Дежавю чи дежа реве: а раптом ви справді це бачили уві сні?

Знайоме відчуття? Ви заходите в незнайоме приміщення, повертаєте голову — і вас пронизує дивна впевненість: «Я тут уже був». Серце завмирає на мить, думки плутаються. Більшість із нас одразу скаже: «О, це дежавю!» — і піде далі. Але що, якщо за цим коротким моментом стоїть щось інше? Щось, що має зовсім іншу природу і навіть іншу назву?

Я довго вважав, що будь-яке подібне переживання — це просто дежавю, і нічого більше. Але коли я натрапив на дослідження, опубліковане в науковому журналі Brain Stimulation, то зрозумів: ми роками плутали два принципово різні явища. І одне з них набагато загадковіше за інше.

Дежавю: красива назва для помилки мозку

Почнемо з того, що всі нібито знають. Термін «déjà vu» перекладається з французької як «вже бачене». Звучить дещо містично, правда? Ніби ви справді колись бачили цю сцену — можливо, в минулому житті або у якомусь пророчому видінні.

Але сучасна нейронаука пояснює це значно прозаїчніше. Дежавю — це, по суті, короткочасний збій у системі пам'яті. Ваш мозок знаходить у новій, незнайомій ситуації певні деталі, схожі на щось із минулого досвіду, і помилково «позначає» цю поточну ситуацію як уже пережиту раніше. Тут немає ніякого пророцтва чи магії — лише нейрони, які на крихітну частку секунди переплутали поняття «схоже» з поняттям «ідентичне».

Якщо пояснювати зовсім просто: ви бачите щось абсолютно нове, але мозок випадково наліпив на це старий ярлик «вже відомо». Відчуття може бути моторошним, але його пояснення — цілком земне і науково обґрунтоване.

А тепер — дежа реве: і тут починається справжня загадка

Французькою мовою «déjà rêvé» означає «вже приснилося». І це аж ніяк не просто гра слів. На відміну від дежавю, де жодного реального спогаду насправді немає, при дежа реве людина дійсно згадує свій сон. Вона не вигадує, не фантазує, а впізнає щось цілком конкретне, що приходило до неї під час сновидіння.

Уявіть собі таку ситуацію: ви сидите на роботі, ваш колега щось захоплено розповідає, і раптом вас накриває хвиля — ви це вже точно переживали. Але не наяву. Ви чітко і ясно відчуваєте: саме ця сцена, саме ці дрібні деталі — вони були у вашому сні. Може, кілька ночей тому. А може, дуже давно. Але це стовідсотково було.

Дослідники зазначають, що таке специфічне переживання десятиліттями записували до медичних карток як звичайне «дежавю» просто тому, що для нього не існувало окремого, загальноприйнятого терміну. У людей елементарно не було слів, щоб правильно описати цю тонку різницю, а у науковців — достатнього інтересу, щоб її цілеспрямовано шукати.

Три обличчя дежа реве

Дослідження, про яке йде мова, було проведене на пацієнтах із парціальною епілепсією. Усі вони раніше повідомляли про дивні переживання, дуже схожі на дежа реве, — часто саме під час епілептичних нападів. Науковці застосовували електричну стимуляцію мозку (EBS), щоб спробувати штучно викликати ці відчуття в клінічних умовах. І їм це успішно вдалося.

Більше того — вчені виявили, що феномен дежа реве буває трьох різних видів:

1. Епізодичне дежа реве

   Це найяскравіша і найбільш чітка форма. Людина не просто відчуває якийсь абстрактний зв'язок зі сном — вона достеменно пам'ятає конкретний сон, може впевнено сказати, коли саме він снився, і вказати точні деталі. Один із пацієнтів під час стимуляції мозку побачив кімнату, яку, за його словами, чітко бачив уві сні дві ночі тому. Головна деталь, яка надійно зв'язала реальність і сон, — це специфічний помаранчевий колір.

2. Дежа реве за типом знайомості

   У цьому випадку людина відчуває, що певні елементи того, що відбувається навколо, їй знайомі саме зі сну, але вона не може точно пригадати, коли цей сон снився і якими були інші деталі.

