Тривога: еволюція від захисного механізму до руйнівних масштабів

Тривога — це емоція, з якою кожен із нас добре знайомий. Хвилювання в очікуванні результатів вступних екзаменів, очікування інформації щодо робочих реорганізацій, планування відпустки та багато інших життєвих в ситуації в яких ми можемо зіштовхуватися з тривогою

Як і будь-яка інша емоція, тривога є важливим сигналом для нашої психіки, що допомагає відображати наше ставлення до зовнішніх і внутрішніх стимулів. Цей емоційний стан завжди спрямований у майбутнє і виникає в умовах невизначеності, коли ми не можемо точно передбачити, що чекає на нас попереду.

Тривога активується, коли ми стикаємось із ситуаціями, що мають значення, в першу чергу, для задоволення наших потреб. Вона пов'язана з бажанням уникнути потенційної небезпеки або негативних наслідків, і виникає в контексті ситуацій, що можуть вплинути на наше благополуччя.

Еволюція тривоги: спочатку був захисний механізм

З еволюційної точки зору, тривога сформувалася як важливий механізм захисту людини від загрозливих умов навколишнього середовища. Коли ми переживаємо тривогу, наш мозок активує відповідну емоційну реакцію, щоб підготувати нас до дії. Ця реакція дозволяє зосередити увагу на стресовій ситуації, оцінити її можливі наслідки та знайти оптимальні варіанти виходу з неї. Таким чином, тривога допомагає нам мобілізувати всі внутрішні ресурси, щоб адаптуватися до змін у навколишньому світі.

При оптимальних умовах прояву,  тривога виконує адаптивну функцію: вона готує нас до дії, мобілізує наші внутрішні ресурси та забезпечує ефективну адаптацію до нових умов. Це і є так званий адаптивний потенціал тривоги.

Наприклад, дослідження проведене в 2016 році психологами з Гарвардського університету, показало, що помірний рівень тривоги може покращити здатність до концентрації уваги та підвищити продуктивність у стресових умовах.

Коли тривога стає деструктивною?

Іноді тривога не зникає після того, як ситуація, що її викликала, проходить. Вона може наростати, ставати все більш інтенсивною і охоплювати все більшу кількість сфер життя, навіть без реальних причин для цього. У таких випадках тривога переходить від адаптивної до деструктивної.

Людина, що постійно відчуває виражену тривогу та перебуває в стані тривожності, стикається з труднощами у контролі своїх емоцій, думок та поведінки. Вона часто переживає стурбованість і невизначеність, що ускладнює прийняття рішень та впливає на їх ефективність та продуктивність в тій чи іншій сфері діяльності.

З часом все нові і вона стресові ситуації, на фоні надмірної тривожності, зменшують стресостійкість особистості, а нові події можуть набути психотравмуючого характеру. Також, людина що постійно перебуває в напруженому стані, викликаному вираженою тривогою, може вдаватися до деструктивних форм поведінки, що ще більше приносить руйнівний вплив на наше психологічне благополуччя.

Як запобігти перехід тривоги до деструкції?

Щоб запобігти цьому негативному сценарію, важливо працювати над психологічною стійкістю та усвідомленістю. Ось кілька основних принципів для підтримки психічного здоров’я та зниження рівня тривоги:

1. Зосередження на «тут і зараз»: Усвідомленість і практики на концентрацію на теперішньому моменті допомагають знижувати рівень тривоги та уникати надмірного прокручування негативних сценаріїв у голові.

2. Зміна способу життя: Регулярні фізичні вправи, здорове харчування та достатній відпочинок сприяють загальному благополуччю та зменшенню рівня стресу.

Вчені довели, що навіть помірна фізична активність, така як прогулянки на свіжому повітрі, здатна значно знизити рівень тривожності та стресу. Дослідження, проведене в 2014 році в Університеті Лондона, показало, що прогулянки всього 30 хвилин на день можуть мати такий самий ефект, як і антидепресанти.

3. Емоційний баланс: Заняття хобі або діяльністю, яка приносить задоволення, можуть бути чудовим способом для зниження рівня стресу і тривоги.

4. Психологічна підтримка: Важливо не соромитись звертатися до фахівців, коли тривога стає неконтрольованою або впливає на якість життя. На сьогодні існує багато методів терапії, таких як когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), яка допомагає змінити способи мислення та реагування на стресові ситуації.

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є одним з найбільш ефективних методів лікування тривожних розладів, згідно з дослідженнями, опублікованими в журналі The Lancet у 2012 році. КПТ допомагає пацієнтам змінити свої мислення та поведінкові патерни, що знижує рівень тривоги на тривалий період.

Таким чином, тривога, хоч і є важливим захисним механізмом, може мати як адаптивний, так і деструктивний характер. Ключем до здорового функціонування є здатність розпізнати її сигнали і навчитися управляти нею для підтримки внутрішньої рівноваги.