Про ту, яку не чекаєш… Про ту, яка не питає дозволу коли їй прийти, коли забрати найрідніших

    Смерть – це великий удар, який здатний вибити людину з повсякденного життя та опустити на дно. За шкалою стресу втрата близької людини має найвищий бал. І це не просто так. Ми звикли, що діти, друзі, батьки або партнер завжди поруч і не замислюємося, що одного разу нам доведеться жити у світі без близької чи рідної людини.

    Кожна людина реагує на втрату по-своєму. У когось це бурхливі емоції назовні, а хтось переживає усе всередині й навіть не плаче, ніби заціпенів. У другому випадку біль настільки сильний, що людина просто не може дозволити собі його прожити.

    Існує теорія п’яти стадій проживання горя, класифікацію яких розробила психологиня Елізабет Кюблер-Росс. Згідно з дослідженням психологині, перша стадія проживання горя – заперечення. Тобто, коли людина дізнається про смерть близького – й відчуває шок та не вірить  у те, що трапилось. Наступний спосіб захиститись психіці – гнів. Людина злиться й обурюється, бо не може щось змінити. Вона може гніватись на будь-кого: на інших людей, на Бога, на померлого. Третя стадія – компроміс. Людина намагається домовитись зі світом, аби змінити невідворотність смерті. Четверта – депресія. Розуміння того, що людини вже не має, а разом з нею зник і сенс життя. П’ята стадія – прийняття. Вона передбачає відновлення й пошук способів, як жити далі.

   Проте, останнім часом психологи виділяють дещо індивідуальний підхід до переживання втрати – і ці стадії можуть бути не в тій послідовності, якій зазначає авторка дослідження. Також потрібно враховувати, що дехто одну зі стадій проживає довше, а хтось швидше. Буває й так, що людина може повертатись до тієї стадії, яку вже нібито пройшла.

   Важливо зрозуміти: якою б не була емоція, вона є адекватною до такої складної ситуації. Немає «правильних» чи «не правильних» емоцій. Це стосується і чоловіків, і жінок, бо емоції є базовими і універсальними.

   Чоловіки частіше переживають втрату, шукаючи порятунок у зовнішній діяльності, а жінки більше схильні до внутрішнього переживання горя: нав’язливих станів, перепадів настрою, важких роздумів тощо.

   Діти реагують на смерть близьких залежно від віку, сімейної атмосфери і того, як дорослі поводяться у цій трагічній ситуації.

   Якщо ж є відчуття, що самостійно вже не справитися з психологічним навантаженням і навіть за кілька місяців біль утрати настільки ж сильний, як у перші дні, то краще звернутися до психолога. Довіра до професіонала може допомогти подолати емоції, якими може бути занадто важко поділитися з сім’єю чи друзями, розв’язати невирішені проблеми, пов’язані зі смертю вашої близької людини, і знайти способи адаптуватися до життя після вашої втрати.

Є кілька кроків, які можуть допомогти вам поступово відновити своє емоційне і психологічне благополуччя після втрати близької людини.

Дозвольте собі горювати

Важливо дозволити собі виражати свої почуття та горе. Не приховуйте свій сум і біль. Плачте, якщо вам хочеться. Це нормальна реакція на горе.

Знаходьте підтримку

Пошукайте підтримки у своєму оточенні. Розмовляйте з друзями та родиною, які розуміють ваше горе. Поділіться своїми почуттями з іншими.

Приділяйте увагу самопомочі

Самопоміч є важливою частиною процесу відновлення. Дотримуйтеся здорового режиму харчування, займайтесь помірним фізичним навантаженням, остерігайтеся шкідливих звичок. Забезпечте своєму тілу та розуму необхідний відпочинок.

Створіть пам'ять

Збереження пам'яті про вашу близьку людину може бути цінним і втішним процесом. Розгляньте можливість створення альбому зі спільними фотографіями, написання листа або вірша, присвяченого їй.

Дайте собі час

Процес справляння з горем є індивідуальним, і кожній людині потрібен різний час. Не поспішайте і не очікуйте, що ви повинні "відновитися" за певний строк. Дайте собі дозвіл на горе та відновлення.

Долучайтеся до груп підтримки

У вашому місці проживання можуть існувати групи підтримки для тих, хто пережив втрату. Приєднання до такої групи може допомогти вам спілкуватися з людьми, які проходять через подібні труднощі.

Пошук професійної допомоги

У деяких випадках, особливо якщо горе видається непереборним, корисно звернутися за професійною допомогою, яка може надати вам інструменти для справляння з втратою.

Пам'ятайте про самого себе

Ваше горе і втрата не змінюють вашого власного життя. Намагайтесь знайти способи знаходити радість і впевненість в майбутньому.

Згодом, коли ви пройдете через процес справляння з горем, ви зможете знову знайти радість у житті і зберегти пам'ять про вашу близьку людину у своєму серці. Головне - дозволити собі пройти цей складний шлях і шукати підтримку та втіху там, де вона доступна.

Питання горя та втрати – це чи не найскладніше питання у житті. І часом відповіді на питання «чому це сталось?», ми не знаходимо. Бути поруч та розділити біль від горювання – саме та підтримка, якої ми можемо потребувати, втрачаючи найрідніших.

Хочеться завершити цю статтю для осмислення цитатами відомих людей:

«Життя мертвих знаходиться в пам’яті живих»

Марк Туллій Цицерон

«Ніщо не здатне зашкодити добрій людині ні в житті, ні після смерті»

Сократ

«Багато людей помирають у 25 років, а в могилу потрапляють тільки в 75»

Бенджамін Франклін

«Тобі не потрібно вмирати щасливим, коли прийде твій час, але ти повинен померти задоволеним, тому що ти прожив своє життя від початку до кінця»

Стівен Кінг

«Ми всі помремо. Мета – не жити вічно, мета – створити річ, яка буде жити»

Чак Поланік

«Смерть – ніщо, але жити переможеним і безславно означає вмирати щодня»

Наполеон Бонапард

«Смерть не гасить світло, вона тільки гасить лампу, тому що настав світанок»

Рабіндранат Тагор