   Ось, наприклад, що описав один із найменших учасників дослідження — дванадцятирічний хлопчик-підліток:

   «Я це вже бачив… уві сні. Там були якісь фігури… і людина. На задньому плані кімнати. Стіна була жовта. Ця людина рухалась — як короткий фільм. Я не знав її, але відчував, що вже бачив її обличчя…»

   Погодьтесь, від таких детальних і глибоких слів дванадцятирічної дитини можуть піти мурашки по шкірі.

3. Дежа реве зі станом сновидіння

   Це найбільш містичний і наразі найменш зрозумілий для науки тип. Людина не просто згадує свій минулий сон — вона починає відчувати себе так, ніби просто зараз перебуває уві сні. Межа між об'єктивною реальністю і суб'єктивним сновидінням розмивається. У суворих лабораторних умовах цей специфічний тип вдалося зафіксувати лише один раз, але в історичних медичних записах — це якраз чи не найпоширеніший варіант.

Де це «живе» у мозку

Одне з найважливіших відкриттів цього дослідження — це складена вченими «географія» дежа реве у нашому мозку. Всі три типи так чи інакше пов'язані зі скроневими частками, але кожен має свою чітку локалізацію:

• Епізодичне дежа реве — локалізується у медіальних (внутрішніх) скроневих частках.
• За типом знайомості — це відчуття поширене майже по всій скроневій ділянці.
• Зі станом сновидіння — активує латеральний неокортекс.

Це означає, що дежа реве — це не якась абстрактна містика чи езотерика, а цілком реальний і фізіологічний нейрологічний процес. Його можна чітко локалізувати, глибоко вивчати і, можливо, з часом успішно використовувати для лікування епілепсії та інших складних порушень роботи мозку.

Що з цим робити нам, звичайним людям?

Мабуть, найголовніший висновок із усього цього — не варто поспішати з розвішуванням ярликів. Наступного разу, коли ви знову відчуєте те саме моторошне «я це вже колись переживав», спробуйте на мить зупинитися і уважно прислухатися до себе. Чи це дійсно просто відчуття схожості з якоюсь вашою минулою подією? Чи, може, ви справді прямо зараз впізнаєте щось, що насправді снилося вам зовсім нещодавно?

Ми звикли автоматично думати, що сни — це щось абсолютно несерйозне: просто хаотичні образи, ілюзії, які безслідно зникають ще до того, як ми вип'ємо ранкову каву. Але сучасна наука дедалі частіше і переконливіше показує, що межа між тим, що ми переживаємо уві сні, і тим, що відчуваємо наяву, — набагато тонша, ніж нам усім здається.

І, можливо, нам усім варто набагато частіше і детальніше записувати свої сни. Хто зна — раптом колись ви зможете з повною впевненістю сказати собі не «я це вже бачив», а «я це вже снив». І вперше у вашому житті це буде абсолютною, науково доведеною правдою.

Література:

• Curot, J., Busigny, T., Valton, L., Denuelle, M., Vignal, J.-P., Maillard, L., Pariente, J., Toulouse, P., Barbeau, E. J. (2018). Is it a déjà rêvé? An electrophysiological study of déjà rêvé experiences in epileptic patients. Brain Stimulation, 11(4), 875–885. (Основне дослідження, в якому дежа реве було класифіковано на три типи та локалізовано в конкретних ділянках мозку за допомогою електричної стимуляції. Примітка: виправлено номер випуску та сторінки для точності).
• Brown, A. S. (2004). The Déjà Vu Experience. New York: Psychology Press. (Комплексний огляд феномену дежавю: історія вивчення, теоретичні пояснення, нейрокогнітивні механізми та відмінності від суміжних переживань).
• Максименко, С. Д. (2008). Загальна психологія. Київ: Центр учбової літератури. (Підручник із загальної психології, що містить розділи про пам'ять, її порушення та феномени хибного впізнавання, включно з дежавю).