Психосоматика як спосіб життя
Тіло ніколи не бреше.
Тіло, як організм людини в його зовнішніх проявах, метафорично можна назвати «біо-флешкою». Оскільки воно накопичує реакції на всі події, що фіксуються мозком.
Яка людина є здоровою? – Та, що чує і розуміє своє тіло, адже воно ніколи не бреше.
Тіло отримує інформацію про зовнішній світ на основі пропріоцептивної – сенсорної системи, яка допомагає зрозуміти місце знаходження, кордони власного тіла, його положення в середовищі, швидкість рухів та можливості.
А також за допомогою систем відчуттів (екстероцепції), яка має абревіатуру ВАКОГ:
- Візуальна система – «що бачу?»
- Аудіальна система – «який звук чую?»
- Кінестетична система – «що тактильно відчуваю?»
- Олфакторна система – «який запах відчуваю?»
- Густаторна система – «який смак?»
Чому психосоматика це не тільки про хвороби.
Гармонізація та розуміння процесів і реакцій людського організму, допомога у виборі життєвих стратегій, орієнтирів та цінностей. ЇЇ суть прибрати першопричину і встановити нові зв’язки, тим самим дати тілу новий досвід для подальшого життя. Мозок – орган мислення, центральний відділ нервової системи, що запам’ятовує та архівує в тілі («опускає в тіло») реакції на події. Навіть якщо вони НЕ ВІДБУВАЛИСЯ насправді, а лише мали місце у нашій уяві! Відомо також, що будь-якому захворюванню передує травматичний досвід, або сильне емоційне переживання. Тобто, стан людини варто розглядати не лише з позиції окремих діагнозів чи симптомів, а як комплексну систему. В нашому організмі немає нічого випадкового, все має свою природу і призначення. Бо нові події, рішення, звички та стратегії, прийняті на рівні психіки, інтегруються в тіло на рівні фізики. І тіло реагує вирішує конфлікт хворобами (в їх класичному розумінні) або іншими станами. Змінюючи своє суб'єктивне сприйняття, ми змінюємо свою об'єктивну реальність.
Психосоматика…
Сьогодні цей термін набуває широкого значення та стає міжгалузевим. Звернувшись до джерел, ми знайдемо багато інформації стосовно цієї теми. Найперше, що видає пошук в мережі інтернет: «психосоматика – напрям у медицині та психології, що вивчає вплив психологічних факторів на виникнення та динаміку тілесних захворювань». Та під цим визначенням є глибша складова сукупність тілесно-емоційних проявів, своєрідний механізм, знання, певна система взаємодії між психікою та тілом. Гармонізація та розуміння процесів і реакцій людського організму, допомога у виборі життєвих стратегій, орієнтирів та цінностей. ЇЇ суть прибрати першопричину і встановити нові зв’язки, тим самим дати тілу новий досвід для подальшого життя. Психіка це суб’єктивне сприйняття об’єктивної реальності. Реакція на події чи людей індивідуальна, що є своєрідним способом дослідження простору навколо себе. Тіло, як організм людини в його зовнішніх проявах, метафорично можна назвати «біо-флешкою». Оскільки воно накопичує реакції на всі події, що фіксуються мозком. Наприклад, іноді ми рухаємось в такт, коли чуємо музику, тіло реагує і запам’ятовує реакцію. Лише чуємо слово «лимон», а в роті вже присутнє відчуття кислоти. Мозок – орган мислення, центральний відділ нервової системи, що запам’ятовує та архівує в тілі («опускає в тіло») реакції на події. Навіть якщо вони НЕ ВІДБУВАЛИСЯ насправді, а лише мали місце у нашій уяві! Саме так, наш мозок мислить метафорично, тому звичні часові та просторові межі для нього не стійкі. Багато людей живуть минулим чи майбутнім, стратегіями роду, не своїм життям. Ба більше, все життя вибудовують зі стану, що викликаний сильним потрясінням, тримаючи в своєму тілі деструктивний досвід і проектуючи його в наступні покоління. Відомо, що всі процеси в тілі керуються мозком. Відомо також, що будь-якому захворюванню передує травматичний досвід, або сильне емоційне переживання. Глибоко і детально ці процеси дослідив і вивів в окреме вчення доктор Рік Герд Хамер (1935 – 2017) – німецький терапевт, лікар-онколог, доктор медицини, магістр теології, засновник Нової Німецької Медицини (ГНМ- Нова Германська Медицина). За доктором Хамером хвороба це Спеціальна Біологічна Програма (СБП) природи, призначена для вирішення непередбачуваних біологічних конфліктів. Тобто ГНМ розглядає хворобу (у класичному її розумінні) як стадію відновлення організму. Яка людина є здоровою? – Та, що чує і розуміє своє тіло, адже воно ніколи не бреше. Тіло отримує інформацію про зовнішній світ на основі пропріоцептивної – сенсорної системи, яка допомагає зрозуміти місце знаходження, кордони власного тіла, його положення в середовищі, швидкість рухів та можливості. А також за допомогою систем відчуттів (екстероцепції), яка має абревіатуру ВАКОГ:
- Візуальна система – «що бачу?»
