Вміння бачити й називати свій страх — одна з найважливіших навичок емоційного інтелекту.
Блог | Емоції
HTML
Ми реально починаємо діяти не тоді, коли ТРЕБА, а тоді, коли вже ДОСТАТНЬО СТРАШНО залишати все як є.
- Страх втратити здоров’я змушує змінювати звички.
- Страх втратити роботу — штовхає на нові ідеї.
- Страх бути «не тим» у чужих очах — народжує проактивність.
- Страх втратити близьких — змушує більше цінувати час із ними.
- Страх програти — підштовхує тренуватися наполегливіше.
- Страх втратити клієнта — стимулює шукати нові рішення й підвищувати якість.
- Страх відстати від колег — мотивує розвивати нові навички.
- Страх згаяти життя даремно — стає поштовхом до змін і нових стартів.
- Страх втратити можливість — спонукає діяти швидше, не відкладаючи.
Страх може підштовхувати, але інколи він зупиняє...
- Страх помилитися — паралізує і не дає зробити перший крок.
- Страх виглядати «смішним» — вбиває ідеї ще до того, як вони з’являться назовні.
- Страх втратити стабільність — тримає у роботі, яка давно виснажує.
- Страх конфлікту — змушує погоджуватися там, де потрібно відстоювати межі.
- Страх невідомості — утримує у знайомому, навіть якщо воно вже шкодить.
Але страх — не ворог. Це сигнал.
Коли усвідомлюєш його — він стає енергією для дії.
Коли ігноруєш — він виснажує і гальмує.
Ти не дієш не тому, що «бракує мотивації».
Ти не дієш, бо тобі ще недостатньо страшно.
