Мені 49. Я пережив і осмислив деякі з головних подій людського життя.

МІЙ ДОСВІД МОЖЕ БУТИ КОРИСНИЙ ІНШИМ:

▬ Безбатьківство та самостійне осягнення ролі батька й чоловіка в дорослому житті. ⸨Зараз багато українських дітей втрачають батька. Як зробити їхнє життя повноцінним?⸩.

▬ «Сильна, мужня» матір та як це позначилось на виборі супутниці життя. Вибір дружини/чоловіка. ⸨Традиційно в Україні матері виховують дітей більше, ніж чоловіки. Це виховання однобоке. Йому бракує чоловічого начала, особливо у вихованні хлопців. Але психології є чим зарадити⸩.

▬ Відчужені стосунки зі старшим братом/старшою сестрою та «чому вони такі?». ⸨Чимало перших дітей мають негативне чи амбівалентне ставлення до наступних сестер чи братів. Є поважні причини цього. І це можна і треба виправити⸩.

▬ Що таке дитино-центрична модель родини (найбільш поширена у нас) та які руйнівні наслідки вона викликає? ⸨Коли все життя родини спрямоване до щастя дитини, то дитина стає розбещеною, кохання між дружиною і чоловіком вмирає, а з чоловіком і дитиною зазвичай трапляється якесь лихо. Для щастя дитини й кохання батьків можна пізнати й обрати інші моделі шлюбу й родини⸩.

▬ Мені пощастило відкрити внутрішній світ дитини. І полюбити його. Ми виховуємо дітей, а мали б у них навчатись. ⸨Чи можемо ми не лише виховувати дітей, а й навчатись у них? Як це зробити? Ми справді любимо дітей – бачимо в них їхню індивідуальність? Ми народили дітей, щоб безкорисно допомогти їм стати особистостями чи робимо їх схожими на себе, щоб вони жили як ми і для нас?⸩.

▬ Невміння навчатись в шкільні роки ► Комплекс неповноцінності-геніальності: страх перед іншими ► Любов до навчання, пізнання, саморозвитку і втілення своїх обдарувань у творчості, спілкуванні, роботі. ⸨А ви знаєте, що більшість дітей не вміє вчитись? І тому не хоче вчитись. І що тут безпорадні вчителі, школи, тьютори і освітні суперпрограми? Як допомогти дитини бути допитливою?⸩.

▬ Любов: мій шлях від повного незнання любові і невміння любити (рай і пекло першого кохання) до «Ты самый лучший любовник в мире! Ніхто мене не кохав і не кохатиме так як ти. Справа в тому, що ти можеш i вмієш кохати. Тебе неможливо не любити, бо ти сам – суцільне кохання. Ти навіть не уявляєш, що ти мені даруєш!». ⸨Любові можна навчитись… Ми всі народжуємось зі здібністю до любові, але не всім щастить активувати цю здібність… Ой, вибачте! Я знаю, що у нас вважають інакше⸩.

▬ Заздрість. Чому люди виявляють чорну невдячність? ⸨Заздрість – дуже поширене ставлення. Її соромляться і бояться виявляти відкрито. Тому вона діє приховано. І отруює життя більшості з нас. Наші північні сусіди не позаздрили нам на нашому шляху до свободи й цивілізованого життя? Чому людина заздрить? Чи можна звільнитись від цієї токсини?⸩.

▬ Як пробачити те, що неможливо пробачити? ⸨Війна... Скільки горя й лиха! Скільки скалічених життів, доль, душ!! А скільки вбитих!!! Як жити далі, якщо душу переповнює гнів і лють на кривдників? Чи можна пробачити тих, кого неможливо пробачити?⸩.

▬ Що таке страх та чому ми страждаємо, хоча рясно обдаровані щастям? ⸨У страху й страждання є спільний корінь. Ми знаємо його? Ми вирвали його? Це взагалі реально – жити без страху й страждань? Чи наважимось ми жити краще, ніж жили наші батьки? Це не ранить їх? Чи не соромно нам бути щасливими серед тих, хто продовжує жити як ми ще недавно? Чи вважаємо ми себе справді гідними щастя? Чи ми просто живемо як всі, не висовуємось?⸩.

