Чому діти проявляють агресію?
Агресія у дітей - це не завжди «погана поведінка». Часто це спосіб висловити те, що дитина поки не може сказати словами.
Коли малюк кричить, штовхає чи б’є інших - він не обов’язково хоче зробити боляче. Він говорить: «Мені страшно», «Мене не чують», «Я не знаю, як інакше показати, що мені погано».
Причини дитячої агресії можуть бути різними:
- Біологічні причини: темперамент, особливості нервової системи, підвищена збудливість.
- Психологічні причини: дитина не вміє інакше виразити свої почуття та замість того, щоб сказати "мені боляче" чи "мені сумно", вона може діяти агресивно - штовхатися або кричати.
- Емоційне напруження: дитина перевтомилась, злякалась або відчуває, що її потреби ігнорують.
- Сімейні чинники: атмосфера вдома. Якщо дитина вдома часто бачить крики, конфлікти або фізичні покарання, вона засвоює цю модель поведінки, як "нормальну".
- Невдоволені потреби: брак уваги, тепла, визнання її особистості. Іноді дитина кричить чи б'ється просто тому, що хоче, аби її помітили.
- Соціальний вплив: приклади з мультиків, ігор чи однолітків.
- Відчуття безсилля: коли дитина не може вплинути на ситуацію, вона реагує тілом - криком або ударами.
- Внутрішній біль: часто за агресією стоїть не злість, а сум, самотність бо страх бути непотрібним.
- Фрустрація: коли дитина не отримує бажаного чи не вміє впоратися з емоціями, агресія стає спонтанною реакцією.
Що допомагає?
- Дати дитині зрозуміти, що її розуміють: "Я бачу твою злість і залишаюсь поруч".
- Навчити називати емоції: "Ти зараз злишся, бо тобі .....".
- Показати безпечні способи вивільнення злості: малювання, рух, слова, глибоке дихання.
- І головне: не карати за почуття. Караючи за агресію, ми лише додаємо ще більше болю.
Пам’ятайте: агресивна поведінка - це не «погана дитина», а дитина, якій боляче і яка не знає, як інакше попросити про допомогу.
Почуйте її - і агресія почне зникати.
