Психічне здоров'я під час вагітності: фактори ризику, симптоми та допомога

Від моменту, коли жінка дізнається про свою вагітність, її життя набуває нових барв, але разом із тим може з’являтися чимало хвилювань. Часто виникає питання: чи нормально відчувати перепади настрою, занепокоєння і навіть страх протягом цього періоду? І якщо ці відчуття переростають у щось серйозніше, як діяти далі? У цій статті ми розберемося, що насправді відбувається з психічним здоров’ям жінки під час вагітності, чому так важливо вчасно помічати зміни в настрої та самопочутті, і як діяти, якщо виникають проблеми.

Зміни, які можуть вплинути на стан психіки вагітної

Вагітність – це водночас радісний і складний етап у житті жінки. Тут вступають у гру гормональні коливання, пов’язані зі швидкою перебудовою організму, а також специфічні психологічні фактори. Потрібно враховувати й соціальні обставини, як-от підтримка з боку партнера чи родини або, навпаки, відсутність такої підтримки. Часто саме гормони, особливо естроген і прогестерон, стають «диригентами» настрою: їх рівень коливається, що впливає на загальне емоційне тло. Такі перебудови в організмі здатні посилювати відчуття неспокою або стати каталізатором депресивних симптомів.

Та не варто списувати все лише на гормони. Важливо згадати й про психологічні та соціальні чинники, які можуть обтяжувати психіку майбутньої матері: прагнення встигнути все, очікування оточення щодо ролі «ідеальної матері», можливі фінансові труднощі, побоювання за здоров’я дитини, зміни у відносинах із партнером. Особливо чутливими до цих чинників є жінки, які вже мали якісь труднощі з психічним здоров’ям у минулому. Наприклад, ті, хто зіштовхувалися з депресією або тривожними розладами, зазвичай більше ризикують відчути посилення симптомів під час вагітності. Крім того, якщо доводиться коригувати або взагалі відміняти в цей період прийом певних психотропних препаратів, це може додатково ускладнити стан. Ігнорувати ці виклики небезпечно, оскільки вони не тільки погіршують настрій і самопочуття вагітної, а й можуть мати негативний вплив на розвиток плоду. Хоча багато хто вважає вагітність суто фізіологічною подією, психологія тут відіграє одну з ключових ролей.

Депресія під час вагітності: що потрібно знати

Ознаки депресії можуть бути різноманітними. Іноді це відчуття спустошеності й пригніченості, яке триває протягом двох тижнів і більше та не залежить від обставин. Іноді депресія проявляється у зміні апетиту, розладах сну, частих сльозах без помітної причини, а також у думках про власну непотрібність або провину, втраті інтересу до звичних занять (ангедонії). Дехто може плутати ці прояви з буденними перепадами настрою, які часто трапляються у вагітних. Проте коли смуток стає частиною щоденної рутини, а апатія не відпускає тижнями, це сигнал, який не варто ігнорувати.

Чому настільки важливо розпізнавати депресію під час вагітності? Бо її наслідки можуть вийти далеко за межі настрою матері. Існують дослідження, що пов'язують підвищений ризик передчасних пологів та низької ваги новонародженого з нелікованою материнською депресією. Стресова реакція, яка виникає внаслідок депресії, може впливати на роботу гормональної системи матері, що, у свою чергу, здатне впливати на розвиток дитини в утробі. Але найголовніше те, що жінка сама почувається кепсько. Її якість життя суттєво погіршується, зникають задоволення від спілкування з близькими, хочеться лише сховатися від усіх і нічого не робити.

Якщо ви або хтось із ваших знайомих відчуває такі симптоми, краще не відкладати розмову з психологом чи психіатром. Іноді достатньо психотерапії, аби віднайти внутрішні ресурси та поліпшити настрій, в інших випадках може знадобитися медикаментозна допомога. Головне — не залишатися наодинці зі своїми переживаннями, адже під час вагітності кожен день має значення для здоров'я матері та дитини.

