Чи можуть психологічні оцінки вберегти нас від проблем зі здоров’ям?

Ви коли-небудь замислювалися, чому деякі люди майже відразу помічають у себе приховані ознаки стресу, а інші впевнено ігнорують будь-які тривожні дзвіночки? Виявляється, здатність вчасно зрозуміти, що щось іде не так, залежить не тільки від нашої уважності, а й від глибинних психологічних процесів. Психологічні оцінки, про які не завжди говорять уголос, можуть насправді допомогти нам розпізнати ризики для здоров’я ще до того, як вони проявляться у формі недуг чи розладів. У цій статті я хочу розповісти про роль оцінок у сфері психічного здоров’я, пояснити, чим вони корисні та наскільки сильно можуть вплинути на профілактику різних проблем із фізичним і психічним станом. Ця стаття буде корисною не лише пересічним людям, але й фахівцям-початківцям, які ще не мають досвіду.

Якщо ви не психолог і не збираєтеся ним ставати, не хвилюйтеся, я не засипатиму вас складними термінами (хоча трохи фахових слів усе ж використаю, щоб підвищити SEO-рейтинг статті). Але найголовніше – постараюся розповісти все доступно та зрозуміло. Поговоримо про когнітивні особливості, особистісні риси й емоції, які часто грають ключову роль у нашому здоров’ї. А ще подивимося, які методи дослідження застосовують психологи, щоби допомогти нам жити трохи безпечніше й усвідомленіше.

Когнітивні оцінки

Почнімо з того, що інколи саме «голова» визначає, наскільки вчасно ми відреагуємо на зміни в організмі. Когнітивні оцінки – це певні «розвідники», які досліджують, як ми обробляємо інформацію, ухвалюємо рішення і формуємо уявлення про світ. Наприклад, чи схильні ми переоцінювати ризики або ігнорувати загрози? Чи здатні помітити найменші нюанси свого стану, перш ніж ситуація стане критичною. Когнітивні оцінки включають не лише сприйняття та інтерпретацію інформації, але й пам'ять, увагу, мислення.

Декому може здатися, що йому тести ні до чого: «Я і так знаю, що в мене трохи розсіяна увага» або «Навіщо мені перевіряти пам’ять, я й так усе забуваю». Але правда в тому, що стандартизовані методики (такі як різні шкали для оцінки інтелектуальних здібностей чи тести на виконавчі функції - функції, які допомагають нам планувати, організовувати, контролювати свою поведінку та досягати цілей) можуть набагато точніше підказати, де саме слабкі місця. Якщо знаєте, що вам важко зосереджуватися або швидко реагувати, то будете більше пильнуватися, коли йтиметься про важливі рішення, у тому числі пов’язані зі здоров’ям. Водночас когнітивні оцінки дозволяють виявити приховані когнітивні спотворення, які можуть впливати на поведінку: скажімо, людина не звертає уваги на симптоми тільки тому, що впевнена «зі мною такого статися не може». Інші приклади когнітивних викривлень: катастрофізація (перебільшення негативних наслідків) та персоналізація (схильність приймати все на свій рахунок). Приклади когнітивних тестів: "Тест Струпа", "Тест на повторення цифр".

Особистість і її вплив

Як часто ви зустрічали знайомих, які впевнені в тому, що всі навколо перебільшують загрози для здоров’я? А інші, навпаки, в будь-якій скарзі бачать початок великої хвороби? Усе це про різні особистісні установки. Психологічна діагностика особистості зазвичай виявляє риси, що задають тон нашій реакції на можливі труднощі, у тому числі фізичні нездужання. Якщо хтось схильний до імпульсивної поведінки, він частіше ігноруватиме свій біль чи дискомфорт, ризикуючи довести ситуацію до крайньої межі. У протилежному випадку людина з підвищеним рівнем тривожності може почати робити аналізи через найменшу підозру.

