Формування реакції
Формування реакції - захисний механізм, про який ви, можливо, навіть не підозрювали, але який зустрічається доволі часто. Це спосіб, яким наш мозок намагається впоратися з неприйнятними думками або імпульсами, перетворюючи їх на щось абсолютно протилежне. Уявіть людину, яка відчуває сильний потяг до когось, але не може визнати цих почуттів через певні норми або особисті переконання. Замість любові і ніжності вона починає демонструвати відразу або навіть агресію. Це класичний приклад формування реакції.
Формування реакції виникає на рівні підсвідомості й відбувається настільки автоматично, що людина, використовуючи цей захисний механізм, може навіть не усвідомлювати, що її поведінка не відповідає її справжнім почуттям. Це захищає нас від тривоги, але водночас призводить до внутрішньої розбіжності між тим, що ми справді відчуваємо, і тим, що демонструємо оточуючим. Іноді, щоб уникнути прийняття справжніх почуттів, люди діють дуже гіперболічно. Наприклад, той, хто відчуває невпевненість у своїй сексуальній орієнтації, може стати яскравим противником прав ЛГБТ, аби несвідомо приховати власні страхи.
Цей механізм вперше описав Зигмунд Фрейд наприкінці 1800-х років, коли він почав досліджувати способи, якими ми захищаємо своє "Его". Його дочка, Анна Фрейд, у своїй книзі "Его та механізми захисту" детально розглянула формування реакції як один із найважливіших захисних механізмів. Її дослідження показали, що, намагаючись приховати небажані імпульси, люди можуть створювати абсолютно протилежні емоційні реакції, які виглядають навіть перебільшеними.
Це може бути непросто розпізнати в реальному житті, адже, коли людина переживає формування реакції, вона може здаватися надзвичайно впевненою у своїх переконаннях та емоціях. Однак в глибині душі ці почуття можуть зовсім не відповідати тому, що вона демонструє зовні. Наприклад, підліток, який демонструє презирство до батьків, може робити це через те, що насправді хоче залишитися ближче до них, але не знає, як висловити свої справжні почуття в умовах бажання самостійності.
Приклади формування реакції зустрічаються в багатьох сферах життя. Людина, яка стверджує, що ненавидить певну групу людей, може насправді мати прихований інтерес або симпатію до неї. Або ж той, хто дуже боїться проявити власну агресію, може перетворитися на надмірно добру й пасивну особу. Це своєрідний спосіб уникнути того, що викликає внутрішній конфлікт.
Наукові дослідження підтримують існування формування реакції. Наприклад, у дослідженнях було виявлено, що жінки з високим рівнем сексуальної провини демонстрували знижений рівень збудження під час перегляду еротичних матеріалів, хоча фізіологічні вимірювання показували, що насправді вони були збуджені більше, ніж ті, хто не відчував такої провини. Це вказує на те, що зовнішня реакція часто є захисним маневром для збереження психологічної рівноваги.
Формування реакції може забезпечувати короткочасне полегшення, але насправді пригнічує нашу автентичність, що в довгостроковій перспективі може негативно позначитися на нашому психологічному здоров'ї. Відсутність чесності із самим собою створює напруження, яке проявляється у вигляді різних внутрішніх конфліктів. Працюючи з терапевтом, можна навчитися розпізнавати ці захисні механізми й поступово навчитися приймати свої справжні почуття. Це важкий, але важливий процес для досягнення емоційної цілісності.