Чому виникає відчуття "чужого життя" після травми?
Стаття | Травма
Чому виникає відчуття "чужого життя" після травми?
Відчуття "живу, ніби чужим життям", відоме як деперсоналізація та дереалізація, є поширеною реакцією на травматичні події. Це захисний механізм психіки, який спрацьовує, коли подія є надто інтенсивною, болісною або шокуючою для повноцінного усвідомлення. Ось чому це відбувається:
- Захисна реакція психіки: Мозок намагається захистити вас від емоційного болю та перевантаження. Він ніби "відключає" вас від реальності або від самого себе, створюючи дистанцію між вами та травматичним досвідом. Це схоже на те, як тіло реагує на сильний фізичний біль — воно може "заціпеніти".
- Перевантаження сенсорної системи: Під час травми нервова система може бути настільки перевантажена, що перестає обробляти інформацію звичайним способом. Це може призвести до відчуття, що світ навколо нереальний або що ви самі не є "справжніми".
- Розрив з минулим "Я": Травматична подія часто руйнує ваше попереднє уявлення про світ і про себе. Ви можете відчувати, що "колишньої" вас більше немає, а нова ідентичність ще не сформована, що призводить до відчуття втрати зв'язку з власним "Я".
- Дисрегуляція емоцій: Мозок може намагатися заглушити сильні емоції (страх, смуток, гнів), що в результаті призводить до загальної емоційної притупленості та відчуття відстороненості.
- Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР): Відчуття деперсоналізації/дереалізації є одним із діагностичних критеріїв ПТСР, що підкреслює його зв'язок із глибокими психологічними наслідками травми.
Що з цим робити?
Робота з відчуттям відчуження потребує часу, терпіння та часто професійної допомоги. Ось кроки, які можуть допомогти:
- Визнайте та прийміть свої відчуття: Це перший і дуже важливий крок. Зрозумійте, що це не ваша вигадка і ви не "божеволієте". Це нормальна реакція на ненормальні обставини. Скажіть собі: "Це відчуття є наслідком того, що я пережив(ла), і це мине".
-
Заземлення (Grounding Techniques): Ці техніки допомагають повернутися "тут і зараз" і відновити зв'язок з реальністю:
- 5-4-3-2-1: Назвіть 5 речей, які ви бачите; 4 речі, які ви відчуваєте; 3 речі, які ви чуєте; 2 речі, які ви нюхаєте; 1 річ, яку ви куштуєте.
- Фізичні відчуття: Стисніть кулаки, торкніться чогось холодного або гарячого (безпечно!), потримайте кубик льоду, походіть босоніж.
- Дихальні вправи: Зосередьтеся на диханні – повільний вдих через ніс, затримка, повільний видих через рот.
- Сфокусуйтеся на конкретному предметі: Оберіть один предмет у кімнаті та детально опишіть його колір, форму, текстуру, призначення.
-
Відновлення зв'язку з тілом:
- Рух: Легкі фізичні вправи, прогулянки, танці, йога — все, що допомагає відчути своє тіло.
- Сенсорні стимули: Приймайте теплий душ, використовуйте ароматерапію, слухайте улюблену музику, носіть комфортний одяг.
-
Зверніться за професійною допомогою:
- Психотерапія: Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), терапія травми, EMDR (десенсибілізація та переробка рухом очей) є дуже ефективними методами для роботи з травматичними спогадами та відчуженням. Терапевт допоможе вам опрацювати травму, навчитися керувати симптомами та відновити зв'язок із собою.
- Психіатр: У деяких випадках можуть бути корисними медикаменти (наприклад, антидепресанти або анксіолітики), щоб стабілізувати емоційний стан і знизити рівень тривоги або депресії, що може посилювати відчуття відчуження.
-
Відновлення рутини та соціальних зв'язків:
- Регулярний розклад: Намагайтеся дотримуватися стабільного режиму сну, харчування та активності.
- Спілкування: Не ізолюйтеся. Розмовляйте з близькими, яким довіряєте. Поділіться своїми почуттями. Це може бути важко, але підтримка інших дуже важлива.
- Будьте терплячими до себе: Зцілення від травми — це процес, а не одномоментна подія. Дозвольте собі час, будьте добрими та співчутливими до себе.
Пам'ятайте, що ви не самотні у своїх відчуттях. Багато людей переживають подібне після травматичних подій. Важливо шукати підтримку і не соромитися звертатися за допомогою.
