Теорія Самовизначення

Ви коли-небудь помічали, що відчуваєте більше бажання діяти, коли маєте можливість робити вибір самостійно? Це є основною ідеєю теорії самовизначення. Самовизначення — це здатність людини робити вибір і контролювати своє життя. Коли людина відчуває, що має контроль над своїми рішеннями, вона стає більш мотивованою та задоволеною своїм життям.

Теорія самовизначення зосереджується на трьох основних психологічних потребах, які сприяють нашому розвитку і мотивації. Це потреби в автономії, компетентності та спорідненості. Саме ці потреби допомагають нам зростати як особистостям і відчувати внутрішню мотивацію. Коли ми займаємося тим, що приносить нам внутрішнє задоволення, ми почуваємося більш енергійними, залученими та мотивованими. Наприклад, коли ви вивчаєте нову навичку, і це вам приносить радість — це і є внутрішня мотивація, яка заснована на самовизначенні.

"Автономія, компетентність і спорідненість" — це три основні психологічні потреби, які, згідно з теорією самовизначення, мотивують людей і сприяють їхньому зростанню та розвитку:
Автономія: Це потреба відчувати, що ти маєш контроль над своїми діями і рішеннями. Автономія означає, що людина може вільно обирати і діяти відповідно до своїх бажань та переконань, а не бути змушеною робити те, що їй нав'язують.
Компетентність: Це потреба відчувати, що ти здатен досягати успіхів і володіти необхідними навичками для досягнення цілей. Компетентність стосується впевненості у своїх можливостях і задоволення від подолання викликів.
Спорідненість (або зв'язок): Це потреба відчувати прив'язаність до інших людей і належати до спільноти. Спорідненість включає в себе почуття підтримки, взаєморозуміння і близькості з іншими людьми.

Теорія була вперше розроблена психологами Едвардом Деці та Річардом Райаном, які стверджували, що люди мають природне прагнення до розвитку і самореалізації. Вони підкреслювали, що для того, щоб людина почала діяти, їй потрібно відчувати, що її дії матимуть значення. Важливою частиною цієї теорії є ідея, що ми всі маємо потребу в автономії — у можливості приймати рішення і контролювати свої дії.

Коли ми говоримо про автономність, йдеться про відчуття контролю над тим, що ми робимо. Наприклад, коли вам надається можливість вибирати, як саме виконати завдання на роботі, ви будете відчувати більше мотивації, оскільки відчуваєте, що маєте контроль над своїм внеском. Компетентність стосується того, наскільки ми відчуваємо, що здатні успішно виконувати певні завдання. Коли ми опановуємо нові навички і бачимо результати своєї роботи, це мотивує нас рухатися далі. Спорідненість — це наша потреба у відчутті зв'язку з іншими людьми. Люди є соціальними істотами, і коли ми відчуваємо себе частиною групи або маємо підтримку, ми стаємо більш мотивованими до дій.

Розглянемо, як ця теорія працює на практиці. Уявіть людину, яка отримала складне завдання на роботі. Якщо вона має високий рівень самовизначення, вона буде готова прийняти виклик, визнати свою відповідальність і докласти зусиль, щоб вирішити проблему. Вона відчуватиме, що контролює ситуацію і що її зусилля приведуть до позитивного результату. Але якщо ця людина має низький рівень самовизначення, вона, швидше за все, шукатиме виправдання, перекладатиме провину на інших і відчуватиме безпорадність.

Самовизначеність має велике значення для багатьох аспектів нашого життя. Наприклад, на робочому місці люди, які відчувають себе самовизначеними, зазвичай більш задоволені своєю роботою, більш залучені і готові працювати на результат. Вони відчувають, що їхня робота має значення і впливає на загальний успіх компанії. Керівники можуть сприяти самовизначенню своїх працівників, надаючи їм більше можливостей для самостійності, підтримуючи їхні ініціативи та надаючи зворотний зв'язок, який допомагає відчути себе компетентним.

У сфері спорту самовизначення також грає важливу роль. Спортсмени, які відчувають, що контролюють свої дії та мають підтримку, показують кращі результати, оскільки вони відчувають внутрішню мотивацію досягати поставлених цілей. Вони більш схильні долати труднощі і відновлюватися після невдач, що робить їх стійкими до стресів.

У соціальному житті самовизначення допомагає нам налагоджувати позитивні відносини. Коли ми відчуваємо зв'язок з людьми, які підтримують нас і допомагають нам досягати наших цілей, це сприяє нашій внутрішній мотивації. Ми більше схильні брати участь у діяльності, коли відчуваємо, що наші зусилля мають значення і що ми є частиною чогось більшого.

Отже, теорія самовизначення підкреслює, наскільки важливі автономія, компетентність і спорідненість для нашої мотивації та загального благополуччя. Коли ми відчуваємо, що можемо контролювати своє життя, маємо навички для досягнення успіху і відчуваємо зв'язок з іншими, ми стаємо більш мотивованими та щасливими. Самовизначення — це ключ до розуміння того, що підживлює нашу мотивацію і як ми можемо використовувати ці знання, щоб зробити своє життя більш повним і задоволеним.