Минуле, теперішнє, майбутнє: як EMDR будує шлях до зцілення

Ми часто чуємо, що треба жити теперішнім, відпустити минуле. Але що робити, коли це минуле тримає нас міцніше, ніж ми його? Коли давні образи, страхи чи біль раптом виринають у найнесподіваніший момент, диктуючи наші реакції, псуючи стосунки та заважаючи дихати на повні груди. Багато хто боїться йти до терапевта, бо думає, що доведеться знову і знову переживати найгірші моменти свого життя, розповідаючи про них у найдрібніших деталях. А що, якби я сказала вам, що існує підхід, де перший крок — це не болісне занурення, а дбайливе створення карти вашого внутрішнього світу?

Це перша фаза терапії EMDR (десенсибілізація та переробка рухом очей) — етап, присвячений історії клієнта та плануванню лікування. І хоча це звучить досить формально, насправді це час для побудови довіри та глибокого розуміння. Зазвичай він триває одну-дві зустрічі, але тут немає жодних жорстких рамок. Якщо вам потрібно більше часу, щоб відкритися, — це абсолютно нормально.

Три виміри нашого життя: минуле, теперішнє, майбутнє

На відміну від багатьох інших методів, EMDR системно працює з трьома часовими вимірами вашого життя. Це не просто розмова про те, «що сталося». Це дослідження того, як воно впливає на вас зараз і що заважає вам будувати те майбутнє, про яке ви мрієте.

1. Минулі спогади. Ми обережно торкаємося тих подій, які могли стати відправною точкою для ваших нинішніх труднощів. Але тут є важливий нюанс, який заспокоює багатьох: вам не обов'язково переказувати свою травму в жахливих подробицях. Іноді достатньо лише загального контуру, окреслення того, «що сталося», без занурення в деталі, які викликають нестерпний біль. Терапевт не змушує вас переживати все заново. Ви самі вирішуєте, чим готові поділитися.
2. Теперішні тригери. Далі ми дивимося на сьогодення. Що саме зараз викликає у вас тривогу, сум, гнів? Які ситуації, люди чи навіть звуки змушують вас почуватися погано? Це може бути що завгодно: від страху публічних виступів до неможливості довіряти людям у близьких стосунках. Ми визначаємо, як привиди минулого проявляються у вашому повсякденному житті.
3. Майбутні цілі. І нарешті, найважливіше — куди ви хочете прийти? Якою людиною прагнете бути? Яких стосунків хочете? Якої кар'єри? Ми не просто лікуємо старі рани, ми робимо це для того, щоб ви могли жити повним, щасливим життям. Цілі можуть бути дуже конкретними: «Я хочу спокійно спілкуватися з керівництвом на роботі» або «Я хочу будувати здорові романтичні стосунки».

Це комплексний підхід, який визнає, що минуле, теперішнє і майбутнє нерозривно пов'язані. Травма, що сталася колись, кидає тінь на сьогодення і закриває двері до бажаного майбутнього. Наше завдання — розібратися з усіма трьома компонентами.

А якщо моя травма «недостатньо велика»?

Іноді люди вагаються, чи варто їм звертатися по допомогу, бо їхній досвід здається їм «мікротравмою». Мовляв, це не впливає на роботу чи стосунки, а лише на якусь одну, дуже вузьку сферу життя. І справді, можливо, у такому випадку EMDR не буде найкращим вибором.

Пам’ятаю історію однієї моєї знайомої психологині, пані Олени. Коли їй було трохи за двадцять, вона протягом двох тижнів тричі застрягала в ліфтах. Після цього, звісно, вона почала їх уникати. Ситуація стала абсурдною, коли вона, живучи на п'ятому поверсі, закидала сумки з продуктами в ліфт, а сама бігла сходами, щоб їх забрати. Одного разу її продукти просто вкрали, поки вона добігла. Це стало останньою краплею.

Вона не пішла на EMDR. Вона влаштувала собі день експозиційної терапії: просто заходила в сотні ліфтів по всьому Києву, починаючи з найсучасніших і найнадійніших у бізнес-центрах, і закінчуючи тим самим старим ліфтом, у якому колись застрягла. І це спрацювало.

Цей випадок — про конкретний, ізольований страх. EMDR ж найбільш ефективний тоді, коли травма «узагальнилася» — тобто, проникла в усі сфери життя. Коли сексуальне насильство в дитинстві впливає не лише на стосунки з протилежною статтю, а й на самооцінку, кар'єру, настрій, і до основного діагнозу ПТСР додаються депресія чи тривожний розлад. Саме тоді, коли людина відчуває, що буквально не може нормально функціонувати, цей метод може стати справжнім порятунком.

Чи потрібно «вірити» в терапію, щоб вона подіяла?

А що, якщо ви скептик? Якщо ідея про те, що рухи очей можуть допомогти переробити спогади, звучить для вас як щось дивне? Чи спрацює терапія?

Думаю, що так. Ваша активна «віра» в модель не є обов'язковою. Деякі люди хочуть знати всю наукову основу, а іншим просто потрібно, щоб їм допомогли. Хороший терапевт може не заглиблюватися в теорію, а просто почати роботу, щоб ви на власному досвіді відчули, як це працює.

Головна ідея, яку важливо зрозуміти: уникнення думок про травму — це природна захисна реакція. Але ця стратегія уникнення в довгостроковій перспективі лише заважає жити. EMDR — це інструмент, який допомагає змінити цю стратегію на більш адаптивну. Під час терапії вас навчають навичок саморегуляції, щоб ви могли безпечно торкатися болючих спогадів, маючи при собі «аптечку» для емоційної допомоги.

Зрештою, цей підхід повертає вам силу. Люди, які пережили травму, часто почуваються безсилими. Мета терапії — дати вам набір навичок, щоб ви могли краще функціонувати зараз і в майбутньому. Це короткострокова терапія. Ми не будемо роками говорити про одне й те саме. Ми даємо вам інструменти й ви йдете далі своїм шляхом. У цьому сенсі вона схожа на когнітивно-поведінкову терапію: вона практична і орієнтована на результат.

Отже, перший етап — це не допит і не випробування. Це початок діалогу. Це простір, де ви можете бути почутими, не боячись осуду чи необхідності розкривати більше, ніж ви готові. Це створення фундаменту, на якому ми разом будемо будувати ваше спокійне сьогодення і впевнене майбутнє. І для цього потрібен лише загальний контур вашої історії та ваше бажання щось змінити.

Література:

• Shapiro, F. (2017). Eye Movement Desensitization and Reprocessing (EMDR) Therapy, Third Edition: Basic Principles, Protocols, and Procedures. Guilford Press.
  (Це фундаментальна праця засновниці методу Франсін Шапіро. У ній детально описано всі вісім фаз терапії, включно з першою фазою збору анамнезу та планування лікування, що є основою для розуміння структури та логіки EMDR. У книзі наголошується на важливості виявлення минулих спогадів, теперішніх тригерів та майбутніх цілей, як це описано в статті).
• Shapiro, F. (2013). Getting Past Your Past: Take Control of Your Life with Self-Help Techniques from EMDR Therapy. Rodale Books.
  (Ця книга адаптована для широкого кола читачів, а не лише для фахівців. Вона пояснює простою мовою, як травматичні спогади впливають на повсякденне життя, поведінку та самосприйняття. Вона підтверджує ідеї статті про те, як минуле формує теперішні проблеми та заважає досягненню майбутніх цілей, і може бути корисною для тих, хто скептично ставиться до терапії).