- Аудіальна система – «який звук чую?»
- Кінестетична система – «що тактильно відчуваю?»
- Олфакторна система – «який запах відчуваю?»
- Густаторна система – «який смак?»
Зазвичай для прийняття рішення достатньо кількох секунд калібрування: «моє – не моє», «хочу – не хочу», «так – ні». Якщо бути чесним з самим собою, то життя стає схожим на магію. Таку практику можна застосовувати в час прийняття рішень та легко спробувати при виборі продуктів чи товарів у магазині. Це досить цікавий досвід, спробуйте! Можна подумати, що психосоматика лише про хвороби, але ні, вона суттєво впливає на життя людини. Бо те, як ми реагуємо на події, мислимо, як ми проявляємо себе в соціумі, які звички маємо – це все наш спосіб життя, наша стратегія поведінки. Всі ці фактори дають стан, з якого ми живемо, а отже запускають ланцюжок причинно-наслідкових зав’язків, часто досить заплутаних і глибоких. Стратегії і норми поведінки можуть залежати від пережитого вами досвіду, а можуть бути сформовані задовго до вашого народження. Витікаючи з культурних особливостей народу, традицій чи досвіду свого великого роду, його колективної пам’яті. Часто це про спадковість чи схожі риси життя та долю когось з родичів.
Тому психосоматика в даному контексті торкає не тільки медицину і психологію, а й глибокий культурологічний пласт. Соціальні взаємозв’язки, традиції, норми та пережитий досвід поколінь формує наше сьогодення, а відповідно наш стан і спосіб життя. Американський письменник, футуролог, філософ і соціолог Елвін Тоффлер (1928 – 2016), зазначав, що в майбутньому (нашому сьогоденні) успішним буде не той, хто вміє читати і писати, а той хто вміє перенавчатись, здобувати нові знання та навички відповідні часу. Тому важливим умінням зараз є «усвідомлювати і змінювати», виокремлювати свої емоції та реакції з попереднього досвіду у досвід, який проживається тут і зараз. Тобто проживати саме цей момент і відчувати, що саме він зараз вам дає; для чого він, що саме ви зараз в ньому відчуваєте. Таким чином ми свідомо об’єднуємось з процесами нашого тіла. Адже ми є ми, а не наша реакція. Пізнаючи себе ми віднаходимо свою цілісність і цінність, будуємо нові орієнтири та опори. І тоді життя вже не буде таким як раніше. Якісно іншим є життя зі стану наповнення, адже коли ти маєш в надлишку – ти можеш ділитися з іншими і при цьому не спустошувати власний ресурс. Ми – «homo sapiens» люди розумні, а тому все в нашій природі продумано. І було б дуже добре, якби ми навчились встановлювати баланс між своїми діями і сенсами, навчились більше вірити в свої сили та не зраджувати своїм талантам. Варто зазначити, що не існує єдиного вірного шляху подолання проблеми бо не існує «чарівної пігулки». Тому перш за все треба розуміти, що є комплексний підхід з будь-якої точки зору. Від традиційної доказової медицини до афірмацій та медитацій і фізичних вправ. Адже кожен з цих методів добре працює в комплексі, новий шлях закріплюється на фізиці. Як казала моя тренерка з йоги: «Якщо щось робити, то щось допоможе». Що це значить? – Те, що архіважливим є поєднання ментального рівня (психологічні техніки роботи над собою, нові стратегії) та дій, які підтверджені і закріплені на фізичному рівні (звички, вправи, робота з тілом). Формуючи новий підхід до життя важливим є людський фактор, а саме вибір спеціалістів, які готові до спільної комунікації. Тобто, стан людини варто розглядати не лише з позиції окремих діагнозів чи симптомів, а як комплексну систему. В нашому організмі немає нічого випадкового, все має свою природу і призначення. Бо нові події, рішення, звички та стратегії, прийняті на рівні психіки, інтегруються в тіло на рівні фізики. І тіло реагує вирішує конфлікт хворобами (в їх класичному розумінні) або іншими станами. Це важливо розуміти, тому при не типових специфічних відчуттях та емоційно-тілесних проявах краще за все звертатись до спеціаліста. Адже кваліфікована медична і психологічна допомога сьогодні є важливою запорукою нашого життя.
