Токсичність

Токсична людина ніколи не змінює себе — лише своїх жертв.

Вони приходять у ваше життя, прикидаючись щирими: чарівні, милі, подекуди вразливі, щоб завоювати вашу довіру.

Та щойно ви відкриваєтесь, їхня маска починає сповзати.

Слова стають колючими, поведінка — непередбачуваною, а любов — умовною.

Вони не прагнуть зростати, не замислюються над собою і не визнають своїх помилок.

Натомість вашу доброту вони обертають проти вас, вважаючи її слабкістю, а вашу відданість використовують як інструмент маніпуляції.

Ви починаєте сумніватися у власній пам’яті, почуттях, навіть у реальності.

Ви вибачаєтесь за те, чого не робили, обмірковуєте кожне слово і живете в постійному напруженні, намагаючись уникнути конфлікту.

Вони ж грають роль жертви, викликаючи співчуття в інших, а вас виставляючи винними.

Їхній комфорт — у хаосі, контролі й плутанині, адже так вони тримають усе під владою.

Коли ви нарешті наважуєтеся встановити межі чи піти геть, вони звинувачують вас у байдужості, безсердечності чи «надмірній» реакції.

Та правда в тому, що їх ніколи не цікавили власні зміни — лише ваше підкорення їхнім бажанням.

Коли ви усвідомлюєте, скільки шкоди завдано, ви вже втратили частину себе: впевненість, спокій, відчуття безпеки.

А вони без докорів сумління йдуть далі, готові повторити цей сценарій із новою жертвою, адже їхня мета — не розвиток, а контроль.

Пам’ятайте: їхня поведінка — не ваша ноша. Ваше зцілення — у ваших руках. Але їхні зміни — не ваша відповідальність.