Не розчаровуйся в чоловічому світі
Якщо чоловік хоче, він зробить.
Якщо не зробив, значить, не хотів.
Так говорять розумні пабліки, де на кожен випадок існує одне єдине правильне рішення. І сто тисяч лайків від жінок, яким хоч трохи полегшало, бо тепер вони хоча б знають, чому так сталося.
В чоловічій психіці трошки більше поворотів, ніж у твоєму навігаторі по дорозі додому.
Як, власне, і в жіночій.
А інакше як поясниш, що сама стільки разів хотіла, але не робила? Писала і стирала.
Страждала, але тримала обличчя цеглиною.
Бачила його і байдуже «А, це ти?», хоча всередині все тремтіло: скажи, що теж скучив…
Як терапевт можу сказати - психологічні захисти не підпорядковуються статі.
Ми всі боїмося бути неприйнятими.
Ми всі ховаємось за «мені не треба», коли насправді не так.
І так, іноді він не зробив, бо не хотів.
А іноді, бо не міг.
Зі свого внутрішнього «кіно» не міг.
Або вже мав досвід: відкрився і отримав по серцю.
Або ти для нього надто справжня, пряма, чи ще якась. Або стосунки з тобою вимагають ресурсу, якого в нього нема або мало.
Це його «кіно» і його попкорн. Ти тут ні до чого.
В тебе твоя Санта Барбара.
Людина не механізм, а почуття не гарантія дій.
Найчастіше ми ранимо одне одного так, як самі боїмося бути пораненими.
Б'ємо туди, де в самих болить.
Але ти не зобов’язана лізти в його психіку з ліхтариком. Ти не його психотерапевтка.
Його вибір може тобі боліти, але, будь ласка, не узагальнюй. Не розчаровуйся в чоловічому світі.
В ньому є ті, хто прорветься.
Хто зробить. Приїде. Скаже.
І, можливо, ти теж прорвешся через свої захисти.
Годувати чужі життя своєю увагою і енергією невдячна справа. Годуй своє.
Бо любов - це не тільки про те, що тебе обрали.
Це про те, як ти обираєш себе, коли інший не зміг.