▬ Смерть власна, майбутня. Страх перед нею. Смерть найближчої людини та переживання провини й тотального шоку від смерті. ⸨Смерть – Травма. Від удару смерті близьких людина лишається ледь живою. … Чи повинні ми після смерті близької людини все подальше життя бути в скорботі? Чи маємо ми право знову радіти життю, але при тому пам’ятати про близьку людину? Чи можна взагалі змінити наше уявлення про тотальну втрату? Чи це морально? … Ви здивуєтесь, але можливо змінити тотальність втрати близької людини. Смерть є, втрата є, скорбота бездонна є. Але є й інше. Людина, яка переживає втрату близької душі та розчавлена цією втратою, зосереджується на певних аспектах цієї ситуації. Не помічає, не може помітити інші аспекти. Це складно зробити самій людині в стані розпачу, страждання, занепаду духу. Переживання втрати любої дитини чи дружини чи матері – це теж смерть. Але смерть половинна. Смерть заживо. Тут треба інша людина, щоб вибратись з ями страждання. Людина не може витягти сама себе за волосся. … Смерть можна пережити. Знову радіти життю. І пам’ятати про любу людину без болі у серці. Більш того – пам’ятати з радістю⸩.

▬ Чи можливо позбутись нав’язливих думок, які пожирають мозок і життя? ⸨Більшість наших думок є нав’язливими. Вони з’являються без запрошення. Оселяються в голові й галасують, цибають, плутаються вдень і вночі – не зважають на всі наші вмовляння залишити нас і дати нам спокій. Ці думки в нас, але не наші. Вони ніби самі завантажуються в наше мислення та використовують його в своїх незбагнених цілях. Крадуть наші ресурси, нашу креативність, наш розум. Ми думаємо весь день, половину ночі. Але без жодного результату й користі для нас! Ми маємо лише виснаження й старі, нерозв’язні проблеми. Знайомо? Чи можемо ми здобути незалежність від нав’язливих думок і переживань? Чи можемо ми мислити тоді, коли нам цього треба, та вимикати мислення, коли воно не потрібно, коли ми хочемо просто насолоджуватись тим, що є тут і тепер?⸩.

ЯК ПСИХОЛОГІЯ ВПЛИНУЛА НА МЕНЕ.

На початку 21 сторіччя я пережив дві духовні революції, які радикально вплинули і впливають на моє життя досі: психоаналітична, пов'язана з Фройдом і Ко, і любовна, пов'язана з …. і Сходом. Вони – мої духовні Матір і Батько. Вони в прямому розумінні врятували моє життя, допомогли вибратись з пекла, подарували мені кілька нових народжень.

Завдяки психоаналізу я почав відкривати себе таким, яким справді є, яким себе не знав. Я був впевнений, що «відаю, що творю», але виявилось, що якісь мої думки, бажання і дії походили зовсім не від мене. Те, ким я себе вважав – це був не лише я, а й маріонетка, якою маніпулювали впливи, про які я навіть не здогадувався. Пам’ятаєте фільм «Серце ангела» з Міккі Рурком? Я прямував до раю, але щось непомітно підштовхувало мене до пекла… Фройд переорав і переполов мене, вивернув з вивороту на обличчя, а …. – засіяв найкращими квітами Землі… І поле зацвіло! Я справді чогось навчився.

ПРОПОНУЮ

психологічне консультування щодо

екзистенційних ситуацій, питань, проблем.

ЕКЗИСТЕНЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ ДОСЛІДЖУЄ:

● Свобода, вибір, рішення, відповідальність;

● Спілкування, кохання, самотність;

● Життя, смерть, особисте переживання часу – швидкоплинність; старіння;

● Пошук, набуття, втрата сенсу життя;

● Творчість, особисті обдарування/таланти;

● Щастя.

СКЛАДНІСТЬ ПСИХОЛОГІЇ в тому, що психіка не є доступною сама собі – око не бачить себе. А душа ще й любить ховатись від себе! (самообман, надання переваги ілюзіям, а не реальності). Тому для психології, пізнання себе потрібний ІНШИЙ.

Існує поширений СТРАХ ПЕРЕД ПСИХОЛОГІЄЮ: людина не хоче змінювати себе, бо боїться втратити себе. Але всередині нас нема нас! Там є ІНШЕ.

Краще зрозуміти це допоможе нам Григорій Сковорода.

За Сковородою, всередині людини бовваніє, пружніє, пульсує інша істота – більша за людину. «Бездна дух есть в человеке». Ця друга людина не має кінця-краю, простягається у безкінечність мікрокосмосу. Але цій другій людині потрібна людина звичайна. Вона шукає її, щоб любити. Жадає зустрічі. І навіть дружби і шлюбу. Сковорода описує ці дві людини мов чоловіка і жінку...

