Невротична та психотична тривога

Тривога є розпливчастим, тривалим і невиразним страхом щодо майбутніх подій. Вона виникає в ситуаціях, коли ще немає (і може не бути) реальної небезпеки для людини, але вона чекає на неї, причому поки не уявляє, як з нею впоратися. На думку деяких дослідників, тривога є комбінацією з кількох емоцій — страху, смутку, сорому і почуття провини.

Яким буває тривожний розлад

До тривожних розладів відносяться відразу кілька груп захворювань.

• Генералізований тривожний розлад. Це той випадок, коли тривога з'являється не через іспитів або майбутнього знайомства з батьками коханої людини. Тривога приходить сама по собі, їй не потрібен привід, і переживання настільки сильні, що не дають людині виконувати навіть прості повсякденні справи.
• Соціальний тривожний розлад. Страх, який заважає перебувати серед людей. Хтось боїться чужих оцінок, хтось - чужих дій. Як би там не було, це заважає вчитися, працювати, навіть ходити в магазин і вітатися з сусідами.
• Панічний розлад. Люди з таким захворюванням відчувають напади панічного страху: вони лякаються так сильно, що інколи не можуть зробити крок. Серце б'ється із скаженою швидкістю, в очах темніє, повітря не вистачає. Ці напади можуть приходити в найнесподіваніший момент, причому інколи із-за них людина боїться виходити з будинку.
• Фобії. Коли людина боїться чогось конкретного.

Крім того, тривожний розлад часто зустрічається у поєднанні з іншими проблемами: біполярним або обсесивно-компульсивним розладом або депресією.

Як зрозуміти, що це розлад

Основний симптом — постійне відчуття тривоги, яке триває не менше шести місяців, за умови, що приводів нервувати немає або вони незначні, а емоційні реакції непропорційно сильні. Це означає, що тривога міняє життя: ви відмовляєтеся від роботи, проектів, прогулянок.

Інші симптоми, які натякають, що щось не так:

• постійна втома;
• безсоння;
• постійний страх;
• неможливість зосередитися;
• неможливість розслабитися;
• тремтіння в руках;
• дратівливість;
• запаморочення;
• часте серцебиття, хоча жодних серцевих патологій немає;
• підвищена пітливість;
• болі в голові, животі, м'язах — при тому, що лікарі не знаходять жодних порушень.

Точного тесту або аналізу, за допомогою якого можна пізнати тривожний розлад, не існує, адже тривогу не можна виміряти або доторкнутися до неї. Рішення про діагноз приймає фахівець, який дивиться на всі симптоми і скарги.

Не треба захоплюватися і плутати постійний стрес і постійну тривогу.

Давайте згадаємо, Стрес - це реакція організму на загрозу, тоді як тривога - це реакція організму на стрес.

Коли ви відчуваєте стрес, це, як правило, пов’язано з відомими причинами – можливо, ви не встигаєте здати важливий документ або ваша машина зламалася посеред жвавої вулиці. Але коли цей захисний механізм спрацьовує без відомої причини, або коли ваша реакція на стрес перебільшена і тривала, ми можемо говорити про тривогу або тривожні розлади.

Чому виникає відчуття тривоги без причини?

• Проблеми в сім'ї, неправильне виховання, дитячі травми;
• Проблеми у власному сімейному житті або його відсутність;
• Якщо ви народилися жінкою, то ви вже в групі ризику, оскільки жінки сприйнятливіші, ніж чоловіки;
• Існує припущення, що повні люди менш схильні до тривожних розладів і психічних відхилень в цілому;
• Деякі дослідження свідчать, що постійне почуття страху і тривоги може передаватися у спадок. Тому зверніть увагу, чи мають ваші батьки такі ж проблеми, як і ви;
• Перфекціонізм та завищені вимоги до себе, що призводить до сильних переживань за недосягнення поставленої мети.

