Закономірності утворення та перебігу емоційних процесів у молодшому шкільному віці

Особистість молодшого школяра може проявляти різні типи поведінки під час адаптації до шкільного навчання, що залежить від стимулів внутрішніх та зовнішніх, які можуть бути подібні, або відрізнятися від компонентів емоційного процесу. Навчальний матеріал буде запам’ятовуватися швидше і міцніше, якщо він буде мати емоційну окраску. Тому для виконання навчальної та виховної функції у навчальних закладах важливою є не тільки інтелектуальна сфера учнів, а й емоційна. Врахування цього допоможе школярам під час процесу адаптації до шкільного навчання.

Психічний і особистісний розвиток дитини у молодшому шкільному віці зумовлюється особливістю соціальної ситуації розвитку. На цьому віковому етапі провідною діяльністю стає навчання, основою якого є пізнавальний інтерес і нова соціальна позиція. Джерелом емоцій є характер протікання процесів регуляції і виконання діяльності. Згадуючи свої емоції на уроці, діти пригадують матеріал, який був з ними пов’язаний. Від емоцій, які найчастіше переживає і виявляє дитина, залежить успіх її взаємодії з оточуючими, успіх її соціального розвитку, соціалізації. Особливу роль відіграють емоції, пов’язані із навчальною діяльністю: здивування, сумнів, переживання нового, радість пізнання. Учень чекає від оточуючих поваги, визнання і розуміння, різко негативно реагує на приниження його гідності. Позитивні емоції, пов’язані з досягненням успіху, зазвичай, сприяють збільшенню виконання діяльності, навчанню.

Як свідчить педагогічна практика, підвищенню емоційності навчання сприяє використання спеціальних дидактичних методів (демонстрації, використання технічних засобів навчання, змістовність матеріалу), показових прикладів, фактів, створення проблемних ситуацій. Потрібно пам’ятати, що існує багато способів визнання і заохочення дитини:

• вираження довіри, наприклад, доручення якої-небудь відповідальної справи, надання певних свобод;
• усна похвала, публічне визнання позитивних змін;
• турбота про те, щоб у дитини з’явились певні успіхи.

Емоційна стабільність та адаптаційний потенціал в сумі роблять першокласника здоровим та успішним учнем.