Та зазвичай люди шукають лише зовнішнього єднання з речами й іншими людьми, через що, як каже Сковорода, «жажда жжет внутрь, насыщенна гадом и всяким ядом», «сердце внутрь рыдает», «скука внутрь скрежет, тоска, печаль, отсюду несытость… Знай: не будет сыт плотским дух. … Доколе бездна бездну удовлит вдруг», бо речі й інші не є половинками внутрішньої людини. Алхімічної трансформації самої людини (в цілому, а не її шкуринки) не стається. Людина розкладається, падає у жорнова своїх решток, довго й пекельно страждає і пручається «цій смерті тваринній» та нарешті остаточно вмирає. «Якщо тлінне тіло не візьме у тебе смерть, то ти не матимеш духовного і нового». Сковорода вважає, що доки людина не впізнає себе і не стане собою, доти є мертвою.

Як же себе пізнавати? – питає Сковорода.

З'ясуємо разом?

ПРО СЕБЕ:

Кандидат філософських наук, КНУ Шевченка.

Спеціалізуюсь: філософія, психологія, стосунки чоловік-жінка (кохання, секс, шлюб, виховання дітей), педагогіка, Схід, музика.

Написав 5 книжок.

Одружений.

Останні роки працюю репетитором з філософії, екзистенційної психології, історії музики.

Як філософ може бути психологом?

Справа в тому, що більше половини психології - це філософія. Наприклад, майже всі "техніки" усвідомлення психологи взяли у філософів. Свідомість - це головний предмет філософії. Психологи не афішують те, як рясно використовують філософію, бо постане питання - а це справді психологи? :) Ще найбільший психолог світу (Фройд) боявся читати Ніцше і Шопенгауера, чиї ідеї надзвичайно близькі до психоаналітичних, та намагнався приховати їхній вплив на психоаналіз.

https://mentalzon.com/uk/post/6928/%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%BE-%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F

А скільки психологів-класиків не мали психологічної освіти!!! Поцікавтесь, будете вражені.

Вони стали видатними психологами завдяки самоосвіті. Самоосвіту часто тлумачать хибно - як "навчання у самого себе". Самоосвіта - це нормальна освіта: самоук теж навчається у інших, але сам/самостійно. Це як навчання на заочному відділенні - студент штудіює ту саму літературу, але не відвідує лекцій. Насправді будь-яке справжнє навчання є самоосвітою... Ніхто, хоч пройди всі курси, нічого не навчить, якщо сам не будеш вчитись.

«По мнению Фройда, его теории вдохновлялись произведениями Достоевского, Софокла и Шекспира, скульптурами Микеланджело и да Винчи, философией Милля и Ницше [+ Рабле, Сервантес, Мольер, Лессинг, Гёте, Шиллер, Лихтенберг, Шопенгауэр]. Краеугольным камнем его теорий послужило не столько его формальное медицинское [або психологічне!] образование, сколько чтение таких литературных шедевров как Король Лир, Гамлет, Царь Эдип и Братья Карамазовы. Фройд был первым и самым выдающимся интеграционистом, способным использовать мудрость великих поэтов, скульпторов, нейрологов, философов, драматургов, а также его пациентов, для формирования цельного представления о мире человека.

Следуя традиции Фройда, многие из его последователей пытались обрести универсальное, всеохватывающее образование (в том числе и путем самообразования), испытывая на себе влияние разных научных дисциплин. Например, сильное влияние на Юнга оказало чтение литературы на латыни, а также теологических трудов, философии Гете, Шопенгауэра и Канта; серьезное влияние на него оказали также практикующие психиатры. Ролло Мэй, известный американский психолог и психотерапевт, теоретик экзистенциальной психологии, описал, наверное, самый прагматичный рецепт такого стиля терапии, в котором используются ингредиенты философии (Киркегор, Ницше, Хайдеггер), психоанализа (Фройд), феноменологии (Мерло-Понти, Гуссерль), искусства (Сезанн, ван Гог), теологии (Марсель, Ясперс), литературы (Сартр, Камю, Кафка), и концентрационных лагерей (Франкл).

Таким образом, в нашей области существует исторический прецедент обучения, чтобы узнать "как можно больше обо всем". Наша наука - это наука опыта; мы черпаем новые знания не только из формальных исследований или конференций, на которых обсуждаются те или иные конкретные случаи. Именно приобретение нового опыта во многом способствует нашему пониманию сложностей человеческих эмоций и поведения. Однако без пьес Шекспира, романов Достоевского или коротких рассказов Джеймса наше понимание страдания и конфликта было бы поверхностным, а наши саморазоблачения плоскими, одномерными».

Джеффри Коттлер, О профессии психотерапевта.