Тривожний стан: симптоми

• Безпосередньо напад тривожності без видимої причини;
• Необгрунтоване почуття того, що сталося або біди, що насувається;
• Тремтіння у всьому тілі і навіть у середині такого;
• Різка та всеосяжна слабкість;
• Тривалість нападу, що не перевищує 20 хв;
• Почуття нереальності всього, що відбувається довкола;
• Нездатність повноцінно орієнтуватися у навколишньому просторі;
• Іпохондрія – необхідність терміново розпочати лікування вигаданого чи підозрюваного захворювання;
• Часта та непередбачувана зміна настрою;
• Постійна втома;
• Ненормальний сон.

Ключові причини тривоги – це негативний досвід, дитячі страхи, низька самооцінка, підвищене почуття відповідальності та психічні розлади. Щоб позбавитися її – потрібно знайти корінь проблеми.

Що робити, коли я турбуюся?

Невротична тривога-залежність (харчова, алкогольна, сексуальна, тютюнова, наркотична, любовна залежність, робота)

Як визначити тривогу? Її прояви: дихання (порушення при вдиху-невротична, при видиху-психотична), прискорене дихання призводить до кисневого голодування, запаморочення, прискореного серцебиття тремор). Людина може потіти, червоніти. Хаотичний рух (тремтять руки) або завмирання. Коли тіло реагує на тривогу (приклад пульс 100), а до свідомості не доходить, ми не розуміємо, що в тривозі, коли не диференціюємо відчуття, тоді ми не можемо щось робити.

Типи тривоги:

1. Нормальна

Є причина, і вона лежить в об'єктивній реальності. Наприклад: хтось затримується (об'єктивна реальність) на самозаспокоєння (зателефонувати, тобто зібрати інформацію).

2. Невротичний тип

Невротик-людина у якого є дитячий досвід фрустрації базових потреб. Фрустрація-незадоволеність. Чого я хочу, але не можу це отримати, а впадаю у фрустрацію.

Коли у дитини блокуються її базові потреби, коли він виявляється фрустрованим у нього порушується безпека гри, коли він входить у світ, він виявляє, що не може бути в безпеці. Завжди є хтось важливіший за нього, важливіший за його потреби. Він розвиває специфічну річ-тотальний контроль. Невротик -контроль (ПР. Він сумує і я фантазую в чому справа? Причина в мені?). Невротик контролює яким він себе представляє. У кожної людини є уявлення про себе (високий, низький, блондин, добрий, злий). Для невротика усвідомити речі які про його говорять не дуже добре-проблематично, тоді порушується його контроль і він стикається з його дитячими переживаннями, постійною незадоволеністю.

Тотальний контроль, тим, ким я себе уявляю і щоб це зберігати. Через що ми отримуємо інформацію про себе? Через почуття та потреби. Наприклад: чоловік прийшов о 4-30 ранку. Дружина зустрічає його з усмішкою та борщем. Але при очікуванні вона його лаяла останніми словами.

Що її характеризує? (що їй говорить про себе), що вона борщем зустрічала чи що вона відчувала?

Невротики прагнуть уявляти себе як хороших людей. Важко думати про себе як про хорошим, якщо відчуваєш заздрість. Як зберегти «хорошість» при почуттях (заздрість, агресія, смуток, страх, ненависть, жадібність, ревнощі). Можна проектувати (ти винен, що я злюсь!) Можна знецінити (та все це нісенітниця, чого ти боїшся?)

Невротик жива людина і має почуття (заздрість, злість, смуток, страх, ненависть, жадібність, ревнощі, образа, байдужість, дурість). Але йому це не можна відчувати! Тому що це порушує цілісну картину уявлення про себе і піднімає базові переживання, з якими він поки що не справляється. Що робити?

Включаються невротичні механізми захисту:

1. Витиснення. Як можна витіснити заздрість? Знецінення! Наприклад: троє дітей пожити не встигли.
2. Раціоналізація-головою пояснюю власну заздрість. Наприклад: білою заздрістю заздрю, що в тебе троє дітей. Заздрість, ненависть, досада, сором, образа-складні почуття.
3. Проекція. Я заздрю? Але це ти мені заздриш!

Невротик це робить задля збереження своєї цілісності. Якщо я не дозволяю це собі відчувати (заздрість, злість, смуток, страх, ненависть, жадібність, ревнощі, образа, байдужість, дурість), тоді це перетворюється на тривогу.

