Загадкова Привабливість: Ми закохуємося в людей, схожих на себе
Згідно з проведеним і опублікованим новим дослідженням у Американському журналі "Evolution and Human Behavior," виявлено, що людей більше приваблюють особи протилежної статі, які мають схожість на їх власний зовнішній вигляд. Ці результати розкривають складні аспекти, які впливають на сприйняття краси та привабливості під час особистого спілкування. Ця динаміка свідчить про те, що, незважаючи на загально відоме кредо "протилежності притягуються," існує глибокий підсвідомий механізм, що приваблює нас до осіб зі спільними рисами обличчя.
Психологи вже протягом багатьох років намагаються розкрити таємниці людської привабливості, і попередні дослідження натякали на різні фактори, що впливають на наше сприйняття привабливості. Ці фактори включають риси обличчя, проте не було зрозуміло, як саме ці риси впливають на взаємодію в реальному житті, коли люди спілкуються обличчям до обличчя, виражають різні емоції та передають свою привабливість.
Більшість попередніх досліджень у цій галузі базувалися на оцінці фотографій або створених комп'ютером зображень обличчя, які, незважаючи на їхню інформативність, не повністю віддзеркалюють складність реальних взаємодій. Нове дослідження намагалося подолати цю обмеженість, використовуючи особисту взаємодію між учасниками, коли вони могли оцінювати один одного у реальному часі. Цей підхід спрямований на висвітлення того, як саме люди сприймають привабливість у контексті динамічних та багатогранних міжособистісних взаємодій.
Доктор філософії Емі А.З. Чжао (Amy A.Z. Zhao) та її колеги, які проводили дослідження, виявили, що особи з геометрично середніми обличчями постійно оцінювалися як більш привабливі їхніми партнерами у спілкуванні. Це відкриття свідчить про те, що обличчя, яке відповідає середній нормі, має певний шарм. Однак, коли дослідники досліджували одночасно роль і середньості і схожості обличчя, вони зробили цікаве відкриття. Виявилося, що, незважаючи на важливість середньості обличця для сприйняття привабливості, схожість обличця також грає вирішальну роль. Партнери, чиї обличчя подібні до облич своїх партнерів у взаємодії, вважалися більш привабливими. Це означає, що спільні риси обличця мають важливе значення.
Додаткові дослідження розкрили цікавий факт, пов'язаний з впливом етнічної приналежності на сприйняття привабливості. Учасники експерименту отримали вищі оцінки привабливості обличця від партнерів, які належали до тієї самої етнічної групи, порівняно з партнерами іншої етнічної приналежності. Це свідчить про те, що етнічна подібність може відігравати важливу роль у сприйнятті привабливості.
Ще одним цікавим і очевидним відкриттям є вплив статевих відмінностей на сприйняття привабливості. У чоловіків виявлено, що вища маскулінність обличця пов'язана з підвищеною оцінкою привабливості обличця. У жінок, навпаки, вища маскулінність обличця викликала негативний ефект і призвела до нижчих рейтингів привабливості. Важливо відзначити, що чоловічий вплив зникає, коли дослідники враховують етнічну приналежність та ступінь етнічної схожості.
Дослідження, проведене доктором філософії Емі А.З. Чжао та її колегами, показало, що привабливість обличця має багато аспектів. Особи з геометрично середніми обличцями часто вважаються привабливими, але схожість обличця також відіграє важливу роль. Дослідження підтвердило вплив етнічної подібності на сприйняття привабливості, а також розкрило статеві відмінності у сприйнятті маскулінності обличця. Важливо зауважити, що хоча дослідження відкрило ці цікаві зв'язки, воно має свої обмеження і потребує подальших досліджень для визначення їх практичних наслідків, зокрема, у виборі партнерів.
Джерело: “Objectively measured facial traits predict in-person evaluations of facial attractiveness and prosociality in speed-dating partners“, За авторством Amy A.Z. Zhao, Keagan Harrison, Alexander Holland, Henry M. Wainwright, Jo-Maree Ceccato, Morgan J. Sidari, Anthony J. Lee, and Brendan P. Zietsch.