Що потрібно знати про екзистенціалізм - філософію та екзистенціальну терапію

Екзистенціалізм — це філософія, що дає людині право і відповідальність вибирати свій власний шлях, створювати сенс свого існування. Ця філософія підкреслює індивідуальну свободу і відповідальність, наголошуючи на тому, що ніхто, окрім самої людини, не може визначити, що є важливим чи морально правильним. Це не лише філософська концепція, а й шлях до самопізнання та глибшого розуміння власної ролі у світі.

Ідея екзистенціалізму почала формуватися з думок Сьорена К'єркегора, датського філософа XIX століття, якого часто називають батьком цього напряму. К'єркегор ставив під сумнів релігійні та суспільні норми, пропонуючи людям шукати сенс самостійно. Він підкреслював важливість власних переживань та емоцій, вважаючи, що кожен має вирішити, який сенс надати своєму життю, а не просто слідувати культурним чи релігійним нормам. Протягом багатьох років ці ідеї розвивалися й надихали таких філософів, як Фрідріх Ніцше та Жан-Поль Сартр, які закликали людей не боятися створювати власну ідентичність, навіть якщо це означає зіткнення з невизначеністю та тривогою.

Екзистенціальна терапія є практичним втіленням цієї філософії в психології. Це підхід, який допомагає людям зрозуміти свою внутрішню свободу і прийняти відповідальність за вибори в житті. Цей тип терапії фокусується на особистих переживаннях, допомагає клієнтам з'ясувати, що для них є цінним, як подолати страхи та тривоги, що виникають у процесі самопізнання. Першим, хто втілив ці ідеї у терапії, був німецький психоаналітик Отто Ранк, який підкреслював важливість сьогодення та емоційних переживань у лікуванні.

Одним із основних аспектів екзистенціальної терапії є визнання того, що тривога є невід'ємною частиною людського досвіду. Ця тривога виникає через постійну невизначеність життя: ми не знаємо, що чекає на нас у майбутньому, і це може бути джерелом сильного стресу. Терапевти цього напряму вважають, що саме прийняття цієї тривоги та усвідомлення її як природного явища допомагає людині рости і знаходити власний сенс.

Екзистенціальні терапевти працюють із клієнтами, допомагаючи їм приймати відповідальність за своє життя. Це може стосуватися вибору кар'єри, побудови стосунків, відмови від певних звичок або навіть прийняття невідворотності смерті. Віктор Франкл, відомий австрійський психіатр, у своїй праці зазначав, що однією з найважливіших цілей людини є пошук сенсу, і що цей сенс можна знайти навіть у найскладніших ситуаціях. Він також підкреслював, що сенс життя для кожного індивіда унікальний і може змінюватися з часом.

Методи екзистенціальної терапії часто включають різноманітні техніки, такі як карта світогляду, коли клієнт вчиться формулювати свої переконання і визначати, які з них є значущими, а також прийняття відповідальності за свої дії та наслідки цих дій. Терапевти використовують запитання, що допомагають клієнтам розкрити їхні внутрішні цінності, як, наприклад: "Що для вас є важливим у житті?" або "Яким ви бачите своє майбутнє?" Ці питання спонукають до глибокої рефлексії і допомагають знайти власні відповіді на складні питання буття.

Екзистенціальна терапія не завжди є легкою для практики. Через свій акцент на індивідуальній відповідальності та свободі вона може здаватися важкою для тих, хто пережив травматичні події. Але основна ідея терапії полягає у створенні середовища, де клієнт може відчути, що він не самотній у своїх переживаннях і що навіть найважчі емоції можуть бути зрозумілими і осмисленими.

Отже, екзистенціалізм і екзистенціальна терапія пропонують глибоке та індивідуальне розуміння людського буття. Вони допомагають людям зосередитися на теперішньому, прийняти відповідальність за своє життя і знайти сенс, що відповідає їхнім унікальним потребам та цінностям. Це філософія та підхід, який дає силу не лише виживати, а й жити з усвідомленням і ціллю.