ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я: МЕТОДИ ПРОФІЛАКТИКИ ТА КОРЕКЦІЇ

Усебічна повнота людського життя обумовлюється здоров’ям. Насолода життям припускає наявність здоров’я. Наше здоров’я залежить від безлічі причин, в основі яких так чи інакше лежать соціально-психологічні закономірності. Основними, визначальними факторами здоров’я є:

− спосіб життя – 50 %;

− навколишнє середовище – 20 %;

− генетичні (спадкові) фактори – 20 %;

− медичні фактори – 10 %.

Однак, якщо людина навчиться усвідомлювати і контролювати свою поведінку, емоції, думки, то вона зможе навчитися зберігати оптимальну вагу, гармонізувати відносини, рятуватися від звичок, що заважають повноцінно жити. Через пізнання і поліпшення психологічного складника здоров’я ми маємо шанс зміцнювати й удосконалювати саму людину та її здоров’я.

Розширення рамок свідомості неминуче приводить до розуміння людиною її здібностей і можливостей, що може спонукати жити настільки повно, наскільки динамічним буде процес усвідомлення реалізації свого потенціалу.

Нині, як у нашій країні, так і за кордоном, формується науковий напрям – ―Психологіяздоров’я‖. У 70-х роках минулого століття саме цей термін було запропоновано для окреслення нової сфери застосування психології. Термін отримав загальне визнання, і його прийняття стало чимось більшим, ніж просто виділення певної сфери застосування психології. Відбулася зміна орієнтації, перенесення акценту з хвороби на здоров’я і його детермінанти.

Батьком психології здоров’я вважають видатного американського психолога Джозефа Матараццо, а батьківщиною – Сполучені Штати Америки. Назва, запропонована Д. Матараццо, є загальноприйнятою і цитованою у текстах. Що стосуються самого поняття психології здоров’я, то в цілому воно має таке визначення: психологія здоров’я – це цілісність специфічного, освітнього, наукового та професійного внеску психології як дисципліни в промоцію і підтримку здоров’я, запобігання та лікування хвороб,розпізнавання етіологічних й діагностичних корелятів здоров’я, хвороби і подібних дисфункцій, а також внесок до аналізу та оптимізації системи охорони здоров’я і формування оздоровчої політики.

Наведена дефініція визначає психологію здоров’яяк сферу різного типу діяльності психологів у галузі здоров’я і хвороби, однаковою мірою як освітньої, що полягає у поширенні психологічних знань, так і наукової, що спрямована на збільшення цих знань, а також професійної, тобто їх використання.

Психологію здоров’я можна визначити у вузькому і широкому сенсі. Вузьке визначення − приватна психологічна дисципліна, що займається:

1) профілактикою та охороною здоров’я;

2) запобіганням хвороб;

3) виявленням форм поведінки, що підвищують ризик захворювання;

4) удосконаленням системи охорони здоров’я.

Широке визначення − науковий і педагогічний внесок психології у:

1) профілактику й охорону здоров’я;

2) запобігання і лікування хвороб;

3) виявлення форм поведінки, що підвищують ризик захворювання;

4) постановку діагнозу і виявлення причин порушення здоров’я;

5) реабілітацію;

6) вдосконалення системи охорони здоров’я.

Таким чином, психологія здоров’я включає в себе практику підтримки здоров’я людини протягом усього життєвого циклу і становить психологічну базу в науковій парадигмі валеології.

Сьогодні психологія здоров’я – одна із найдинамічніших у своєму розвитку галузей психології. Це зумовлено не лише визнанням сучасним суспільством значущості поведінки, пов’язаної зі здоров’ям і якістю життя, а також зростанням розуміння та переконання, що для підтримки здоров’я недостатньо лише традиційної медичної системи. 

Суттєву роль відіграють багато інших чинників, таких як стиль життя, дотримання здоров’єорієнтованої поведінки, профілактика, просвіта здоров’я, формування здоров’єорієнтувальних переконань та ін. Важливим є аналіз біологічних, культуральних і соціальноекономічних чинників, таких як стать, вік, освіта, місце проживання чи соціально-економічний статус. Усі ці аспекти перебувають у фокусі уваги сучасної психології, соціології та психології здоров’я.

Таким чином, можна сказати, що «ключовим» словом для опису психологічного здоров’я є слово «гармонія», або «баланс». І перш за все це гармонія між різними складовими самої людини: емоційними і інтелектуальними, тілесними і психічними тощо. Оскільки кінцевим підсумком високорозвиненої особи є психологічне благополуччя, тому для комплексного розвитку потрібно знати основні складові психічного здоров’я і благополуччя. Їх усього шість.

1.Першою і найважливішою складовою є прийняття себе як людини, гідної поваги. Це центральна ознака ментального здоров’я людини.

2. Уміння людини підтримувати позитивні, теплі, довірчі відносини з іншими. Люди з такими якостями мають вищий потенціал до любові і дружнім відносинам.

3. Автономність – це незалежність і здатність людини регулювати свою поведінку зсередини, а не чекати похвали або оцінки себе з боку оточуючих. Це здатність, завдяки якій людина може не дотримуватися колективних вірувань, забобонів і страхів.