Тривожні розлади: коли занепокоєння виходить за межі норми

Поряд із депресією, під час вагітності нерідко зустрічається надмірна тривога, яка іноді перетворюється на повноцінний тривожний розлад. На перший погляд, хвилюватися за малюка чи результат пологів — цілком природно. Але якщо тривога стає настільки інтенсивною, що заважає заснути, заспокоїтися і нормально жити, тоді це вже привід для занепокоєння. Характерною ознакою тривожних розладів є постійні та нав’язливі думки про небезпеку або можливі невдачі. У такому стані людина може уникати певних дій або обставин, стає надмірно вразливою до будь-яких новин, що стосуються вагітності. Фізичні прояви, як-от прискорене серцебиття, надмірна пітливість, тремор чи запаморочення, теж часто супроводжують тривожний розлад. Це стає виснажливим і заважає майбутній матері насолоджуватися вагітністю.

Підвищений рівень тривоги може мати негативний вплив на перебіг вагітності: хронічний стрес може впливати на роботу плаценти та навіть збільшувати ризик передчасних пологів. Надмірна тривога також може перешкоджати жінці належно дбати про себе, бо вся її увага зосереджується на катастрофічних сценаріях. Тому, якщо відчуваєте, що тривога переростає у гіперболічні страхи та паніку, краще звернутися до психотерапевта чи психолога, щоб розібратися, як зменшити рівень напруги і дати собі раду. Техніки релаксації, дихальні вправи та когнітивно-поведінкова терапія часто допомагають взяти тривогу під контроль.

Перинатальний ОКР: як зрозуміти, що це саме він

ОКР (обсесивно-компульсивний розлад) зазвичай асоціюється з бажанням постійно мити руки чи перевіряти, чи замкнені двері. Однак під час вагітності він може набувати специфічних форм. Перинатальний ОКР характеризується нав’язливими тривожними думками, які можуть стосуватися безпеки дитини або власного здоров’я. Щоби зменшити тривогу, людина починає виконувати ритуали чи компульсивні дії. Іноді це виснажує, але жінка може думати: «Краще перевірити ще раз, аби бути спокійною». Якщо нав’язливих думок забагато, і вони не дають нормально функціонувати, варто звернутися за допомогою. Перинатальний ОКР може заважати жінці займатися буденними справами, погіршує стосунки з близькими та створює відчуття, що вона «збожеволіла» від безкінечних страхів. Але правильне втручання, зокрема когнітивно-поведінкова терапія, особливо її різновид - терапія запобігання та реакції (ERP - Exposure and Response Prevention), допомагає послабити нав’язливі думки та повернути собі відчуття контролю.

Як визначити, коли час звернутися по допомогу

Одна з найбільших проблем у темі психічного здоров’я під час вагітності – це замовчування проблеми та сподівання на те, що «само мине». Проте такий підхід не ефективний. Якщо смуток, тривога або нав’язливі дії стають невіддільною частиною вашого щоденного життя, заважають вам спати, їсти й почуватися впевнено, саме час поговорити з фахівцем. Часто жінки відкладають такий крок, боячись осуду чи вважаючи, що вони мають «триматися» і бути ідеальними мамами. Але пам’ятайте: краще почати вирішувати проблему раніше, ніж потім боротися з наслідками. Скринінг і базова оцінка психічного стану під час вагітності нині стають дедалі більш поширеними. Деякі лікарі-акушери й гінекологи вже беруть до уваги психоемоційне самопочуття, пропонуючи короткі опитувальники чи направляючи на консультацію до психолога. Це необхідність, адже психічне здоров'я є невід'ємною частиною загального здоров'я.

Як лікувати та підтримувати психічне здоров’я вагітної

Основними методами лікування депресії, тривоги чи ОКР є психотерапія та, за необхідності, фармакотерапія. Звичайно, призначення психотропних ліків — завжди складне питання під час вагітності, бо треба зважати на потенційний ризик для розвитку дитини.

