Життя – це вибір: Як приймати рішення, коли нічого не гарантовано

Кожен наш день, кожна мить наповнені виборами. Від глобальних, що змінюють долю – чи варто переїхати до іншої країни, чи розірвати стосунки, що давно обтяжують? – до, здавалося б, незначних: взяти до рук книгу від нудьги, записатися на випадковий курс. А втім, саме ці рішення, великі й малі, сплітають тканину нашого буття, на краще чи на гірше. Можна гірко пошкодувати про розрив, а країна мрії може раптом опинитися у вирі війни. Якими б продуманими не були наші плани, світ не дає жодних гарантій. І це усвідомлення робить процес прийняття рішень таким напруженим. Що ж нам робити з тим часом, який нам відведено?

Давні мудреці про мінливість світу

Цікаво поглянути на цю проблему крізь призму думок двох давньокитайських філософів, які добре розуміли непередбачуваність життя. Один з них, Мо-цзи, людина простого походження, тесля, став впливовим мислителем, до порад якого дослухалися правителі. Він проповідував філософію всезагальної любові (цзянь ай) та самоаналізу, відкидаючи сліпе слідування ритуалам як щось корисне. Мо-цзи вважав, що суспільство в його наявному вигляді не сприяє процвітанню людини. Натомість, воно має заохочувати людей вірити у світ, де існує чітке розмежування добра і зла. Це не означає, що він сам вірив у повну передбачуваність світу, а радше в те, що ми маємо будувати суспільство, яке щиро вірить у таку впорядкованість, оскільки така віра сприятиме більш гармонійному співіснуванню.

Інший мислитель, Мен-цзи, послідовник відомого Конфуція, багато в чому погоджувався з Мо-цзи щодо непередбачуваності світу. Він також визнавав, що світ значною мірою непередбачуваний. Однак його турбувало, що суспільство, побудоване лише на ідеї винагороди й покарання, як міг би інтерпретувати дехто пропозиції Мо-цзи, може навчити людей приймати рішення виключно на основі власної вигоди (лі). Це, на думку Мен-цзи, призвело б до появи суспільства егоїстичних, орієнтованих на зиск індивідів, а не до справжнього морального розвитку. Натомість він пропонував людям усвідомити та прийняти той факт, що світ перебуває у стані постійних змін, але водночас розвивати свої вроджені моральні якості.

Голос емоцій у царстві розуму

Ідеї Мен-цзи можуть здатися складними, особливо якщо ми звикли вважати, що наш вибір ґрунтується переважно на логіці та міркуваннях. Нам потрібне певне уявлення про послідовність, передбачуваність, щоб раціонально дійти висновку. Ми ж не можемо просто покладатися на інтуїцію чи "вібрації", щоб правильно орієнтуватися у світі?

Однак, згідно з гіпотезою соматичних маркерів, запропонованою нейробіологом Антоніо Дамасіо, ми ніколи й не були такими вже суто раціональними істотами, якими себе уявляли. Філософи, такі як Рене Декарт, припускали, що розум і тіло розділені, і, як наслідок, саме розум керує нашими емоціями та вибором. Дамасіо ж, спираючись на численні дослідження, вказує на вирішальну роль емоцій у прийнятті рішень. Соматичні маркери – це, по суті, фізіологічні сигнали, пов'язані з попереднім емоційним досвідом, які допомагають мозку швидко "відчути" потенційні наслідки різних варіантів вибору.

Один із яскравих прикладів – випадок Елліота, пацієнта з пошкодженням префронтальної кори лобової частки мозку. Ця ділянка значною мірою відповідає за обробку емоцій та їх інтеграцію в процес прийняття рішень. Згідно з декартовою логікою, пошкодження цієї зони не мало б вплинути на здатність міркувати. Проте, як виявилося, Елліот міг аналізувати ситуації, але рішення, які він приймав, часто суперечили його ж власним інтересам та добробуту, хоча його інтелектуальні здібності залишалися на високому рівні. Він та інші пацієнти з подібними ушкодженнями все ще були чутливі до покарання, але його наслідки, здавалося, не закріплювалися в їхньому досвіді надовго для формування майбутніх прогнозів. Цими "прогнозами", по суті, і були тілесно пережиті емоції Елліота. Дамасіо використовує цей та інші приклади, щоб показати, що емоції – не перешкоди, а, навпаки, критично важливі компоненти для прийняття ефективних, "раціональних" у широкому сенсі рішень.

"Серце-розум": пошук внутрішньої гармонії

Отже, можливо, ми не є безпристрасними машинами для обчислень. Чи означає це, що ми повинні повністю віддатися своїй інтуїції? Не зовсім. Наші емоції все ще можуть бути досить "дикими" і призводити до імпульсивних вчинків, продиктованих миттєвим бажанням. Однак, як стверджував Мен-цзи, ці емоції, а точніше, наші вроджені моральні почуття, можна і потрібно культивувати та розвивати для кращого прийняття рішень.

Важливо, що Мен-цзи вірив: усі люди мають вроджений потенціал до добра (сін шань). Подібно до того, як вода природно прагне текти вниз, ми маємо природну схильність до добра. І щоб розкрити цей потенціал, потрібні певні зусилля з самовдосконалення. Наприклад, класичний приклад Мен-цзи: ми можемо побачити дитину, яка ось-ось впаде в колодязь, і, не замислюючись, відчуємо тривогу та співчуття і спробуємо її врятувати. Мен-цзи вважав цей імпульс природним та універсальним, одним із "чотирьох початків" людяності. Однак, так само як гребля може стримувати потік води, так і несприятливе середовище, погані впливи чи власні неконтрольовані бажання можуть перешкоджати нам реалізувати цей потенціал добра.

