Що не так з Ґолумом?
Примітка: усі діалоги є вигаданими. Для відтворення автентичного стилю спілкування персонажа у відповідях клієнта було використано цитати Ґолума з трилогії фільмів “Володар Перснів”. Цитати подано у перефразованому та переосмисленому авторкою вигляді.
Ґолум - одинока, хобітоподібна істота, що мешкає у печері в горах. Ґолуму 587 років, йому властива антисоціальна поведінка, підвищена агресія та зацикленість на Персні. Про минуле Ґолума відомо не багато. Ми знаємо, що до того, як отримав перстень, він був допитливою дитиною з дивними інтересами на ім’я Смеґол. Йому подобалося бешкетувати та усамітнюватися, наприклад, зариватися під дерева, щоб роздивлятися коріння. Він не любить себе, несвіжу сиру рибу та гобітів. Ґолум дивакувато вдягнений - носить лише залишки пошматованого часом та невідомими пригодами одягу, його не хвилює дотримання гігієнічних норм, він часом поводиться як тварина: виє, повзає. Ґолуму властива лабільність емоцій і параноїдальність - він швидко стає неспокійним, нервовим, а у своїх діях керується безпідставними підозрами. Проте важливо, що ці симптоми з’являються не самі по собі, а під впливом Персня. Стиль спілкування Ґолума також дивацький: він часто повторює одні й ті самі слова, наприклад “Так, так, так” чи “Ґолум, Ґолум”, звертаючись до себе. Він має обсесії стосовно Персня, проте компульсії у нього відсутні. Він відчуває сум та жаль, а також провину через вбивство свого єдиного друга Деґола в дитинстві, яке він вчинив через бажання заволодіти Перснем (Bashir et al., 2004).
Хоча часто можна почути, що Ґолум страждає від шизофренії, автори інших досліджень це заперечують (напр. Bashir et al., 2004). Авторки одного дослідження стверджують, що такий діагноз не може бути поставлений через те, що симптоми Ґолума викликані силою Персня, який цілком реальний для світу, де живе персонаж. Більше того, подібні симптоми виникають у всіх, хто торкається Персня, включно із Фродо та Ґендальфом. Тож не схоже, що Ґолум страждає на шизофренію. Авторки пояснюють, що діагноз дисоціативного розладу особистості також не підходить Ґолуму, адже він знає про існування іншої своєї особистості - Смеґола. Згідно дослідженню, симптоми Ґолума найкраще описують шизоїдний розлад особистості - у персонажа присутні сім із дев’яти симптомів для цього розладу за МКХ-10 (F60.1)(Bashir et al., 2004). Шизоїдним розладом особистості називають стійку модель поведінки, що характеризується відчуженістю від соціальних стосунків та звуженим діапазоном прояву емоцій у міжособистісному оточенні (American Psychiatric Association, 2021). За DSM-5, у Ґолума присутні всі симптоми шизоїдного розладу особистості. Серед них: відсутність задоволення від близькості та потреби у ній, надання переваги усамітненій діяльності, відсутність зацікавленості у сексуальних стосунках, обмежений спектр занять, що приносять задоволення, брак близьких друзів, байдужість до критики та похвали від інших, емоційна холодність та відчуженість, знижена афективність.
Підтверджено, що фармакологічне лікування не є ефективним для осіб з шизоїдним розладом особистості (Torrico & Madhanagopal, 2024). Натомість, деякі напрямки психотерапії, як от когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), можуть допомогти у розвитку соціальних навичок. Використання когнітивних, поведінкових та емоційно-експериментальних методик дозволяє зменшити ранні дезадаптивні схеми невідповідності, неспроможності, емоційної загальмованості та соціальної ізоляції (Suarez Luna & Bazan Marquez, 2023). Ґолум провів практично усе своє життя в ізоляції, тому у його випадку саме КПТ могла би допомогти адаптуватися. Проте, якщо він не страждає від своєї ізоляції, терапія не є необхідною. Для того, щоб терапія була ефективною, підхід терапевта має бути розуміючим. Терапевт повинен терпляче ставитися до дистанціювання пацієнта, розуміючи його вразливість. Ненав’язливий підхід, повага до кордонів клієнта та визнання його страху перед соціальної взаємодією також сприятимуть встановленню контакту, а згодом й успішній терапії (Torrico & Madhanagopal, 2024).
