МАЛО ХТО ХОЧЕ МАТИ СПРАВУ З РЕАЛЬНІСТЮ?

МАЛО ХТО ХОЧЕ МАТИ СПРАВУ З РЕАЛЬНІСТЮ?

Реальність пов'язана з усвідомленням та прийняттям. Так як багато процесів у нашому житті відбуваються несвідомо, то реальний світ ми сприймаємо та бачимо через зовнішні проекції, установки, правила, норми тощо. Іммануїл Кант говорив, що смерть догми – це народження реальності. Іноді реальний світ некомфортний, неприємний, він лякає, навіть жахає, можливо відчуття, що світ небезпечний; причини цього можуть бути різні: від патологічних дитячо-батьківських стосунків, травм, насильства до воєн та катастроф.

У психоаналізі є поняття "тестування реальності". Простими словами - це наскільки людина у ладах із зовнішнім світом і, відповідно, із самим собою. Психоаналіз, на відміну від терапій, спрямованих на внутрішній комфорт, стабілізацію, швидке вирішення проблем та негайне полегшення, тривожить людину і допомагає виводити її зі звичного комфорту, ставить під сумнів соціальні норми та традиції, досліджуючи глибинні шари людської душі. Не йдеться про девіатну чи делінквентну поведінку. Тут більше про знайомство з незручною правдою, що ховається під багаторічними пластами виховання та культури. Багато хто може заперечити: "Що ж поганого у швидкому полегшенні?". Нічого поганого. Якщо необхідно прибрати симптом, не вникаючи у суть проблеми та її причини, то можна розраховувати на якнайшвидше зцілення. Ось тільки це тимчасово і на місце прибраного симптому прийде новий або повернеться старий. Це як підстригати газон – трава росте знову.

Піти у свій аналіз, можна сказати, як виклик для самого себе, який підкріплений сміливістю та в якихось моментах розпачом, втомою від "продавців щастя" та перманентним відчуттям, що "щось не так".

Одна з особливостей психоаналізу полягає в тому, що в ньому можна говорити про себе так, як говориш із самим собою у своїх думках, не боячись засудження, оцінки, де тебе не намагатимуться змінити. Є повне та абсолютне прийняття терапевтом, а далі і самосвідомість та прийняття себе. І нарешті знайомство із собою.

Для зміни якості життя, примирення та прийняття реальної реальності потрібно пройти через власні страждання, зустрітися зі своєю темною стороною, своїми демонами. Не боротися з ними, а полюбити. Це все є частиною нас самих. А значить полюбити себе.

Зміни припускають невідомість, а це часто лякає, куди простіше жити у звичному налагодженому "як у всіх".

Психоаналіз не дає спокою та впевненості, швидше пропонує усвідомленість, провокує ще більше питань, іноді невизначеності та сумнівів. А сумніви – це шлях до розвитку.