«Ми тратимо своє життя на те, щоб навчитись співпереживати людям, щоб їх любити».

Котлер

ВІДГУКИ МОЇХ КЛІЄНТІВ:

Denys:

«Уроки філософії з Віталієм — це справжній подарунок. Вони не лише дають знання, а й відкривають глибину мислення, вчать бачити світ чесно, без прикрас і самообману. Атмосфера, яку створює Віталій, — тепла, уважна, живa. Він не диктує істину, а допомагає самостійно доходити до неї. Це вчитель, з яким народжується справжня довіра, бо за його словами відчувається чесність і повага. Філософія у такому форматі — це простір свободи й сили. Вона розвиває особистість, вчить критичності, формує внутрішній стрижень. Вона чесна: визнає, що істина складна, і насправді для кожного вона особиста і уроки філософії з Віталієм дають інструменти її шукати.

Хочу підкреслити ключові відмінності від того, що сьогодні називають «психологією». По суті своїй це не емпірична наука. Там нема вимірюваних результатів, наукових експериментів і досліджень. Вона вийшла з філософії і до рівня медицини, доказової емпіричної науки не дійшла. Там часто - імітація і допомоги, і науки. Це збіговисько доктрин і методик, які продають ілюзію зцілення, ілюзію допомоги, але насправді лише тримають людину в залежності. Психологія вдягнула на себе маску науки, але під нею — тоталітарний і дуже цинічний бізнес на емоціях і слабкостях людей.

Філософія в принципі чесна, медиками і цілителями душ не прикидається, не те що психотерапевти, які слово терапевт просто вкрали у емпіричних і доказових медиків з метою обману клієнтів. Філософія – це здорова глибока альтернатива. У руках Віталія, так точно — світла й чесна. Вона не продає ілюзій, а дарує справжню силу мислення. І саме тому ці уроки — безцінні».

Марина:

«Мені важко дається публічне письмо, тому коментую нечасто, але оскільки вже досить довго вчуся у Віталія, то все-таки вирішила написати. За останні 3 роки я відвідувала мінімум 4х психологів, і згодом зрозуміла, що вони не можуть допомогти мені інтегрувати свої знання в цілісну картину світу. Тому я пішла іншим шляхом, подумала, що спробую підійти до питання через філософію. Можна сказати, випадково натрапила на сайт репетиторів, де і знайшла Віталія. Зразу скажу, що він має брати більше оплату, хоча б тому, що на фоні психологів справляється набагато краще. Що я маю на увазі? Ви коли-небудь отримували «картонну» психологічну похвалу? Або чули фразу «це, мабуть, тааак складно», чи «я вас розумію» з таким сухим дистанційованим виглядом, який сам по собі каже, що людина не розуміє? Так от, якщо ви хочете нормального живого спілкування, без оцих фальшивих фраз, то рекомендую зайнятися філософією замість ваших психологів. Конкретно про Віталія, мені особливо імпонує, що уроки можуть бути доволі довгі, і матеріал можна обговорювати застосовуючи до життя, а не просто як лекцію - почув/забув. У цілому, у нього добре комбінується орієнтація на потреби учня і викладання підготовленого матеріалу. Звичайно, Віталій не чат GPT, не відповість на кожне ваше запитання, але зате накидає матеріалу, що читатимете пару років;)».

Ольга:

«Світ занурюється у пітьму невігластва. Невігласами підростають діти, занедбані батьками, які приречені на клопоти про те, як нагодувати дітей. На виховання нема у батька й матері сил. Нема вільного часу для розмов і бесід, обговорення важливих речей – кіно, книжок, важливих подій в житті. Ми наймаємо дітям репетиторів-філологів, щоб навчити правильно вимовляти й писати певні слова, щоб скласти тести для вступу в університет. Але освіта є чимось набагато більшим. Багатство людини – вміння висловлюватись влучно, вчасно, доречно, предметно. Бути цікавим співрозмовником, розповідачем історій, цікавою людиною, щасливою людиною, яка освячує своїм розумом світ. Тренування розуму – це розважлива методична робота з власним сприйняттям речей, власним мисленням, яка є можливою лише в діалозі з провідником у світ навчання, тьютором, який вчить мислити. Таким є Віталій. Він не є типовим шкільним вчителем літератури або університетським викладачем філософії. Варто спробувати поспілкуватись з ним, раптом впаде завіса суму, нудьги, безпорадності, і відкриється можливість життя-дарування (це концепція Віталія)».

(ці й інші РЕКОМЕНДАЦІЇ можна знайти на суперпроф.ком.юей – латиницею)