Чому ми не можемо читати уві сні: психологічне пояснення

Чи помічали ви, що у снах тексти виглядають дивно? Написи на вивісках, книгах чи екранах часто здаються розмитими, хаотичними або просто неможливими для прочитання. Якщо ви намагалися згадати, що саме було написано у сні, швидше за все, у вас нічого не вийшло. Цей феномен не випадковий, і він має глибоке психологічне та нейробіологічне підґрунтя. У цій статті ми розберемо, чому наш мозок не здатен повноцінно читати уві сні, як це пов’язано з роботою різних його ділянок і чому це явище настільки цікаве.

Чому тексти у снах такі дивні?

Коли ми спимо, наш мозок створює цілі світи: міста, людей, події. Але коли справа доходить до читання, щось іде не так. Написи можуть виглядати як набір випадкових символів, слова змінюються, щойно ми намагаємося їх розібрати, або ж текст просто розпливається перед очима. Це пов’язано з тим, як наш мозок обробляє інформацію під час сну, зокрема в фазі швидкого сну (REM), коли ми бачимо більшість сновидінь.

Читання — це складний когнітивний процес, який задіює кілька ділянок мозку. Зокрема, за розпізнавання літер і слів відповідає зона Брока (розташована в лобовій частці) та зона Верніке (у скроневій частці), які беруть участь у мовних функціях. Ці ділянки тісно співпрацюють із зоровою корою, яка обробляє візуальну інформацію, наприклад, форму літер. Однак під час сну ці зони не працюють так злагоджено, як у стані неспання.

У фазі REM-сну активність мозку зосереджена на створенні емоційних і візуальних образів, за які відповідає лімбічна система (зокрема мигдалеподібне тіло) та асоціативні зони кори. Водночас префронтальна кора, яка відповідає за логіку, аналіз і робочу пам’ять, значно знижує свою активність. Саме ця частина мозку необхідна для осмислення тексту, його запам’ятовування та логічного аналізу. Без її повноцінної роботи ми не можемо ефективно розшифровувати букви чи слова у снах.

Як це виглядає у реальному житті?

Якщо ви коли-небудь намагалися прочитати щось уві сні — наприклад, напис на вивісці чи сторінку книги, — ви могли помітити, що текст виглядає нестабільним. Щойно ви намагаєтесь зосередитись, слова можуть змінюватись, зникати або перетворюватись на щось незрозуміле. Це пояснюється тим, що сновидіння генеруються не як точна копія реальності, а як суб’єктивна інтерпретація мозку. Замість того, щоб відтворювати текст, мозок створює його “імітацію” — щось, що виглядає як текст, але не має чіткої структури чи сенсу.

Цікаво, що цей феномен навіть використовується для перевірки, чи перебуває людина у сні. У практиці усвідомлених сновидінь (коли людина розуміє, що спить, і може контролювати сон) одним із способів перевірити реальність є спроба прочитати текст. Якщо текст нестабільний або неможливо прочитати, це сигнал, що ви у сні. Інший спосіб — подивитись на годинник: у снах цифри на циферблаті часто змінюються або виглядають хаотично.

Що говорить наука?

Хоча прямих досліджень, які б глибоко аналізували саме нездатність читати у снах, не так багато, є кілька ключових робіт, які пояснюють цей феномен через нейробіологію сну. Наприклад, дослідження Шварца та Маке (Schwartz & Maquet, 2002), опубліковане в Trends in Cognitive Sciences, за допомогою візуалізації мозку показало, що під час REM-сну активність у префронтальній корі значно знижується, тоді як лімбічна система (як-от мигдалеподібне тіло) та зорові зони кори залишаються активними. Це створює ідеальні умови для яскравих, емоційних, але нелогічних образів, які ми бачимо у снах.

