Вибір - не про те, що з нами сталося, а про те, як ми адаптуємо це у своє життя
Вибір — коротке слово з купою сенсу.
Щодня ми обираємо: «чай чи кава», «джинси чи спідниця», «піти пішки чи сісти за кермо» — і навіть не помічаємо, як ці рішення стали автоматичними.
Але що відбувається, коли вибір стає серйознішим?
Чому в складні моменти ми перестаємо покладатися на себе — і починаємо шукати крайнього?
«Так склалося», «Така моя доля», «Що я могла вирішити? Мене поставили перед фактом»…
Нещодавно я просто зачиталася книжкою Едіт Егер «Вибір».
Це не просто книга. Це — голос людини, яка пройшла пекло, але не дозволила цьому знищити свою гідність.
Я ловила себе на думці: як багато ми віддаємо — долі, випадковості, іншим людям — замість того, щоб залишити собі найважливіше право.
Право обирати.
Обирати, як жити далі. Як думати. Як говорити з оточенням — і головне, із собою.
Як підтримати себе. Як вийти з ролі жертви.
Кожен із нас народжений бути щасливим. Але важкі життєві ситуації залишають болючий слід.
З одного боку — можна прийняти це.
А з іншого — навчитися жити так, щоб у вирішальний момент чесно сказати: «Я обираю себе».
Якщо ти зараз саме на роздоріжжі — між «так склалося» і «я можу інакше» — знай: ти маєш вибір.
І якщо хочеш знайти свою точку опори — я поруч.
Запрошую на зустріч або в діалог — можеш написати мені просто тут.