Пригнічені почуття перетворюються на погано усвідомлювану тривогу. Щоб зрозуміти тривогу, потрібно поставити собі питання. Яке почуття я не витримую? В якому почутті я не зізнаюся? Якою людиною я не хочу бути? Я не готовий бути…..

У невротика багато страху викриття. Невротична тривога-побутові речі (чи вимкнула я світло, чому вона не привіталася, може, вона про мене щось знає?). Тривога за близьких, соціальна тривога (годинник цокає, мені вже 32, про роботу тривогу).

Люди, які пригнічують почуття, т.к. вони не хочуть бути такими-фобії. Фобія-страхи конкретної людини в об'єктивній реальності (клаустрофобія, ДТП, собак, павуків, темряви тощо). Фобія, як витіснена тривога. Батьки не дозволяють дітям: злитися, сумувати, любити і т.д. знаходять тривогу у фобії.

Обсесивно-компульсивний розлад про те, що є пригнічені відчуття. Наприклад: агресія на батька, у якого свій бізнес, він кликав сина у справу, але не захотів. Але агресію виявити не дозволив. Чи не прожив «погані почуття». З цими почуттями він стикається, але пережити їх не може і це переростає у нав'язливість, що я не дозволяю злитися на свого батька, бо раптом він помре. Фрейд міг би сказати: Скажи, що ти хочеш вбити батька.

Що робити? Розгортати тривогу. Приймати свої почуття. Вчитися цьому.

3. Психотична тривога

Психотична тривога - дуже сильні напади страху (ПА), неможливість людини жити з тим, хто «Я» є (невротична тривога). П.Т.-руйнівна, напад паніки в якій людина втрачає орієнтацію, адекватність, проблема з диханням, прискорене серцебиття. Ніхто не працює в паніці, не спить у паніці!

Факти, які важко пережити:

1. Смерть значних людей.
2. Самотність.
3. Несправедливість.
4. Безпорадність.

У нас у всіх є якийсь фундамент на якому ми, спираємося (наші цінності, уявлення про цей світ) і коли з нами щось відбувається і ці уявлення руйнуються, то розваляється п.т. Приклад: людина живе з фундаментом про те, що вона може жити якщо поруч хтось є, любов без якої я помру. Якщо хоч щось натякатиме, що ця співзалежність зруйнується і залишиться самотність, а це те на чому будувалася моя особистість, сім'я. Що може спровокувати самотність? 4-30 ранку, а його немає. Вона 2 години ридає у кутку. Це не вміщається в мою історію світу.

Несправедливість: якщо я не робитиму нічого поганого, то зі мною поганого не трапиться. Вмикається магічне мислення.

Безпорадність: стикається із хворобами чи втратою близьких людей. Психотична тривога - травма. Потрібно вчитися жити з фактами, які важко переживати. Що менше магічного мислення, то краще. Менше бути в такому середовищі.

Що робити з психотичною тривогою?

1. Допомогти тілу дихати.
2. Допомогти тілу рухатися чи зупинитися.
3. Контейнувати (тоді у переживань з'являються межі. Насамперед вдихати силою. Тіло не відчувається взагалі).
4. Зачепитися поглядом, руками - повернути тіло!
5. Контейнером може бути людина, яка не зруйнується, витримає.

Психотична і невротична тривога не виключають один одного, можемо страждати як від однієї, так і від іншої тривоги.

Психологічні техніки та мотиви

1. Мотив «Надійне захищене місце» (запропонували Луїзі Реддеманн та Ульріх Заксе). Служить для втіхи пацієнта. Місце має бути надійним і недосяжним для інших.
2. Гарний внутрішній об'єкт у персонофікованій формі. Мотив «Внутрішній помічник» (запропонували Луїзі Реддеманн та Ульріх Заксе). Функції: втішити, дати пораду, партнер для діалогу, допомагає дистанціюватися. "Внутрішнім помічником" може бути реальна людина, літературний персонаж, тварина, предмет тощо.
3. Робота з внутрішньою дитиною та внутрішнім батьком. Мотив «Внутрішня дитина» (запропонувала Луїзі Реддеманн).
4. Робота з інтроектом злочинця (Луїзе Редеманн та Ульріх Заксе).
5. Конфронтація з травмою або травмоекспозиція.
6. Розвиток та інтеграція у нове життя. Трансформація з жертви у того, хто вижив.