Психологи інколи використовують досить серйозні опитувальники (щось на кшталт «Великої п’ятірки» чи інші методики, наприклад, "NEO PI-R") для визначення вашого профілю: чи ви сумлінний планувальник, чи екстраверт, схильний діяти без довгих роздумів. Знання про структуру особистості дозволяє давати адресні рекомендації. Якщо бачимо, що людина налаштована надто оптимістично та недооцінює загрози, можна працювати з її переконаннями, допомагаючи побачити більш реальну картину. А для надміру тривожних – розробляти вправи з релаксації, дихальні техніки чи консультувати, як відфільтровувати зайві панічні думки. Усе це впливає і на профілактику ризиків для здоров’я, бо допомагає знайти баланс між «тривожитися з кожного приводу» і «не хвилюватися, поки блискавка не вдарить». Наприклад, перфекціонізм може сприяти розвитку тривожних розладів, або песимізм може впливати на відновлення після інфаркту.

Емоційний вимір

Неможливо говорити про психологію без згадки про емоції. Подобається нам це чи ні, але те, як ми переживаємо радість чи смуток, безпосередньо позначається на стані організму. Якщо вам здається, що це всього лише «щось на рівні настрою», хочу звернути увагу: хронічний стрес збільшує ризики серцево-судинних проблем, а пригнічені емоції можуть виснажувати імунітет. Саме тому психологічне тестування часто включає опитувальники депресивних станів і тривожності (наприклад, "Шкала депресії Бека", "Шкала тривоги Спілбергера"), щоби з’ясувати, як людина себе почуває і наскільки у неї все стабільно з психоемоційним фоном.

Часом буває, що люди не здогадуються про свій підвищений рівень тривоги, вони просто відчувають якісь дивні спазми в животі чи часті застуди. А це можуть бути сигнали того, що емоційна напруга «розхитує» тіло. Завдяки оцінці емоційного стану психолог чи психотерапевт може порадити методи регуляції емоцій, навчити технікам, які знижують викид кортизолу та адреналіну, а отже, позитивно впливають і на фізичне здоров’я, та навчитися цим технікам.

Практичні методи та інструменти

Можливо, уявляєте, що все це – дуже складні дослідження з електродами на голові та годинами анкетування? Ні, сучасний підхід у психології пропонує різноманітні методи: від коротких онлайн-опитувальників до більш комплексних тестів, які проводяться в кабінеті спеціаліста. Дані можуть аналізуватися кількісно (за допомогою статистики) і якісно (через бесіди та тлумачення індивідуальних особливостей), або й у комплексі. Це не лише дає ширше бачення, а й підвищує точність тестування.

Буває, що люди переживають за анонімність чи бояться, що виявлені результати стануть загальнодоступними. Серйозні фахівці завжди дотримуються конфіденційності: не поширюють особисті дані та не розголошують те, що ви розповіли під час тестування, якщо це не суперечить чинному законодавству. Зрештою, усе, що стосується психічного здоров’я та пов’язаних із ним ризиків, мусить залишатися тільки між вами і спеціалістом, поки ви самі не вирішите інакше.

Етичні аспекти

Говорячи про конфіденційність, не можемо оминути тему етики. Коли мова йде про психологічні оцінки, важливо завжди отримувати вашу згоду на участь у дослідженні чи тестуванні. Навіть якщо методика здається зовсім безпечною, фахівець зобов’язаний пояснити, чому це робиться, які можуть бути потенційні вигоди чи, навпаки, незручності. Якщо ви вважаєте, що певні питання надто особисті, у вас є право відмовитися. Етичні стандарти також зобов’язують експерта робити коректну інтерпретацію результатів, щоб уникнути навішування ярликів.

Окрема деталь – повага до культурного різноманіття. Не всі тести однаково ефективно працюють у різних етнічних групах чи соціальних середовищах. Саме тому психологи часто адаптують анкети, щоби не заплутати людей, які виросли в інакших умовах та мають інші норми поведінки. Ці моменти можуть здаватися дрібницею, але від них серйозно залежить, наскільки коректними будуть висновки оцінки.

