Забезпечення здоров'я сучасних науково-педагогічних працівників та педагогів

УДК 37.08, 37.015.32

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕНТАЛЬНОГО ТА ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВ’Я ПЕДАГОГІЧНИХ ТА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Михайлюта Сергій Леонтійович к.т.н., доцент, доцент кафедри КІІТ

Полях Сергій Сергійович к.е.н., доцент кафедри ЕУА

Черкаський державний бізнес-коледж м. Черкаси, Україна

Актуальність теми роботи. Ментальний та фізичний стан педагогічних та науково-педагогічних працівників – делікатний та багатоаспектний об’єкт дослідження. Професійне здоров'я педагогічних та науково-педагогічних працівників - основа ефективної роботи сучасної освітньої системи, надзвичайно важлива та актуальна складова механізму формування здорового підростаючого покоління, отже, здорового суспільства. Діяльність педагогічних та науково-педагогічних працівників відноситься до видів професійної діяльності, характерними особливостями яких є систематичні емоційна напруга та стресові ситуації. Назване та аналіз джерел приводять до висновку про важливість та актуальність проведення додаткових поглиблених досліджень даної теми.

Метою науково-дослідної роботи є дослідження теоретичних основ та практики забезпечення ментального та фізичного здоров’я педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти України в 2019-2023 роках за обставин, обумовлених активністю Covid-19 та умов військового стану.

Завданнями роботи є визначити аспекти впливу на зміни та аспекти забезпечення збереження ментального та фізичного здоров’я педагогічних та науково-педагогічних працівників України в умовах Covid-19 та військового стану, окреслення шляхів вирішення завдання забезпечення здоров’я.

Виклики соціально-психологічному стану українського суспільства внаслідок Covid-19 та вторгнення військ з боку Росії, особливості психологічної підтримки учасників освітнього процесу в нових умовах з’ясовують М. Слюсаревський, акад. В. Панок, О. Кокун, досліджуючи у своїй роботі [1] стан та методи професійної саморегуляції викладача в умовах війни. Проблема емоційного вигорання відображена у працях західних вчених – К. Маслач, А. Пайнз, Є. Мінард, Дж. Фрейденберг, Б. Хартман [2, 4]. Особливості синдрому емоційного вигорання, його виникнення та попередження досліджені у роботах таких українських вчених: Н. Мирончук, Н. Щекіна, М. Баранюк, Т. Дзюба та інші [3, 10, 11]. “Здоров’я можна визначити як функціонування психіки і тіла людини - не тільки відсутність хвороб (болю та безсилля), а й наявність у неї достатньої кількості енергії, ентузіазму і настрою для виконання чи завершення справи” [4].

До фізичного здоров'я – відносять здатність організму, як біологічної системи, зберігати індивідуальне існування за рахунок самоорганізації: самовідновлення та саморегулювання [5]. Стан здоров'я людини залежить на 20% від спадковості, на 10% – від рівня розвитку медицини, на 20% – від стану довкілля, на 50% – від способу життя. До сфери фізичного здоров`я включають індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, перебігу фізіологічних функцій організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадщини, рівня фізичного розвитку органів і систем організму.

“Психічне здоров'я - це такий стан психіки й індивіда, котрий характеризується цільністю та погодженістю усіх психічних функцій організму людини, які забезпечують почуття комфортності, здатності до цілеспрямованої та усвідомленої діяльності, адекватним, з урахуванням етіокультуральних критеріїв, форм поведінки [6]. Також психічне здоров'я — це стан благополуччя, у якому людина реалізує свої здібності, може протистояти звичайним життєвим стресам… [7].

Носсрат Пезешкіан запропонував модель здорової, збалансованої людини, для якої характерно рівнозначність енергетичних витрат на чотири узагальнені складові людського життя [8]: життєві сенси, тіло, стосунки, діяльність. Підтримка складових рівновеликими є однією з важливих умов тривалого здорового життя. Збільшення уваги окремій складовій за рахунок інших, наприклад трудоголізм, з часом змусять збалансувати систему, часто не в самий приємний для людини спосіб. З часом квадрат Пезешкіана був модифікований у колесо життя, яке отримало спиці різних аспектів життя.

Залежність розуміння поведінки людини від її енергетичного (емоційного) стану досліджена Роном Хаббарда, у 50-х роках минулого століття ним було запропоновано шкалу емоційних тонів [9]. Кожна людина відчуває емоції, які супроводжуються поведінкою, спосіб вираження поведінки – це тон. Шкала характеризує стан людини у різні життєві періоди. Її прийнято зображати у цифрах від 0.1 до 4,0. Високий тон характеризує людину з оптимальною поведінкою в навколишній обстановці і добрим самопочуттям. При низькому тоні людина нездатна до раціональних дій, має погане самопочуття.