Практичні вправи

Техніка заземлення «Руки у замок»

Складіть руки у замок, заведіть отак за плечі і введіть в напруження ваші плечі. Уявіть скільки ви змогли за ці 10 місяців вже витримати на своїх плечах. Скільки діяльності ви змогли зробити? Скільки всього ви вже витримали, а це нелегко, а ще в нас є свій дім, своя сім’я, свої діти. Тримаємо, доводимо до максимуму, тримаємо, бо ми насправді так тримаємо в собі емоції…. І відпускаємо. ВІДЧУЛИ ПОЛЕГШЕННЯ? Коли ми відчуваємо себе напружено, ми можемо через напруження частин тіла, отак розслаблятися. І це такий спосіб скидання емоцій. Ось таким чином напружити і скинути. Але те що завжди поряд з нами – це наше дихання.

Техніка дихання

Існує дуже багато дихальних вправ і технік. Дихання по квадрату, два рази дощ та інші. Я хочу навчити вас іншої вправи. Я зараз розповім, а потім ми з вами спробуємо її виконати. Пальчиками закриваємо вушка і голосно, голосно подихати (але поки що не робіть). Цю техніку рекомендовано робити щовечора, перед сном по 2-3 хв. Тож ми можемо просто з вами вкласти пальчика в вушка і голосно, голосно подихати, але ми поєднаємо з технікою заземлення. Тож спробуємо зараз. Сядьте будь ласка зручно. Знайдіть зручне для вас положення. Відчуйте свої ніжки на підлозі. Трохи порухайте пальчиками, почіпляйтеся за землю. Відчуйте свою спинку. Чи зручно нашій спинці, чи можливо хочеться на щось спертися? Дозвольте собі знайти зручне положення. Уявіть собі, як би ви на березі моря, чи біля океану. Побачте ті хвилі, які наближаються до берега і відпливають від берега. А тепер вставте пальчики у вушка і голосно, голосно подихайте (вдих носом, видих через рота) і спробуйте побути в такому стані хоча б 1 хвилину. Можна прикрити очі і побачити отой берег океану. Спробуйте побачити о ті хвилі, які наближаються і відпливають, наближаються і відпливають. А зараз ніби ви повертаєтеся з того берега. Можете відкрити очі, ви тут разом з нами.

Вправа «Контейнер»

Сядьте зручно. Уявіть собі, що зараз біля вас є контейнер. Він може бути різного розміру. Цей контейнер може бути із будь якого матеріалу, чи то дерево, чи то метал, чи то пластик. Спробуйте уявити собі цей контейнер. На контейнері є замок. Спробуйте його побачити. Він може бути будь який, може бути такий як амбарний, кому який вдасться побачити. І ключик від цього замку є у вас, у ваших руках. Спробуйте відчути його в руках. Який він на дотик, яка у нього вага? А тепер спробуйте пригадати ту якусь думку, від якої вже хотіли б позбутися, а можливо вона є і не одна. Можливо це є щось візуальне, що хотілося б кудись це запхнути і позбутися. Пригадайте такі речі від яких ви хотіли б позбутися, спробуйте уявити як всі ці ваші думки, те що ви уявляєте, чого ви хочете позбутися, ніби отак перепливають у той контейнер. Переходять у той контейнер. А ключик від контейнеру у ваших руках, закрийте його. І ви можете поставити його чи то на поличку, чи кудись відсунути, той контейнер. І завжди пам’ятати, якщо вам звідти щось потрібно дістати, ви завжди можете відкрити і забрати, покористуватися. А те що вам вже непотрібно, воно може бути там. Спробуймо з вами зараз глибоко вдихнути і спокійно видихнути. Ваше дихання повинно бути приязне до вас.

Досягти внутрішнього спокою допомагають не тільки психологічні засоби, техніки, візуалізація. До внутрішнього балансу наближають навіть прості поради.