Психологічні оцінки та профілактика

Зрештою, навіщо це все? Чи дійсно якісь бали в тестах допоможуть уберегтися від хвороб? Можливо, ви здивуєтеся, але здатність виявити «зони ризику» в психічному здоров’ї часто дозволяє запобігти загостренню тих чи інших станів. Або, якщо ми говоримо про фізичне здоров’я, вчасна оцінка когнітивних і особистісних факторів впливає на те, чи піде людина на обстеження раніше, ніж її стан стане критичним. Якщо ви знаєте, що схильні відкладати все «на потім», то, дізнавшись про можливі ризики, швидше мобілізуєтеся і нарешті запишетеся на прийом до лікаря.

Існують різні рівні профілактики: первинна (запобігання виникненню захворювань), вторинна (раннє виявлення та лікування) і третинна (запобігання ускладненням та рецидивам). Психологічні оцінки можуть бути корисними на кожному з них.

Завдяки психологічному тестуванню медичні фахівці і психологи можуть рекомендувати людині індивідуальні програми корекції поведінки, порадити здоровіші звички чи допомогти встановити більш реальний погляд на можливі загрози. Наприклад, у людей із надмірною тривожністю можна працювати над навичками управління стресом, а для тих, хто має легковажне ставлення до профілактики, – розробляти мотиваційні вправи. Усе це не відбувається одномоментно, проте кожен крок наближає нас до усвідомленого підходу до власного тіла та психіки.

Висновок

Отже, психологічні оцінки можуть здаватися чимось складним і незрозумілим, але насправді вони служать важливим місточком між нашими глибинними психічними характеристиками та реальним фізичним самопочуттям. Визначення когнітивних особливостей, рис особистості та емоційних станів може здаватися зайвим, поки ми почуваємося більш-менш добре. Проте варто згадати про те, що наш внутрішній світ не завжди одразу сигналить: "Увага, є проблема!". Часом нам потрібен погляд збоку, тест чи порада психолога, аби помітити схильність ігнорувати симптоми або, навпаки, з кожного симптому створювати трагедію.

Можливо, це не панацея, але точний скринінг ризиків допомагає взяти під контроль значну частину факторів, що впливають на наше здоров’я. Адже, якщо подумати, профілактика – це завжди краще, дешевше й спокійніше, ніж лікування наслідків. І тут психологічні оцінки стають тим самим «раннім попереджувальним сигналом», який допомагає помітити проблему ще до того, як вона стане очевидною.

Якщо ви відчуваєте, що вам час щось змінити у своєму ставленні до психічного або фізичного здоров’я, не нехтуйте можливостями, які пропонує сучасна психологія. Спробуйте знайти фахівця, який проведе професійне обстеження, підкаже, на що звернути увагу й допоможе розробити персональну стратегію покращення самопочуття. І не бійтеся, що це здасться нудним або незрозумілим – більшість спеціалістів давно вміють говорити простою мовою, без дивних зворотів та заумних формулювань. Зрештою, коли мова йде про психічне здоров’я та профілактику хвороб, кращий час діяти – зараз.

Література

• Бурлачук Л. Ф. Психодіагностика: Підручник для вузів. — СПб.: Пітер, 2006. — 352 с. (У підручнику розглядаються теоретичні основи психодіагностики, методики дослідження особистості, когнітивних процесів, міжособистісних відносин. С. 54-70, 115-130.)
• Максименко С.Д. Загальна психологія: Підручник. - Київ: Центр учбової літератури, 2008. - 272 с. (Висвітлені основні поняття загальної психології. Розділ про особистість та емоційні стани. С.154-187)
• Спілбергер Ч.Д. (Spielberger C.D.) State-Trait Anxiety Inventory for Adults. – Mind Garden, Inc., 1983. (Опис та інструкції до відомої методики оцінки тривожності, що згадується в статті.)
• Costa P. T., McCrae R. R. Revised NEO Personality Inventory (NEO-PI-R) and NEO Five-Factor Inventory (NEO-FFI): Professional manual. Odessa, FL: Psychological Assessment Resources, 1992. (Опис опитувальника "Великої п'ятірки", який згадується у статті)
• Beck, A. T., Steer, R. A., & Brown, G. K. (1996). Manual for the Beck Depression Inventory-II. San Antonio, TX: Psychological Corporation. (Опис Шкали Депрессії Бека)