Технологічні гіганти — нові феодали? Як платформи змінюють наше життя та роботу

Колись давно світ ділився на феодалів та кріпаків. Перші володіли землею, багатством і владою, другі – переважна більшість – жили в повній залежності, працюючи на цій землі. Їхнє життя було підпорядковане волі панів, а єдиною перспективою часто було довічне рабство. Потрапити в немилість означало ризикувати всім, навіть власним життям.

З часом людство перейшло до капіталізму – системи, яка, попри всі свої недоліки, такі як експлуатація та нерівність, запропонувала більше можливостей і особистої свободи. Більшість людей отримали шанс обмінювати свою працю на зарплату і, певною мірою, самостійно формувати своє життя, а не бути приреченими на рабство від народження. Здавалося б, це крок уперед.

Але чи справді ми рухаємося до ще кращого майбутнього? Дехто вважає, що сучасний капіталізм трансформується у щось інше, щось, що нагадує старі часи, але в новій, технологічній обгортці. Цю нову систему називають «технофеодалізмом». Що це означає для нас, звичайних людей? Як це впливає на нашу свободу, самостійність, психічне здоров'я, роботу та приватність? Спробуймо розібратися разом, без складних економічних термінів, зосередившись на тому, як ці зміни торкаються нашого повсякденного життя.

Від землі до «хмари»: знайома нерівність?

У часи феодалізму земля була головним ресурсом. Вона не продавалася і не купувалася вільно, а належала знаті. Хто не мав землі – селяни – мусив працювати на феодала, віддаючи йому значну частину врожаю як данину за право жити і працювати на цій землі. Вони були прив'язані до землі та свого пана.

Здається, яке відношення це має до нас сьогодні? Ми ж володіємо майном, працюємо за зарплату, маємо своїх начальників (хай і не завжди приємних). Але придивіться уважніше. З'явилися нові «володарі» – величезні технологічні платформи. Подумайте про YouTube, Amazon, Facebook, Google, Uber.

Візьмемо YouTube. Творці контенту (блогери, музиканти, журналісти) створюють відео, які приваблюють глядачів. Платформа надає їм «місце» для розміщення контенту та інструменти для монетизації, але забирає собі значну частку доходу (наприклад, 45% від реклами). Творці не виробляють продукт для YouTube – вони самі створюють продукт, а YouTube лише надає «цифрову землю» і збирає «цифрову ренту» чи «хмарну ренту». Творець контенту, по суті, орендує простір у «хмарі» і платить за це частиною свого заробітку, нагадуючи кріпака, що віддає частину врожаю.

Або Amazon. Величезний онлайн-ринок, де мільйони продавців пропонують свої товари. Сам Amazon майже нічого не виробляє, він лише надає платформу-посередника між продавцями і покупцями, беручи комісію з обох сторін. Для багатьох незалежних продавців чи авторів Amazon став майже безальтернативним каналом збуту. Залежність від платформи величезна. Якщо Amazon вирішить заблокувати акаунт або змінити правила гри – шанси на виживання бізнесу різко падають. І вплинути на ці рішення неможливо – у великих технологічних компаніях немає демократії. Ти не власник свого «магазину» на Amazon, ти лише орендар цифрового простору у нового «феодала» – «хмарократа», як його називають деякі аналітики.

Працюєш на себе чи на алгоритм?

Раніше був начальник, який міг бути добрим чи поганим, але це була людина. Тепер дедалі більше людей працюють не на людину, а на алгоритм. Водії Uber, доставники Glovo, фрілансери на спеціалізованих платформах – їхньою роботою керує система. З одного боку, це дає гнучкість: сам вирішуєш, коли працювати. З іншого – виникають нові проблеми.

Алгоритм – це безособова сила. Зарплата може постійно коливатися без пояснень. Кількість замовлень – теж. І якщо щось не так, спитати немає в кого. Ти не працівник у традиційному розумінні, ти – користувач платформи, який орендує доступ до роботи. Якщо платформа вирішить тебе «звільнити», їй не треба дотримуватися трудового законодавства – вона просто заблокує твій акаунт. І часто це відбувається без пояснень, через дрібниці. Спробувати відновити доступ – це пройти через бюрократичне пекло, де немає з ким поговорити.

У деяких сферах, як-от мототаксі в країнах Південно-Східної Азії, такі платформи вже стали монополістами. Бути заблокованим означає втратити можливість заробляти на життя своєю професією. Уявіть, що така модель пошириться на все більше галузей. Що залишиться від нашої автономії? Чи не перетворимося ми на об'єкти, керовані алгоритмами, втративши відчуття свободи та контролю над власним життям? Чи можемо ми говорити про гідність, якщо наше виживання залежить від примх бездушної системи?

Хто насправді керує нашим вибором?

Технофеодалізм впливає не лише на тих, хто працює через платформи, а й на нас усіх – як споживачів та користувачів інтернету. Зручність онлайн-сервісів, швидка доставка, доступ до інформації – це чудово. Але є й зворотний бік.

Чому більшість соціальних мереж безкоштовні? Тому що ми самі є продуктом. Ми добровільно віддаємо платформам величезну кількість інформації про себе: наші вподобання, інтереси, друзів, місця, де буваємо, наші страхи та бажання. Гаджети на кшталт Amazon Alexa можуть навіть слухати наші розмови. Усе це – дані, золота жила для корпорацій. Google може знати про нас більше, ніж наші найближчі люди.