Це часто проявляється в тому, як ми будуємо плани, базуючись на тому, ким ми себе вважаємо на даний момент, на тому образі "Я", який склався під впливом суспільства чи минулого досвіду. Ми потрапляємо у своєрідні шаблони поведінки. Приймаючи рішення на основі цього, ми ризикуємо обмежити себе, позбавити себе можливості розвиватися як особистість. Адже ми фокусуємося на інтересах тієї людини, якою є зараз, а не тієї, якою можемо стати. Чи справді ми знаємо, що для нас добре, не кажучи вже про те, ким ми є насправді?

Саме тому культивування того, що в китайській філософії позначається терміном "сінь" (心), що часто перекладається як "серце-розум", має вирішальне значення. "Серце-розум" – це не просто емоції чи інтелект окремо, а їхня інтегрована єдність, центр нашого мислення, почуттів та моральних суджень. Він розмірковує так само сильно, як і відчуває. Приклад з дитиною, що тоне, – це яскрава ілюстрація роботи "серця-розуму". Когнітивна здатність побачити ситуацію, оцінити її та діяти, поєднана з глибоким емоційним поривом співчуття, що мотивує врятувати дитину, – все це разом формує нашу здатність до гнучкого морального судження, вміння інстинктивно приймати правильні рішення, раціонально зважуючи кожну унікальну ситуацію.

Жити, приймаючи непередбачуваність

Нам знадобиться саме такий вид судження, якщо ми хочемо справлятися з набагато більш неоднозначними проблемами, ніж порятунок дитини. Розвиток "серця-розуму" вимагає усвідомленого та терплячого вивчення своїх емоцій, думок та бажань, щоб краще зрозуміти себе та підходити до ситуацій з відкритим розумом. Це означає прийняття певних істин: наприклад, що ми не до кінця знаємо себе, і що світ значною мірою непередбачуваний, нічого не гарантовано. У китайській філософії є поняття "мін" (命), яке можна розуміти як долю, небесне веління або просто сукупність обставин, що перебувають поза нашим повним контролем.

Це "мін" – непередбачуваність життя. Наше існування завжди буде пов'язане з нескінченною невизначеністю, плутаниною, несподіваними поворотами. Однак, як стверджував Мен-цзи, ніколи не повинно бути чиєюсь долею "померти в кайданах" (метафорично). Іншими словами, ми ніколи не повинні пасивно сприймати те, що з нами трапляється, не намагаючись належним чином відреагувати, спираючись на свої моральні принципи. Ми повинні очікувати сюрпризів. І найбільше, що ми можемо зробити, – це використовувати свій розвинений "серце-розум", щоб краще справлятися з цими несподіванками. Бо іноді ці сюрпризи можуть бути хорошими, і якщо занадто міцно триматися за старе, можна пропустити щось важливе.

Зрештою, правильне рішення – це те, яке має сенс і емоційно, і раціонально. Воно "відчувається" правильним, незалежно від кінцевого результату, бо воно промовляє до того внутрішнього потенціалу добра, про який говорив Мен-цзи. Але щоб зрозуміти, що таке це "добро" для нас особисто, потрібно багато праці: роки помилок і, на перший погляд, неправильних поворотів, екзистенційні кризи та довгі нічні роздуми. Хтось може назвати це просто процесом дорослішання. У будь-якому випадку, варто бути терплячими, уважно слухати себе і ніколи не бути надто суворими до себе. Адже, по правді кажучи, ніхто достеменно не знає всіх відповідей.

Література:

• Дамасіо, А. Р. (2018). Помилка Декарта: Емоції, розум і людський мозок (Переклад з англійської П. Умрюхина). Манн, Іванов і Фербер. (У цій фундаментальній праці Антоніо Дамасіо детально розглядає свою гіпотезу соматичних маркерів, роль емоцій у прийнятті рішень та наводить клінічні випадки, зокрема, подібні до описаного випадку Елліота (у книзі він фігурує під цим псевдонімом), які демонструють зв'язок між пошкодженням префронтальної кори та порушенням раціональної поведінки, незважаючи на збережений інтелект. Особливо див. розділи, присвячені соматичним маркерам та аналізу пацієнтів з ураженнями лобових часток.)
• Торчинов, Е. А. (2005). Пути философии Востока и Запада: познание запредельного. Азбука-классика, Петербургское Востоковедение. (У книзі розглядаються ключові аспекти східних філософських традицій, включаючи давньокитайську філософію. Містить аналіз поглядів Мо-цзи на всезагальну любов (цзянь ай) та прагматизм, а також етичні концепції Мен-цзи, зокрема його вчення про добру природу людини (сін шань) та важливість "виховання серця-розуму (сінь)". Розділи, присвячені моїзму та конфуціанству, зокрема Мен-цзи, є релевантними.)
• Van Norden, B. W. (Ed.). (2008). Mengzi: With Selections from Traditional Commentaries. Hackett Publishing. (Це видання містить авторитетний переклад текстів Мен-цзи англійською мовою з коментарями. Дозволяє ознайомитися з першоджерелом ідей Мен-цзи про вроджену добру природу людини, чотири моральні "початки" (наприклад, співчуття у прикладі з дитиною, що падає в колодязь – див. книгу 2A6), та центральну роль "серця-розуму" (xin) у моральному розвитку та прийнятті рішень.)
• Мудрість Конфуція та його учнів: Лунь Юй. Мен Дзи. Да Сюе. Джун Юн. (2021). (Переклад І.І. Семененка). Фоліо. (Це українське видання включає переклад творів Мен-цзи, що дає змогу безпосередньо ознайомитися з його ідеями про добру природу людини, важливість співчуття та роль "серця-розуму" в моральному самовдосконаленні, викладеними українською мовою.)