А ваш психотерапевт хто? Лікар чи Тренер?
Психолог - не Лікар, а Тренер.
Як вам така думка?
Ми ж дійсно, відчуваючи свою безпорадність, часто несемо себе людині, яка знає як це виправити. І якщо в моєму уявлені психолог - це лікар, який повинен щось зробити, щоб мені стало краще, і вся відповідальність тепер на ньому, то саме такий погляд на процес терапії приводить до відсутності результатів.
І тоді з'являються такі думки:
"Змін немає. Гроші витрачаю, а цей «лікар-психолог» точно призначає мені не ті "пігулки". Якби був компетентним, давно б впорався з моєю проблемою."
Саме очікування, що за мої гроші хтось має вирішити мою проблему, є провальним!
Відносини «Лікар — Пацієнт» тільки посилюють безпорадність.
Сам факт того, що мені може допомогти хтось інший, без моєї участі - є Хибним.
Нам ніхто ніколи не допомагає. Насправді ми завжди самі допомагаємо собі!
Так. Нам дійсно потрібна людина, яка може підказати, направити, показати. Але не більше. Все інше ми робимо самі!
Чуєте! САМІ!
Моя улюблена прислів’я:
«Ми можемо притягнути коня до водопою, але ніколи не зможемо змусити його пити»
Психолог справді більше схожий на Тренера. Ти сам не знаєш як, у тебе немає досвіду, зараз не вистачає самоорганізації, орієнтирів та сили духу.
А він поруч, він знає, він підтримає і дає можливість самому розібратися у своїй проблемі. Не вказуючи, не повчаючи, а даючи можливість побачити все самому. Він простір в якому ти набираєшся сили, робиш нові самостійні кроки. Але робиш їх ти. Ти сам.
Що ви думаєте з цього приводу?
Хто для вас Психолог?
Тренер чи Лікар?
