Чому самотні люди публікують надто особисті історії в соцмережах?
Самотність і потреба в зв’язку
Самотність — це не просто відсутність компанії. Це глибоке внутрішнє відчуття відірваності від інших, коли людина відчуває, що її не розуміють, не цінують або вона не має з ким розділити свої емоції. Психологи, такі як Джон Качіоппо, який багато років досліджував самотність, пояснюють, що це відчуття активує в людині потребу відновити соціальні зв’язки. Наш мозок сприймає самотність як загрозу, адже ми — соціальні істоти, і для виживання нам потрібні інші люди.
Коли фізичних контактів бракує, соціальні мережі стають певною "заміною". Вони дають можливість швидко отримати увагу, підтримку чи хоча б ілюзію близькості. Людина, яка відчуває себе самотньою, може викласти пост про свої переживання, сподіваючись, що хтось відгукнеться — лайком, коментарем чи повідомленням. Це як кинути пляшку з запискою в океан: ти не знаєш, хто її знайде, але сподіваєшся, що хтось відповість.
Психологічний механізм: чому саме особисте?
Чому ж самотні люди діляться саме особистими речами? Психологія пояснює це через концепцію саморозкриття (self-disclosure). Це процес, коли ми розповідаємо іншим про свої думки, почуття чи досвід. Саморозкриття — це основа для створення близьких стосунків. Коли ти ділишся чимось сокровенним, ти ніби відкриваєш двері до своєї душі, даючи іншій людині шанс зрозуміти тебе.
Для самотньої людини соціальні мережі — це безпечний простір для саморозкриття. По-перше, там немає прямого контакту, що знижує страх бути відкинутим. По-друге, ти можеш контролювати, що і як сказати. Дослідження, опубліковане в журналі Computers in Human Behavior (2016), показало, що люди, які відчувають соціальну ізоляцію, частіше діляться особистими переживаннями онлайн, ніж у реальному житті. Це пов’язано з тим, що в мережі вони відчувають менше осуду і більше можливостей для вираження себе.
Цікаво, що саморозкриття в соціальних мережах може давати тимчасове полегшення. Коли людина пише про свої почуття і отримує лайки чи коментарі, її мозок виділяє дофамін — гормон задоволення. Це створює ілюзію, що ти не сам, що тебе почули. Але, на жаль, це полегшення часто короткочасне, адже віртуальні взаємодії рідко заміняють глибокі людські зв’язки.
Дослідження і спостереження
Хоча прямих досліджень, які б чітко пов’язували самотність і надмірне саморозкриття в соціальних мережах, не так багато, є кілька цікавих робіт. Наприклад, дослідження 2018 року в Journal of Social and Personal Relationships показало, що люди з високим рівнем самотності частіше використовують соціальні мережі для емоційної підтримки. Вони діляться особистими історіями, щоб привернути увагу і відчути себе потрібними. Ще одне дослідження з Університету Піттсбурга (2017) виявило, що часте використання соціальних мереж може навіть посилювати відчуття ізоляції, якщо людина не отримує очікуваної реакції від аудиторії.
Цікавий факт: у психології є поняття "парасоціальні стосунки" — коли людина відчуває емоційний зв’язок із кимось, кого вона не знає особисто, наприклад, із блогером чи підписником. Самотні люди часто створюють такі уявні зв’язки через соціальні мережі, ділячись особистими речами, щоб відчути близькість із незнайомцями.
Чому це може бути небезпечно?
Ділитися особистими речами в мережі — це не завжди погано. Це може бути способом знайти підтримку чи навіть нових друзів. Але є і ризики. По-перше, надмірна відвертість може зробити людину вразливою до критики чи навіть онлайн-цькування. По-друге, постійна залежність від реакцій у соціальних мережах може погіршити самооцінку, якщо пости не отримують уваги. І найголовніше — це може стати замкненим колом: людина ділиться, щоб подолати самотність, але не отримуючи справжньої близькості, відчуває себе ще більш ізольованою.
Що робити, якщо ти помічаєш це в собі?
Якщо ти відчуваєш, що ділишся в мережі дуже особистими речами через самотність, ось кілька порад:
- Зверни увагу на реальні зв’язки. Спробуй зателефонувати другу, запросити когось на каву чи приєднатися до місцевої спільноти за інтересами. Навіть маленькі кроки до реального спілкування можуть зменшити відчуття ізоляції.
- Веди щоденник. Замість того, щоб викладати все в мережу, спробуй записувати свої думки на папері. Це допомагає розібратися в почуттях без ризиків для приватності.
- Обмеж час у соціальних мережах. Спробуй скоротити час, проведений онлайн, і замість цього займися чимось, що приносить радість: читання, прогулянки, хобі.
- Звернися до спеціаліста. Якщо самотність стає нестерпною, психолог чи терапевт може допомогти розібратися в причинах і знайти способи налагодити зв’язки.
Замість висновку
Соціальні мережі — це інструмент, який може як допомогти, так і нашкодити. Для самотніх людей вони стають способом виразити себе і знайти підтримку, але водночас можуть посилювати відчуття ізоляції. Розуміння психологічних механізмів, які стоять за нашою поведінкою в мережі, допомагає краще контролювати свої дії і шукати справжні, а не віртуальні зв’язки. Наступного разу, коли захочеш поділитися чимось дуже особистим у соціальних мережах, спитай себе: чи це справді допоможе мені відчути себе краще? Можливо, варто зателефонувати другу чи просто прогулятися — іноді справжня близькість ближче, ніж здається.
Джерела:
- Burke, M., & Kraut, R. E. (2016). The relationship between Facebook use and well-being depends on communication type and tie strength. Computers in Human Behavior, 63, 312-320.
- Primack, B. A., et al. (2017). Social media use and perceived social isolation among young adults in the U.S. American Journal of Preventive Medicine, 53(1), 1-8.
- Huang, H. Y. (2018). Examining the relationship between loneliness and social media use. Journal of Social and Personal Relationships, 35(10), 1321-1340.