4. Екологічна майстерність – здатність людини активно вибирати і створювати власне оточення, яке відповідає його психологічним умовам життя.

5.Наявність мети в житті – упевненість в наявності мети і сенсу життя, а також діяльність, спрямована на досягнення цієї мети.

6. Самовдосконалення – мало досягти тих характеристик, які були описані вище, важливо розвивати власний потенціал. Тобто повинна бути потреба реалізації себе і власних здібностей. Важливим аспектом ставлення до себе, як до особистості, здатної до самовдосконалення, є також відкритість новому досвіду.

Міжнародний стандарт психічного здоров’я включає 10 ознак: інтелект, цілеспрямованість, гнучкість, логічність мислення, моральні якості, соціальна поведінка, особливості харчування, емоційність, відношення до свого здоров’я, сексуальність.

Для збереження психічного здоров’я важливо уникати скупості, мстивості, заздрощів, лицемірства, гордині, хворобливого самолюбства.

На жаль, українці не звикли з власної ініціативи звертатися до психіатрів, спеціалісти стурбовані тим, що звернення відбувається вже на кінцевих стадіях розвитку хвороби, коли її зупинити вже неможливо.

Найважливіше, що втрачає людина через нервово-психічні розлади – це працездатність.

Здоров’я населення залежить від рівня благополуччя всього суспільства і від його уваги до цих проблем. Охорона психічного здоров’я – це процес, який починається в кожній окремій родині, продовжується за місцем роботи людей, охоплює все місцеве співтовариство та інфраструктуру системи громадської охорони здоров’я в цілому.

Фізичне і психічне здоров’я людини взаємопов’язані.

Психічне здоров’я має першочергове значення для особистого благополуччя, підтримки здорових сімейних відносин і здатності кожної окремої людини зробити внесок в життя суспільства. І повірте, фізичне здоров’я неможливе без психічного здоров’я. Людське тіло живе своїм власним життям, яке нерозривно пов’язане з життям психічним, хоч до нього не належить. Проте, людське тіло зовсім не бездушний механізм, воно у певному розумінні рівноправний партнер. Воно не тільки храм духу, але й один із його аспектів. Здоров’я, життєвий успіх і так зване щастя в значній мірі залежить від набуття життєвої гармонійної цілісності психічного і тілесного компонентів.

Наші почуття постійно впливають на наші тілесні функції. Між психічним та фізичним самопочуттям людини існує найтісніший взаємозв’язок, думки та вчинки людей можуть та безпосередньо впливають на їхній стан, фізичне та емоційне здоров’я, загальне благополуччя та якість життя. Тому існує реальна необхідність приділяти увагу проблемам психічного здоров’я людей з хронічними фізичними захворюваннями та проблемам фізичного здоров’я людей, що страждають на психічні захворювання, в рамках безперервного і комплексного медичного обслуговування.

До поведінкових факторів, що негативно впливають на психічне здоров’я, належать: тривалі негативні стресові ситуації, невміння підтримувати адекватні відносини з оточуючими, конфлікти, недостатній відпочинок, малорухомий спосіб життя, зовнішні подразники (шум та ін.).

Серед причин депресивних психічних розладів також економічна нестабільність, невпевненість у завтрашньому дні, інформаційні перевантаження через високу інтенсивність праці.

Збереження психічного здоров’я несумісне з вживанням будь-яких психоактивних речовин!

Нікотинова залежність є найбільш розповсюдженим психічним розладом, яка не допомагає позбавитись стресу, а навпаки підвищує його рівень, що сприяє розвитку більш тяжких психічних розладів.

Кожна людина свідомо чи підсвідомо володіє якимись релаксуючими стратегіями. І дуже добре, щоб якомога раніше кожен із нас зрозумів, що йому приносить полегшення і задоволення. Для цього потрібно вивчати себе, вивчати свої можливості в різних сферах життя і свою поведінку в різних ситуаціях.

У збереженні та зміцненні психічного здоров’я важливе значення має дотримання принципів здорового способу життя.

Особливе значення має психогігієна – це комплекс заходів з дотриманням культури між особистих стосунків, уміння керувати своїми емоціями, чергувати працю і відпочинок, створювання сприятливого психологічного клімату у колективі, сім’ї; систематично займатись фізичною культурою, додержуватись раціонального харчування, режиму дня, достатньо спати, позитивно мислити, бути оптимістичним, доброзичливим.

Плануйте своє життя!

Ставте реальні цілі і не чекайте, що зміни відбудуться самі собою – працюйте для себе. Не шукайте розслаблення у зловживанні алкоголем або прийманні психоактивних речовин – це лише поглибить психоемоційні проблеми.

Пам`ятайте, що всі люди потребують підтримки, участі, співчуття. 

Поруч є завжди люди, які зрозуміють і допоможуть. Не соромтеся звертатися за допомогою. У разі потреби звертайтеся до фахівців – отримаєте індивідуальну, конфіденційну консультативну допомогу і підтримку.

Жовтобрух М.О.

студентка 3 курсу кафедри психології та соціальної роботи

Національний університет «Одеська політехніка»

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Кернас А. В.

Одеський національний морський університет