Ці дані використовуються для надзвичайно точної, персоналізованої реклами. Рекламодавці не просто показують нам товари – вони формують наші бажання, знаючи наші слабкі місця та натискаючи на потрібні емоційні кнопки. Це вже не просто реклама, це маніпуляція свідомістю на новому рівні.

Більше того, ці платформи контролюють інформацію, яку ми споживаємо. Алгоритми показують нам те, що, на їхню думку, нас зацікавить або викличе сильні емоції (особливо гнів, бо він утримує увагу). Так створюються інформаційні бульбашки, або «ехо-камери», де ми бачимо лише підтвердження власних поглядів і спотворену картину світу. Це може призводити до поляризації суспільства, радикалізації і навіть впливати на політичні процеси. Той, хто контролює інформацію, контролює думки і дії людей. Невелика група «хмарократів» отримує владу над інформаційними потоками, про яку диктатори минулого могли лише мріяти.

Свобода, гідність та психічне здоров’я під питанням

Коли ми постійно перебуваємо під впливом алгоритмів, які диктують, що нам дивитися, що купувати, а іноді й що думати, постає питання: наскільки наші рішення справді є нашими? Де проходить межа між зручністю і втратою свободи волі? Чи не перетворюємося ми на маріонеток у руках технологічних гігантів?

Залежність від платформ для заробітку, постійне перебування в інформаційних потоках, які формують наші бажання і погляди, втрата приватності – все це не може не впливати на наше психічне здоров'я. Відчуття безсилля, тривога, порівняння себе з ідеалізованими образами в соцмережах, страх бути «відключеним» від системи – це реалії життя в епоху технофеодалізму.

Як зберегти себе в епоху «хмарократів»?

Картина може здатися похмурою. Ідея про те, що невелика еліта знову контролює наше життя, тепер уже через технології, викликає тривогу. Деякі пропонують радикальні рішення – забрати владу у «хмарократів» і зробити цифрові простори спільною власністю. Це шляхетна мета, але чи реальна вона найближчим часом – невідомо.

Що ж можемо зробити ми, звичайні люди, тут і зараз? Навіть у найскладніших обставинах у нас завжди залишається вибір – вибір нашого ставлення та наших дій. Технологічні гіганти можуть впливати на нас, але ми можемо свідомо обмежувати цей вплив.

1. Будьте свідомими споживачами. Замислюйтесь, чому ви хочете купити ту чи іншу річ. Чи це ваше справжнє бажання, чи результат майстерної реклами? Практикуйте мінімалізм – чим менше речей нам потрібно, тим менше ми залежимо від системи, яка їх продає.
2. Захищайте свою приватність. Обмежте доступ додатків до ваших даних. Використовуйте інструменти для блокування трекерів. Будьте обережні з тим, яку інформацію ви добровільно викладаєте в мережу. Пам'ятайте: якщо послуга безкоштовна, швидше за все, товар – це ви.
3. Диверсифікуйте джерела доходу та інформації. Якщо ваша робота залежить від однієї платформи, подумайте про альтернативи або додаткові джерела заробітку, щоб зменшити залежність. Не покладайтеся на одну соцмережу чи новинний агрегатор для отримання інформації – шукайте різні точки зору, читайте першоджерела.
4. Практикуйте інформаційну гігієну та усвідомленість. Обмежуйте час, проведений у соцмережах та за споживанням контенту, який викликає негативні емоції. Вчіться помічати, як алгоритми намагаються маніпулювати вашою увагою та емоціями. Медитація та практики усвідомленості (mindfulness) можуть допомогти краще розуміти свої справжні потреби і бажання.
5. Цінуйте реальне життя та людські стосунки. Технології можуть з'єднувати, але вони не замінять живого спілкування, підтримки близьких, часу, проведеного на природі чи за улюбленим хобі поза екраном.

Чим менше ми потребуємо цих платформ і чим свідоміше ми до них ставимося, тим меншу владу вони мають над нами. Навіть якщо технофеодалізм продовжить розвиватися, збереження хоча б часткової незалежності та власної системи цінностей – це вже перемога. Це те, за що варто боротися, щоб залишатися вільними людьми, а не просто гвинтиками у великій цифровій машині.

Література:

• Yanis Varoufakis. Technofeudalism: What Killed Capitalism. Melville House, 2023. (Англійською мовою. Це першоджерело концепції, обговорюваної в статті. Варуфакіс детально аналізує, як влада переходить від власників традиційного капіталу до власників "хмарного капіталу" (великих технологічних платформ), стверджуючи, що це призводить до нової форми феодалізму, де користувачі та працівники платформ стають сучасними кріпаками, що сплачують "хмарну ренту". Книга розглядає економічні, політичні та соціальні наслідки цього переходу).
• Shoshana Zuboff. The Age of Surveillance Capitalism: The Fight for a Human Future at the New Frontier of Power. PublicAffairs, 2019. (Англійською мовою. Хоча Зубофф використовує термін "капіталізм стеження", її аналіз доповнює ідеї Варуфакіса. Вона детально описує бізнес-модель технологічних гігантів, засновану на зборі величезних обсягів персональних даних ("поведінковий надлишок") та їх використанні для прогнозування і модифікації поведінки користувачів з метою отримання прибутку. Це безпосередньо стосується питань приватності, маніпуляції вибором та контролю, піднятих у статті).