На початку 2021 року в Україні було проведене анкетування науково-педагогічних працівників 42 закладів вищої та професійної освіти. Основна частина анкети містила 30 запитань, 10 - стосувалися фізіологічних змін, 10 – психологічних, 10 – змін у педагогічному процесі. З 254 опитаних 36,6% - науковці та викладачі віком від 41 до 50 років, 24,8 % – від 31 до 40 років та 21,3 % від 51 до 60 років. Науково-педагогічний стаж опитаних 350 викладачів становив від 5 до 20 років (44,5 %) та понад 20 років (44,1 %) [10]. Досліджені такі критерії фізіологічного стану здоров'я: вага, сон, апетит, наявність головного болю, почуття стресу та втоми, зміни фізичної активності, праці та відпочинку. Результати такі: 50 % респондентів відзначали порушення апетиту; більше 50% респондентів відмітили коливання своєї ваги; 81,1% відзначили зниження фізичної активності; 44,7% відзначили значні порушення сну. Крім фізіологічних змін були оцінені психологічні. Опитування показало, що більшість респондентів– 63,4% визначають зміни у своїй емоційній поведінці, 11,8% визначили переважність негативних емоцій, а 24,8% - визначили позитивну емоційність. Крім того респонденти визнали рівень психологічного стресу в такій пропорції: 19,3% - високий, 15,7% - низький, 5,9% - екстремальний, 47,6% - опосередкований, 11,4% - без психологічних змін. Дослідження дало змогу виявити наступні фактори стресу на пандемію COVID-19 та його вплив: страх за здоров'я близьких людей - 68,9%, невизначеність ситуації – 52,36%, відсутність системи очищення – 40,16%, небезпека для власного здоров'я – 35,43%, примусова ізоляція – 30,71%, зміна умов праці – 29,92%.

Вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року призвело до серйозних наслідків для освітян України. В 2022 році організацією «GoGlobal» проведено дослідження настроїв та потреб освітян та учнів в умовах війни. 54% педагогічних працівників виявили у себе ознаки професійного вигорання та потреб у психологічній допомозі; 80% зазначили про збільшення свого навантаження [11].

Основними потребами до початку вторгнення в Україну для вчителів були матеріальна, технічна та методична допомога. Але в сучасних реаліях на перше місце виходить психологічно-методична підтримка. Перш за все педагогам потрібні знання про те як діяти в екстремальних ситуаціях, як надавати медичну та психологічну допомогу. Тобто педагог в ці важкі часи повинен більше турбуватися про своїх учнів, забувши про свої потреби.

Висновки.

Завдання забезпечення ментального та фізичного здоров’я педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти надзвичайно важливе та актуальне з огляду на обставини, обумовлені активністю Covid-19 та умовами військового стану. Педагогічні працівники потребують психологічної підтримки. Але лише 1,6% із них звертаються за кваліфікованою допомогою до психологів, 12,2% зазначають, що обов’язково звернулися б, якби була така можливість. Переважна більшість не відчули потреби у професійній психологічній допомозі, але її потребують. Це означає, що освітяни не усвідомлюють дану проблему або не мають часу на її вирішення. Дотримання збалансованого життя, яке характеризується збалансованою моделлю Н. Пезешкіана, збалансованим «колесом життя», та підтримка високого емоційного (енергетичного) тону – є основними інструментами забезпечення ментального та фізичного здоров’я.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Слюсаревський, М. М. (2022). Соціально-психологічний стан українського суспільства в умовах повномасштабного російського вторгнення: нагальні виклики і відповіді: Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 4 травня 2022 року. Вісник НАН України, (6), 85–92. https://doi.org/10.15407/visn2022.06.085

2. Панок, В. Г. (2022). Діяльність психологічної служби та українського науковометодичного центру практичної психології і соціальної роботи в умовах війни: результати, проблеми, пріоритети. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 4(2), 1-8. https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4205

3.Мирончук Н. М. Професійне вигорання викладача вищої школи: чинники, ознаки, способи протидії. Теоретичні і методичні засади розвитку і самовдосконалення особистості педагога-новатора в контексті модернізації нової української школи : зб. наук.-метод. праць. Житомир, 2017. С. 62-67.

4. Minard Eugene Watkins. Evolution of gods: An alternative future for mankind. 1987.

5. Федько О. А. Багатоаспектність поняття здоров’я у сучасній науковій думці. Державне управління: удосконалення та розвиток № 4, 2009. URL: 352 http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=76

6. Детальніше про управління розвитком психічного здоров’я, див. : Управління соціальним розвитком. – К., 2005. – С. 216-217. 7. Марина Шуляк.

7 складових психічного здоров’я URL: https://shpalta.media/2020/05/31/7-skladovix-psixichnogo-zdorovya/

8. Колесо балансу. Інтерактивне визначення. URL: https://jurijchabanov.com/koleso-balansa/

9. Самойленко Олексій. Ефективний інструмент для розуміння людей. ПЕРФОРМІЯ. URL: https://performia.com.ua/ua/effektivnyiy-instrument-dlyaponimaniya-lyudey

10. V. Sheykina Nadiia, Mariana O. Barannyk. Study of Professional Health of Higher Education Teachers in Ukraine under Quarantine. INDECS, Vol. 20 No. 4, 2022.

11 Tetiana M. Dziuba, Liudmyla M. Karamushka, Lyubov J. Halushko, Iryna M. Zvyagolskaya, Taras V. Karamushka, Ali Hamaidia, Tetiana M. Vakulich. Mental health of teachers in ukrainian educational. Wiadomości Lekarskie, VOLUME LXXIV, ISSUE 11 PART 1, NOVEMBER 2021