Нарцистична травма
Стаття | Травма
Вона виникає внаслідок порушення контакту між собою і світом. Це глибокий біль всередині, коли нас не побачили, не прийняли, відкинули нашу сутність.
Як вона формується?
У дитинстві дитина потребує своєрідного дзеркала від значимих дорослих - людей, які бачать нас справжніми і дають підтримку. Якщо ми отримуємо любов лише за відповідність очікуванням від дорослих - тут з'являється відчуття "я недостатньо хороший".
Як це впливає на людину у дорослому віці:
- Наслідки - це порушення процесу контакту.
- Людина ховається за своєрідною маскою успіху та "всемогутності".
- Всілякими способами уникає вразливості, бо вважає це за слабкість, але насправді боїться бути відкинутою.
- Залежить від чужого схвалення, самооцінка формується через фрази, відгуки інших людей.
Проявлення у контакті (способи переривання контакту):
- Ретрофлексія: людина завертає свої почуття на себе, стримуючи і не проявляючи їх у світ.
- Дифлексія: уникає контакту, йде в інтелектуалізацію, в логіку, говорить про все, крім важливого.
- Конфлюенція: зливається з іншими, розчиняється в них і втрачає власні межі.
Що може допомогти?
- Вчитися усвідомлювати свої почуття і потреби.
- Дозвіл на прийняття, підтримку в терапії.
- Вчитися поступово дозволяти собі бути вразливим і живим (це поступовий процес).
- Важливо відчувати безпечний простір, де клієнт поступово відчуває: я є, і цього достатньо.
- Часто, всередині живе тотальний сором, який звучить: "зі мною щось не так, я не такий (не така)", це не тільки про конкретні ситуації, а про глибинну віру у свою "хибність" на рівні самої ідентичності.
Що з цим робити?
- Вчитися поступово усвідомлювати, що це почуття нав'язане кимось ззовні.
- Виконувати практики самоспівчуття, усвідомлювати свою неідеальність.
- Навчитися довіряти собі і своїм почуттям.
- Відмова від ідеалізації і м'якше ставлення до себе.
- Усвідомлення, що твоя цінність не залежить від досягнень.
*У терапії ми працюємо не із тим, щоб позбуватися болю, чи кудись його "викидувати", а насамперед із тим, щоб вчитись інтегрувати його в історію свого життя і не керуватися виключно ним.
