Ток, Телеграм чи Youtube . Новинний контент наразі є травмуючим для них, може викликати багато занепокоєння та підсилювати тривогу й страх. Діти можуть засвоювати інформацію з різних джерел, тому важливо перевіряти, звідки вони її отримують, та переконуватись, що вона достовірна. Підтримуйте їхню цікавість, запитуючи, чому вони так думають: «Це цікава думка. Розкажи, чому ти так вважаєш?» або «Мені важливо почути твою думку про це…». Нагадуйте дитині, що вона завжди може звернутися до вас, щоб поговорити.

5. Діти, які вже зазнали втрати або страху втрати, потребують особливого заспокоєння. Для того, щоб допомогти таким дітям відновити психічне здоров’я після війни, необхідно забезпечити для них:

   • Безпечне середовище, де діти відчуватимуть любов, підтримку та повагу;
   • Професійну психологічну допомогу в подоланні травми;
   • Можливості виражати свої почуття та думки відкрито й чесно;
   • Можливості зберігати пам’ять про загиблих близьких (вони можуть мати ритуали, символи, фотографії тощо).