Самооцінка, тільки звучить, начебто ти сам себе оцінюєш, а як відбувається насправді?
Особливо коли ти вже сформована особистість, коли ти маєш досвід життя, тобі 40+.
Ми всі є родом із дитинства, і головні люди в житті дитини це її батьки, і наче все добре має бути, батьки бачать свою дитину самою кращою, самою розумною, самою самою, але є АЛЕ… і це АЛЕ називається — система, радянський союз.
І справа ось в чому:
Радянський союз суттєво вплинув на формування самооцінки та самоцінності людей: система виховувала «радянську людину», яка мала цінність лише як частина колективу, а не як індивідуальність. Це призводило до знецінення особистих потреб і залежності від зовнішнього схвалення.
І свідомо і несвідомо, батьки виховували нас саме в цьому «правильному» напрямку.
Що відбувалось в соціумі тоді:
- Формувалася концепція Homo Sovieticus — людини, яка мислить і діє відповідно до колективних інтересів, а не власних.
- Особисті прагнення та індивідуальність часто вважалися «буржуазними» або «егоїстичними». (Звідти, до речі, багато хто в дитинстві чув цю фразу «ти егоїст» або «ти виростеш йогоїстом»).
- Шкільна система наголошувала на дисципліні, слухняності та колективізмі.
- Дітей вчили оцінювати себе через призму успіхів у навчанні та відповідності ідеологічним нормам (і вчили не тільки в школі, але й вдома додавали: «подивись на Тетянку, вона відмінниця, а ти четвірку принесла до дому», і формується вже розуміння: якщо я не відмінниця, то я погана, я не потрібна, мене не будуть любити).
- Самооцінка залежала від зовнішніх оцінок (вчителів, партії, колективу).
- Люди звикали приховувати справжні думки й почуття, що підривало розвиток здорової самооцінки. А власна самоцінність часто замінювалася «цінністю для системи», і це було головним.
З цього можна зробити певні висновки, що формування самооцінки, як такової, залежить не тільки від самої людини, але і від батьків і вчителів, коли це дитина, від колективу на роботі, від середовища, в котрому живе людина.
Чи можна змінити свою самооцінку, коли ти вже далеко не дитина, а в тебе навіть вже є свої діти? Так, можна, і це певний шлях роботи в тандемі зі спеціалістом.