Не знати, чого хочеш — це не слабкість.
Блог | Прийняття себе
«Ти просто не знаєш, чого хочеш» казали вони.
Наче ти застряг/ла у дитячому садку, поки всі дорослі навколо впевнено крокують до своїх «успішних цілей».
Ми звикли думати, що не знати своїх бажань – це інфантильність. Але насправді це часто найчесніша точка, в якій можна опинитися. Коли старе вже не драйвить і відверто тисне, а нове… нове ще навіть не на горизонті.
І в цьому місці стає страшно. Бо немає опори. Хочеться закрити цю дірку бодай чимось…
Вигадати собі ціль, щоб не питати «хто я?».
Вхопити чуже бажання з картинки в стрічці.
Просто бігти кудись, аби не стояти в цій тиші.
Але якщо заповнити цю порожнечу першим ліпшим «треба», є ризик знову прокинутись не у своєму житті.
Іноді найдоросліше, що можна зробити – це витримати невідомість.