Інша фундаментальна робота Хобсона, Пейс-Скотта та Стікголда (Hobson, Pace-Schott & Stickgold, 2000) підкреслює, що сновидіння — це результат роботи мозку, який намагається інтерпретувати внутрішні (а не зовнішні) нейронні сигнали. Читання, натомість, вимагає чіткої координації між різними ділянками мозку та логічного аналізу, що у сні не відбувається через змінений хімічний стан мозку (зокрема, низький рівень нейромедіаторів, пов'язаних з аналізом та робочою пам'яттю). Таким чином, наш мозок може створювати образ книги чи вивіски, але не здатен заповнити його стабільним, осмисленим текстом.

Цікаво, що цей феномен помітили не лише вчені, а й митці. Наприклад, у фільмі Крістофера Нолана “Початок” (Inception, 2010) практично немає сцен, де персонажі читають текст у снах. Це не випадковість: Нолан ретельно досліджував природу сновидінь. Усі “тести реальності” у фільмі, як-от обертання дзиґи, базуються на ідеї, що у снах певні логічні закони фізики або стабільні когнітивні дії, такі як читання, порушуються.

Чому це цікаво з психологічної точки зору?

Нездатність читати у снах відкриває двері до розуміння, як наш мозок обробляє інформацію в різних станах свідомості. Це нагадує нам, що сновидіння — це не просто “фільми” в нашій голові, а складний процес, який відображає роботу різних нейронних систем. Цей феномен також підкреслює, наскільки читання є унікальною людською здатністю, яка потребує високого рівня когнітивної координації.

Крім того, це явище може бути корисним для тих, хто цікавиться усвідомленими сновидіннями. Якщо ви хочете навчитися контролювати свої сни, спроба прочитати текст може стати вашим “якорем” у сні. Якщо ви бачите текст, але не можете його прочитати, це може допомогти вам усвідомити, що ви спите, і взяти контроль над сновидінням.

А що, якщо ви “читаєте” у сні?

Деякі люди стверджують, що іноді можуть читати уві сні. Однак, найімовірніше, це не справжнє читання в аналітичному сенсі, а радше сприйняття образу тексту, який мозок миттєво інтерпретує як знайомий. Наприклад, ви можете “знати”, що написано на вивісці, без реального розпізнавання літер. Це більше схоже на інтуїтивне розуміння або миттєве "завантаження" інформації, ніж на послідовний процес читання, до якого ми звикли.

Висновок

Нездатність читати у снах — це захоплюючий приклад того, як наш мозок працює по-різному в стані сну та неспання. Це явище показує, наскільки складним є процес читання і як тісно він пов’язаний із логічними та аналітичними функціями мозку, які “вимикаються” або пригнічуються під час сновидінь. Наступного разу, коли ви будете у сні, спробуйте подивитись на книгу чи вивіску — можливо, це допоможе вам усвідомити, що ви спите, і відкриє нові горизонти для дослідження власної свідомості.

Джерела

• Schwartz, S., & Maquet, P. (2002). Sleep imaging and the neuropsychological assessment of dreams. Trends in Cognitive Sciences, 6(1), 23–30.
  Анотація: Ця стаття оглядає дані досліджень візуалізації мозку під час сну людини, демонструючи специфічні патерни активації. Вона показує, що під час REM-сну (фази сновидінь) спостерігається зниження активності в префронтальній корі (центрі логіки) та підвищення активності в лімбічних ділянках (центрах емоцій), що пояснює емоційну, але нелогічну природу снів.
• Hobson, J. A., Pace-Schott, E. F., & Stickgold, R. (2000). Dreaming and the brain: toward a cognitive neuroscience of conscious states. Behavioral and brain sciences, 23(6), 793-842.
  Анотація: У цій фундаментальній роботі пропонується нейробіологічна модель сновидінь (модель AIM), яка пояснює стан свідомості уві сні через зміни в активації мозку, джерелі вхідної інформації (внутрішнє, а не зовнішнє) та хімічному балансі (модуляції). Зниження рівня певних нейромедіаторів (амінергічна модуляція) пов'язується з ослабленням робочої пам'яті та виконавчих функцій (включно з читанням).