Як стрес допомагає нам зберігати енергію: психологічний погляд

Стрес — це не просто неприємне відчуття, яке змушує нас нервувати чи панікувати. Це складна біологічна та психологічна реакція, яка сформувалася в процесі еволюції, щоб допомогти нам виживати. Одним із найцікавіших аспектів стресу є його здатність впливати на розподіл енергії в нашому тілі. Уявіть: ваш організм у критичний момент може буквально "переключити" свої ресурси, щоб дати вам шанс утекти від небезпеки чи впоратися з викликом. У цій статті ми розберемо, як стрес допомагає зберігати енергію, чому це іноді призводить до проблем, таких як закреп, і як це пов’язано з розладами, наприклад, стресовим переїданням (їжею під час стресу).

Стрес і еволюція: що каже Дарвін?

Чарльз Дарвін у своїй теорії еволюції наголошував, що організми адаптуються до середовища, щоб вижити. Стресова реакція — це один із таких механізмів адаптації. Коли ми стикаємося з загрозою, наш мозок активує симпатичну нервову систему, яка запускає реакцію "бий або біжи". У цей момент тіло робить усе можливе, щоб оптимізувати використання енергії.

Наприклад, якщо ви опинилися в ситуації, коли потрібно швидко втекти від небезпеки (скажімо, від хижака в давні часи), ваш організм автоматично перенаправляє енергію до м’язів, серця та легень. Некритичні функції, такі як травлення чи репродукція, тимчасово "вимикаються". Саме тому в момент сильного стресу ви не відчуваєте голоду, а процес травлення може зупинитися. Це дозволяє організму економити енергію для негайного виживання.

Цей механізм пояснює, чому в людей, які переживають хронічний стрес, можуть виникати проблеми з травленням, такі як закреп. Організм, перебуваючи в стані постійної "бойової готовності", не вважає травлення пріоритетом, що може призводити до затримки випорожнень.

Психологічне пояснення: чому мозок так робить?

З психологічної точки зору, стрес — це не лише фізична реакція, а й спосіб, у який наш мозок оцінює ситуацію. Мигдалеподібне тіло (амігдала), частина мозку, відповідальна за емоції, швидко аналізує, чи є ситуація загрозливою. Якщо відповідь "так", мозок сигналізує наднирковим залозам виділити адреналін і кортизол — гормони стресу. Ці гормони готують тіло до дії, перенаправляючи кров і енергію від менш важливих систем (наприклад, травної) до тих, що потрібні для виживання.

Цікаво, що цей механізм спрацьовує не лише в екстремальних ситуаціях, а й у повсякденному житті. Наприклад, дедлайн на роботі, сварка чи фінансовий тиск можуть викликати ту саму реакцію "бий або біжи", хоча фізично вам нікуди тікати. У таких випадках організм все одно може "гальмувати" травлення, що пояснює, чому хронічний стрес часто супроводжується закрепом чи іншими проблемами шлунково-кишкового тракту.

Стрес і їжа: чому ми їмо, коли нервуємо?

Тепер поговоримо про стресове переїдання — феномен, коли люди під час стресу починають їсти більше, ніж потрібно. Цікаво, що з еволюційної точки зору це суперечить природному механізму збереження енергії. Якщо організм у стресі "вимикає" травлення, чому ми тягнемося до чіпсів чи шоколаду?

Психологи пояснюють це як спробу мозку заспокоїти себе. Їжа, особливо багата на цукор чи жири, стимулює вироблення дофаміну — нейротрансмітера, який відповідає за відчуття задоволення. У короткостроковій перспективі це може допомогти знизити рівень стресу, але з часом стресове переїдання може стати проблемою. Постійне переїдання в стресових ситуаціях може призвести до розладів харчової поведінки, таких як компульсивне переїдання.

Цей феномен частково пояснюється сучасним способом життя. У давні часи стрес зазвичай був короткочасним — утік від хижака, і все закінчилося. Сьогодні ж ми часто перебуваємо в стані хронічного стресу, що змушує організм шукати альтернативні способи впоратися з напругою. Їжа стає одним із таких способів, хоча вона суперечить природному механізму економії енергії.

Що кажуть дослідження?

Хоча прямих досліджень, які б конкретно підтверджували зв’язок між стресом, економією енергії та закрепом, не так багато, є спостереження, які підтримують цю ідею. Наприклад, у 2011 році в журналі Journal of Neurogastroenterology and Motility було опубліковано дослідження (Konturek et al.), яке показало, що стрес впливає на моторику кишечника через активацію осі гіпоталамус-гіпофіз-наднирники. Це пояснює, чому в людей із хронічним стресом часто виникають проблеми з травленням, включаючи закреп.

Щодо стресового переїдання, класичне дослідження 1999 року (Oliver & Wardle), опубліковане в Physiology & Behavior, показало, що люди, які відчувають високий рівень стресу, частіше обирають висококалорійну їжу як спосіб самозаспокоєння. Це підтверджує ідею, що наш мозок шукає швидкі способи знизити напругу, навіть якщо це суперечить еволюційним механізмам.

Цікаві психологічні факти про стрес

• Стрес і пам’ять: Помірний стрес може покращувати короткочасну пам’ять, допомагаючи нам краще фокусуватися в критичних ситуаціях. Але хронічний стрес, навпаки, погіршує когнітивні функції.
• Ефект "тунельного зору": Під час стресу ми схильні зосереджуватися лише на джерелі загрози, ігноруючи інші деталі. Це допомагає швидко реагувати, але може заважати бачити ширшу картину.
• Стрес і емпатія: Дослідження показують, що люди в стресі можуть бути менш чутливими до емоцій інших, оскільки їхній мозок зосереджений на власному виживанні.

Як керувати стресом, щоб він не шкодив?

Знаючи, як стрес впливає на наше тіло, ми можемо навчитися управляти ним, щоб уникнути негативних наслідків, таких як закреп чи стресове переїдання. Ось кілька порад:

• Практикуйте усвідомленість (mindfulness): Медитація чи дихальні вправи можуть допомогти знизити рівень кортизолу та повернути організм до нормального стану.
• Слухайте своє тіло: Якщо ви помічаєте, що перестали відчувати голод чи маєте проблеми з травленням, це може бути ознакою хронічного стресу. Спробуйте знайти способи розслабитися.
• Замініть їжу іншими способами релаксу: Замість того, щоб тягнутися до їжі, спробуйте прогулянку, музику чи розмову з другом.
• Зверніться до фахівця: Якщо стрес стає неконтрольованим, психолог чи психотерапевт може допомогти розібратися з причинами та знайти ефективні стратегії.

Висновок

Стрес — це не просто ворог, а й союзник, який тисячоліттями допомагав людству виживати. Його здатність зберігати енергію шляхом "вимикання" некритичних функцій, таких як травлення, демонструє, наскільки розумно влаштоване наше тіло. Проте в сучасному світі, де стрес часто стає хронічним, ці еволюційні механізми можуть призводити до проблем, таких як закреп чи стресове переїдання. Розуміючи, як працює стрес, ми можемо навчитися керувати ним і використовувати його собі на користь, а не на шкоду.

Джерела

• Konturek, P. C., Brzozowski, T., & Konturek, S. J. (2011). Stress and the gut: pathophysiology, clinical consequences, diagnostic approach and treatment options. Journal of Neurogastroenterology and Motility, 17(3), 217–225.
• Oliver, G., & Wardle, J. (1999). Perceived effects of stress on food choice. Physiology & Behavior, 66(3), 511-515.