Стримування та приховування емоцій: до чого це приводить?

Коли дитина не отримує адекватного відгуку на свої природні імпульси – бажання діяти, брати, давати, виражати гнів, тепло, відразу, насолоду, цікавість, просити увагу чи підтримку – і натомість стикається з відмовою, придушенням або соромом, вона поступово вчиться стримувати ці імпульси.

Як це відбувається?

• Ігнорування емоцій: людина робить вигляд, що не відчуває певних емоцій.
• Приховування емоцій: людина намагається не показувати свої емоції іншим.
• Заміна емоцій: людина виражає іншу емоцію замість тієї, яку вона насправді відчуває.
• Блокування емоцій: людина намагається повністю відключити свої емоційні реакції.

Чому люди стримують та приховують емоції?

• Страх бути вразливим.
• Соціальні норми та очікування.
• Негативний досвід вираження емоцій у минулому.
• Відсутність навичок здорового вираження емоцій.
• Страх осуду з боку оточуючих.

Які наслідки приховування та стримування емоцій?

• Психологічні проблеми: тривога, депресія, стрес.
• Фізичні проблеми: головний біль, проблеми з травленням, серцево-судинні захворювання.
• Проблеми у відносинах: труднощі у спілкуванні, відсутність близькості.
• Втрата зв'язку з собою: людина перестає розуміти свої потреби та бажання.

Важливо розуміти, що емоції – це природна частина людського досвіду. Здорове вираження емоцій є важливим для психічного та фізичного здоров'я.

Спочатку це вимагає зусиль, але згодом стає автоматичною реакцією. Фактично, це блокування життєвої енергії, що тече через тіло. Так формується м'язовий панцир.

У дорослому віці такі люди часто не усвідомлюють приховування емоцій, оскільки воно стало автоматичним.

У важких випадках людина взагалі перестає проявляти свої імпульси, втрачає контакт з ними і перестає себе відчувати, залишаючись лише з "головою".

Іноді така людина починає давати іншим те, що потрібно їй самій, або спрямовує на себе те, що насправді призначалося для інших. Вона не може прямо брати від інших те, що їй потрібно, і прямо давати їм те, що вона відчуває. Хоча вміння давати собі те, що потрібно, є цінним ресурсом, це лише одна сторона медалі. Це не покращує здатності до контакту з іншими. Всі імпульси залишаються спрямованими всередину, а не назовні. Прояв лякає, оскільки зсередини піднімається досвід сорому, відторгнення або агресії у відповідь на вираження імпульсів, емоцій, інтересу чи незгоди.

Контролер у таких людей дуже сильний, постійно займаючись стримуванням, соромом і придушенням. Часто відбувається розщеплення: є контролер і є імпульси-емоції, і людина ототожнює себе саме з контролером.

Що стримується?

Ніжність до інших, сексуальний інтерес, просто цікавість, радість, гнів, відраза, тепло – все живе в нас. Велика частина цього під забороною, раціонально поясненою, чому цього не можна робити. Емоційно, з минулого досвіду, відомо, що це небезпечно. При цьому блокується величезна кількість енергії, залишаючи лише трохи для виживання.

Рекомендації:

• Тривала психотерапія та терапевтичні групи можуть допомогти звільнитися з цієї пастки та розблокувати енергію.
• Групи – це пряме тренування для відновлення здатності відчувати та проявляти імпульси.
• Груповий формат важливий, оскільки імпульси спрямовані на інших людей, і саме з ними можна ефективно їх розкрити.
• Індивідуальна терапія слугує підтримкою на цьому шляху та початковим етапом, коли для групи ще зарано.

Пам’ятайте, що відновлення – це процес, який вимагає часу та терпіння.

Якщо ви відчуваєте, що часто приховуєте свої емоції, зверніться до психолога або психотерапевта. Фахівець допоможе вам навчитися здоровим способам вираження емоцій.