Але в деяких ситуаціях користь від антидепресантів чи протитривожних препаратів переважає потенційні загрози. У таких випадках лікар індивідуально обирає найоптимальнішу схему, щоб допомогти матері впоратися зі своїм станом і водночас мінімізувати будь-які ризики. Немає одного універсального рецепту, тому кожна жінка має разом із медичною командою (психіатром, психологом, акушером) приймати рішення, виходячи з власної ситуації. Сучасні напрямки, як-от когнітивно-поведінкова терапія, дають чіткі й робочі інструменти для подолання негативних думок і емоцій. Це не лише розмови, а й конкретні вправи, які допомагають переосмислити ірраціональні переконання, зменшити тривогу та навчитися регулювати настрій. Крім того, практики усвідомленості й медитації можуть стати добрими союзниками в боротьбі зі стресом. Усе це легко інтегрувати у розпорядок дня, якщо знайти час і бажання.

Пам’ятайте про важливість звичайної людської підтримки. Можна знайти групи для майбутніх мам, де жінки обговорюють свої переживання та обмінюються порадами. Завжди приємно знати, що ти не одна зіштовхнулася з певними труднощами. В такій атмосфері легше відкритися і поділитися найпотаємнішими страхами. Зрештою, від цього психіці стає хоч трішечки, але легше.

Роль міждисциплінарної співпраці

Коли говоримо про підтримку вагітних із розладами психічного здоров’я, маємо на увазі спільну роботу кількох фахівців: психіатра, психолога, акушера, а іноді й соціального працівника. Така міждисциплінарна координація допомагає вибудувати комплексний план: від оцінки стану жінки та визначення варіантів лікування до регулярного моніторингу її прогресу. Якщо в цьому процесі виникають питання, то жінка завжди може звернутися до свого лікаря чи психолога й обговорити всі хвилюючі моменти. Головне — не соромитися розповідати про свої емоції та тривоги. Це не робить вас «слабкою» чи «неідеальною» мамою, а навпаки свідчить про відповідальність за власне здоров’я і здоров’я дитини.

Висновок: чому це так важливо

Розлади психічного здоров’я під час вагітності — справа не другорядна. Жінки, які переживають депресію, тривогу чи ОКР у цей період, потребують уваги і розуміння, бо саме від цього залежить і якість їхнього життя, і перебіг вагітності, і навіть подальший розвиток дитини. Якщо знехтувати проблемами, можна отримати безліч негативних наслідків — від ускладнень під час пологів до труднощів у психологічній адаптації після народження малюка.

Нині дедалі більше говорять про важливість психологічної підтримки вагітних, і це неспроста: добрий емоційний стан майбутньої матері допомагає їй залишатися в ресурсі, радіти новому етапу та формувати здорові стосунки з дитиною ще до її появи на світ. Тому, якщо ви зауважили в собі або в когось із близьких відчуття постійного смутку, тривоги чи нав’язливих думок, не зволікайте зі зверненням до фахівця. Тут ніхто не збирається лякати чи вказувати на недоліки. Навпаки, і психолог, і лікар — це люди, покликані підтримати, допомогти та знайти найкращий шлях до стабільності й комфорту. Ваш емоційний добробут — це частина великої картини здорової вагітності. Не недооцінюйте його значення, адже турбота про себе — один із найкращих подарунків, який ви можете зробити й собі, і своїй майбутній дитині.

Література:

• Марценковський І. А., Бікшаєва Я. Б., Дубовик В. П. Психічні розлади у жінок під час вагітності та після пологів (клініко-соціальні, медико-психологічні, профілактичні аспекти) // Український вісник психоневрології. — 2012. — Т. 20, вип. 1. — С. 99–103. (У статті розглядаються клінічні, соціальні та медико-психологічні аспекти психічних розладів у жінок під час вагітності та після пологів, а також питання профілактики цих розладів).
• Чабан О. С., Хаустова О. О. Тривожні та депресивні розлади у вагітних: сучасні підходи до діагностики та лікування // Здоров'я України. — 2010. — № 1. — С. 46–47. (У статті розглядаються сучасні підходи до діагностики та лікування тривожних та депресивних розладів у вагітних жінок, з урахуванням особливостей цього періоду).
• Fairbrother N, Young AH, Janssen P, Antony MM, Tucker E. Depression and anxiety during the perinatal period. *BMC Psychiatry*. 2015;15:206. (У статті представлено огляд сучасних досліджень щодо депресії та тривоги в перинатальному періоді, включаючи епідеміологію, фактори ризику, діагностику та лікування).