Структура чи вільне плавання: як я обрала в яких методах хочу працювати з клієнтами
Кінцугі - японське мистецтво відновлення кераміки. Його можна порівняти з терапевтичним процесом, а ще з життям, яке ми складаємо з клаптиків-сфер, як от Стосунки, Здоров'я, Робота, Розваги, Розвиток тощо. В цьому блозі хочу описати з яких клаптиків складається моя робота, а які я відкинула.
Важливий власний досвід:
Я звернула увагу на психологію з книг Ірвіна Ялома. Спершу його художніх романів, а потім і професійної літератури. Мені подобалося як він дивився вглиб і як він був присутній з клієнтами : ми в одному човні. Він практикував екзистенційний аналіз, але завжди називав його не методом, а філософією роботи.
Вперше я пішла до психотерапевтки, коли мені було 16. Вона практикувала гештальт і тоді я вирішила зробити цей метод своїм головним. Я хотіла стати психологом, вивчити всі 3 ступені й дуже захоплювалася моделями з порожнім стільцем, поєднанням відчуттів у тілі й емоції.
Гештальт закрив мої перші запити, проте потім мені захотілося структурованості. Якоїсь чіткої універсальної формули. Паралельно я пішла до іншої психотерапевтки-гештальтистки і в нас абсолютно не склалося (десь тоді я вирішила, що важливіше особистість психотерапевта, ніж метод, в якому він/вона практикує).
Як і майже всі студенти, я звернула увагу на КПТ. Цей напрямок найгучніше кричав про свою доказовість, а протоколи давали надію, що я не помилюся й зможу допомогти максимально великій кількості людей.
Тільки от я сама в КПТ не хотіла проходити терапію. Я знайшла психологиню з мультимодальним підходом, тобто вона використовувала техніки з різних методів, вибудовуючи терапію під клієнта. Основним її видом навчання/терапії був транзакційний аналіз – також дуже структурована річ – сценарії, схеми, чіткі моделі. В той період мені потрібно було пояснення «що зі мною відбувається». Це допомогло і я дуже вдячна, втім транзакційний аналіз також ніби зводив людину до схеми, спрощував – і я шукала далі.
Приблизно на 3 курсі університету я натрапила на Юнга. Досі я від нього відхрещувалася, вважаючи надто езотеричним. Дійсно важко повірити, що психоаналітик стверджує, ніби є колективне несвідоме, спільне для всіх людей, що ми можемо бачити однакові сни й тривожитися чи заражатися однаковими образами незважаючи від гендеру, раси, класу, географії проживання абощо. Втім з цікавості я пішла до юнгіанської аналітикині. Ми працювали зі снами та архетипами, розбирали ті ж патерни, але з ширшого погляду міфологічного. А іноді, як у Фрейда, банан – це просто банан, і там немає якоїсь космічної загадки.
Ну що ж, після ліричного відступу, перейду до фактів: що я вивчила, чим цікавлюся й як можу допомогти на сесіях:
- Бакалавр психолога НАУКМА – це просто база й основа для всіх інших досвідів.
- Арт-терапія – також лейтмотив, адже для мене це один з інструментів, що може пасувати до вашого запиту або ні.
- Емоційно-образна терапія (я консультантка) – це моя підготовча платформа до юнгіанства. Для знавців воно буде схоже на символдраму, але часто без спланованого сюжету. Застосовую не завжди, але це чудовий спосіб швидше й обережніше дістатися до почуттів.
- Юнгіанство – я багато читаю в цьому напрямку, маю особисту терапію. Проводжу книжковий клуб за «Жінки, що біжать з вовками» й часом використовую архетипи на сесіях.
- Екзистенційний аналіз та логотерапія (в навчанні) – це метод про даності, про буття. Я застосовую його як філософію консультування, як можливість і навіть необхідність заглиблюватися, шукати автентичність разом з клієнтом/кою.
Замість висновка: Метод психотерапії вагомий, але не найважливіший на сесіях, адже є ще психолог/психотерапевт і його/її особистість, а ще є ВИ: наскільки ви хочете змін, що шукаєте, чи склався рапорт (стосунок між вами й фахівцем), наскільки готові бути включеними.
Наразі я психологиня, консультантка ЕОТ, навчаюся ЕА і планую навчатися юнгіанському аналізу. На консультаціях використовую техніки з різних методів, добираючи їх під вас. Клієнти знаходять мене через соцмережі. Хоч я не люблю їх вести, але це спосіб «заметчитися» навіть в сфері психології. Деякі клієнти не затримуються, інші залишаються на роки. Це нормально. Я консультую повільно: спершу проводимо широкі розкопки, а тоді вже припасовуємо уламки й творимо магію – кінцугі, як би назвали японці.
Якщо ви прийшли на сесії, значить щось не пасує. Як було вже не буде, і я не беруся казати, що буде краще. Але може бути інакше. Запрошую :)