Ґолум провів багато часу наодинці: з моменту втечі у гори і до приходу Фродо та Сема він, ймовірно, контактував лише з орками та іншими істотами, що випадково забрели до печери, де Ґолум провів кілька сотень років. Робота з таким клієнтом може бути довгою та виснажливою. Хоча КПТ й передбачає фіксовану кількість сесій, Ґолуму навряд чи буде достатньо десяти-двадцяти сесій, як більшості клієнтам. Скоріш за все, значна кількість годин буде витрачена лише на встановлення контакту через підозріливість клієнта, яка проявляється, наприклад, у ставленні Ґолума до Саурона (“око завжди спостерігає”) й Сема (“товстий гобіт…він знає”), та його параною (Bashir et al., 2004). Нижче наведено фрагмент гіпотетичного діалогу між терапевтом та Ґолумом під час однієї з сесій:
Терапевт: Подумайте про подію, що трапилася з вами минулого тижня та призвела до психічного зриву. Спробуйте обміркувати, що стало тригером, які ви мали думки, емоції, як поводились, що відчували. Чи спадає вам щось на думку?
Ґолум: Моє золотце, хтось хотів вкрасти моє золотце! Ґолум! Ґолум! Він упав зверху, там де ці орки живуть, а тоді поліз до мене. Так.. він хотів забрати наше золотце, ми це знаємо!
Терапевт: Чи пригадуєте, що ви відчули, коли побачили його? Того, хто впав зверху.
Ґолум: Що ми відчули, коли побачили його? Він не забере наше золотце! Ми були дуже злі, ми хотіли щоб він пішов! Так, так, так... ми сховалися, щоб нас не знайшли... ми знаємо, що він прийшов за нашим золотцем... він його не отримає!
Терапевт: Чудовий приклад. Дозвольте мені повторити ще раз те, що ви сказали. Тригером було втручання у ваш особистий простір та потреба комунікації з особою, що втрутилася. "Він хотів забрати наше золотце, ми це знаємо!" було думкою, поведінкою стало уникнення - ви сховались, тоді як емоціями були злість і страх, що непроханий гість забере ваш перстень. Чи все правильно?
Ґолум: Так, так, так... моє золотце! Він його не отримає!
У дослідженнях деяких авторів йдеться, що шизоїдні та антисоціальні риси особистості мають найвищий ступінь стійкості порівняно з іншими рисами особистості (Chanen et al., 2004). Шизоїдний розлад особистості навряд чи мине самостійно чи навіть за допомогою лікування. Однак втручання, спрямовані на покращення якості життя, можуть змінити прогноз у позитивну сторону (Torrico & Madhanagopal, 2024). Зокрема, з часом Ґолум може навчитися краще контролювати параною та тривожність. Це дозволить йому ефективніше комунікувати з оточенням та краще адаптуватися. Насамкінець, для ілюстрації складності випадку Ґолума, наведемо ще один фрагмент гіпотетичної сесії:
Терапевт: Чи є щось, що робить ваше життя яскравішим, приносить вам задоволення?
Ґолум: Перстень, моє золотце!
Терапевт: Як саме перстень допомагає вам почуватися краще?
Ґолум: Як саме Перстень допомагає нам почуватися краще? Ми не можемо жити без золотця.
Терапевт: Як думаєте, що такого дає вам перстень, без чого ви не можете уявити себе?
Ґолум: Так, так, так… без золотця не можна жити, ми не можемо жити без золотця…
Терапевт: Ви не уявляєте життя без персня, проте сам по собі він нічого вам не дає, чи правильно я вас розумію?
Ґолум: Так, так, так.. моє золотце... так дивно…
Терапевт: Що саме здається вам дивним?
Ґолум: Що саме здається нам дивним... Моє золотце! Ми прагнемо його!
Використані ресурси
- American Psychiatric Association. (2021). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (DSM-5). American Psychiatric Publishing.
- Bashir, N., Ahmed, N., Singh, A., Tang, Y. Z., Young, M., Abba, A., & Sampson, E. L. (2004). A precious case from Middle Earth. BMJ (Clinical Research Ed.), 329(7480), 1435–1436. https://doi.org/10.1136/bmj.329.7480.1435
- Chanen, A. M., Jackson, H. J., McGorry, P. D., Allot, K. A., Clarkson, V., & Yuen, H. P. (2004). Two-year stability of personality disorder in older adolescent outpatients. Journal of Personality Disorders, 18(6), 526–541. https://doi.org/10.1521/pedi.18.6.526.54798
- Suarez Luna, J. C., & Bazan Marquez, M. A. (2023, December 26). Cognitive clinical intervention in a patient with schizoid personality disorder: Case report. Medwave. https://www.medwave.cl/investigacion/casos/2757.html?_view=en
- Torrico, T. J., & Madhanagopal, N. (2024). Schizoid personality disorder. StatPearls. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK559234/
